Постанова № 56338671, 01.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа№ 910/12465/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Миронюк Д.С. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 13.11.2015р.

у справі № 910/12465/15 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Мукачівського міського комунального підприємства

"Мукачівводоканал"

до Публічного акціонерного товариствак "Терра Банк"

про зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" про зобов"язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2015р.у справі № 910/12465/15 позов задоволено, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Терра Банк " здійснити перерахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунку ММКП "Мукачівводоканал" № 26009301077879, відкритому на підставі Договору банківського рахунку № 37/РКО/05-08-23 від 20.05.2013 року, на рахунок № 26008215928 в АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478, одержувач ММКП "Мукачівводоканал".

На підставі рішення суду з Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" підлягає стягненню на користь Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2015р. у справі № 910/12465/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що починаючи з 24.12.2014 року ПАТ "Терра Банк" позбавлений банківської ліцензії, банківська діяльність завершена, відповідач не має права здійснювати банківську діяльність, зокрема, проводити безготівкові розрахунки, в тому числі виконувати платіжні доручення про перерахування коштів, а також він не є учасником платіжної системи.

Апелянт зазначає, що виходячи зі змісту спірних правовідносин, позивач виступає кредитором відповідача у немайновому зобов'язанні щодо виконання платіжного доручення № 1784 від 31.12.2014 р., а відтак неможливість задоволення його вимог обумовлена запровадженням процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК».

Апелянт вважає, що позовні вимоги щодо зобов»язання банку виконати платіжне доручення в умовах запровадження ліквідаційної процедури банку суперечить чинному законодавству, а захист інтересів прав позивача повинен відбуватися в межах процедури ліквідації відповідача шляхом пред»явлення кредиторських вимог на суму 1 649, 15 грн.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач виклав заперечення проти апеляційної скарги та просить суд рішення місцевого суду залишити без змін та розглядати справу у відсутності повноважного представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов"язковою судом апеляційної інстанції, а участь, в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов»язком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.

20.05.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № 37/РКО/05-08-23, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26009301077879 у гривні (980), і іноземній(их) валюті(тах): Гривня (980) відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, на підставі заяви клієнта і наданих ним документів і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку.

Відповідно до п. 2.1 договору розрахунки за рахунком здійснюються у межах залишків коштів на рахунку на підставі розрахункових документів, наданих клієнтом у банк і оформлених згідно із вимогами Національного банку України

Розрахунково-касове обслуговування клієнта у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого банком, крім вихідних та святкових днів. Тривалість операційного часу банку встановлюється внутрішніми правилами. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються не пізніше наступного дня або цього ж дня за наявності технічних можливостей банку, з оплатою згідно із тарифами банку ( п. 2.2).

Відповідно до п.7.1-7.2 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення поточного календарного року. У випадку якщо жодна із сторін не заявила про припинення договору за 15 днів до закінчення терміну дії, договір вважається продовженим на невизначений термін.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що з кінця серпня 2014 року звертався до банку з дорученнями про здійснення розрахунково-касових операцій, однак всупереч вимогам договору банку не реагував.

31.12.2014 позивач звернувся до відповідача з дорученням про перерахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунку ММКП "Мукачівводоканал" № 26009301077879, відкритому на підставі Договору банківського рахунку №37/РКО/05-08-23 від 20.05.2013 року на рахунок № 26008215928 в АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478, згідно платіжного доручення № 1784 від 13.12.2014р.

Як вбачається із виписки з рахунку від 02.03. 2015р. станом на 30.12.2014 на поточному рахунку ММКП "Мукачівводоканал" в ПАТ "Терра Банк" знаходилось 16 649,15 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що він неодноразово звертався на адресу банку щодо виконання договору банківського рахунку № 37/РКО/05-08-23 та здійснення розрахунково-касових операцій за дорученням клієнта, а саме листами від 10.12.2014 № 1410 та від 11.02.2015 № 140. Однак, позивач зазначає, що від відповідача відповіді на зазначені листи не надходило, платіжне доручення позивача не виконано, що також підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача..

Внаслідок порушення умов договору з боку відповідача, а саме неперерахування грошових коштів, за платіжним дорученням позивача, чим порушив права позивача на розпорядження належними йому грошовими коштами, позивач подав на розгляд суду позов в якому просив суд зобов'язати банк здійснити перерахунок грошових коштів за їх призначенням, вказаним у платіжному дорученні № 1784 від 13.12.2014.

Згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п.20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 № 492 закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Разом з тим, колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Правлінням Національного банку України 21.08.2014 р. була прийнята постанова № 518 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» до категорії неплатоспроможних.

На підставі вищевказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 р. було прийнято рішення №72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ТЕРРА БАНК», згідно якого в ПАТ «ТЕРРА БАНК» з 22.08.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 22.08.2014 по 22.11.2014 р., призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ТЕРРА БАНК» - Ірклієнка Юрія Петровича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 р. строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ «ТЕРРА БАНК» було подовжено на один місяць до 22.12.2014 р.

Постановою Національного банку України № 831 від 23.12.2014р. в ПАТ «ТЕРРА БАНК» було відкликано банківську ліцензію, запроваджено процедуру ліквідації.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 24.12.2014 р. розпочато ліквідаційну процедуру ПАТ «ТЕРРА БАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 222 від 17.12.2015р. строк проведення процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» продовжено на один рік по 23.12.2016 р. включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ТЕРРА БАНК» - Ірклієнка Юрія Петровича.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення у ПАТ "ТЕРРА БАНК" діє процедура ліквідації.

Правові засади та порядок ліквідації банку визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, то відповідно до цього закону і відбувається процедура виплати коштів, які не гарантовані Фондом.

Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа ФГВФО від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення Уповноваженої особи Фонду. З дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку:

припиняються всі повноваження органів управління банку;

банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав;

втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Водночас частиною 3 цієї ж статті передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням процедури ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до ст. 52 вказаного вище Закону.

Пунктом 2.3 глави 2 розділу V Положення «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.12 № 2 визначено, що з дня призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку - банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереження або збільшенню ліквідаційної маси. Закінченням технологічного циклу вважається дата зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, ПАТ «ТЕРРА БАНК» з 24.12.2014 р. ( відкликання банківської ліцензії 23.12.2014р.) вже не здійснював банківські операції, а лише закінчував цикл банківських операцій по переказу коштів від третіх осіб на рахунок позивача відкритий у банку, відповідно зарахуванням коштів на вказаний рахунок позивача цикл даних операцій завершувався. Відповідач не мав права здійснювати банківську діяльність, зокрема, проводити безготівкові розрахунки, в тому числі виконувати платіжні доручення про перерахування коштів, оскільки він не є учасником платіжної системи.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено поняття «кредитор банку», яким є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

За змістом п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно з положеннями ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Частиною 2 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами, кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

У відповідності до ч.6 ст.49 вказаного Закону Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів. Задоволення вимог кредиторів здійснюється у черговості, встановленій положеннями ст.52 вищезазначеного Закону.

Таким чином, позивач виступає кредитором відповідача у немайновому зобов'язанні щодо виконання платіжного доручення № 1784 від 31.12.2014 р., а відтак неможливість задоволення його вимог обумовлена запровадженням процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» та не може розцінюватись як порушення банком зобов'язань за договором про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Таким чином, законодавством встановлений спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а задоволення таких вимог кредиторів здійснюється за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через відповідні позасудові механізми передбачені чинним законодавством України. Іншого порядку задоволення вимог кредитора, ніж у встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» спосіб, чинним законодавством не передбачено.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищевикладені обставини колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з чим на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» на рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2015р. у справі № 910/12465/15 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2015р. у справі № 910/12465/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" (89600, м. Мукачево, площа Миру, 7, код ЄДРПОУ 03344556) на користь Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» (01103, м. Київ, бул. Дружби народів, буд. 28-в, код ЄДРПОУ 24425738) 2009,70 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/12465/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська