Рішення № 56337371, 29.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.02.16р. Справа № 904/6305/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ЕНЕРГОПРОМСЕРВІС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Фірма "СЕВАК", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 34 763,54 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ЕНЕРГОПРОМСЕРВІС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Фірма "СЕВАК" про стягнення заборгованості за договором підряду № 28/10-13 від 28.10.2013 у розмірі 34 763,54 грн., з яких: 33 809,40 грн. інфляційні втрати, 954,14 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 у справі № 904/9274/14 встановлений факт неналежного виконання відповідачем умов договору підряду № 28/10-13 від 28.10.2013 та стягнуто суму боргу в розмірі 93 000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 26 489,71 грн., 3% річних в розмірі 2 874,08 грн., пеню в розмірі 7 847,67 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 604,23 грн.

Позивач зазначає, що відповідач 29.05.2015 та 17.06.2015 частково оплатив суму заборгованості у розмірі 25 000,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав зобов'язання та не сплатив суму заборгованості у повному обсязі, позивач просить стягнути:

- 33 809,40 грн. інфляційні втрати за період 10.02.2015 по 28.05.2015,

- 954,14 грн. 3 % річних за період лютий - травень 2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.08.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.08.2015 на 02.09.2015.

У зв'язку із знаходженням судді Золотарьової Я.С. на лікарняному з 01.09.2015 слухання справи № 904/6305/15 не відбулось, про що було повідомлено сторін листом господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 розгляд справи призначено на 16.09.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2015 зупинено провадження у справі № 904/6305/15 до повернення до господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/9274/14 з Вищого господарського суду України, у зв'язку з тим, що для вирішення справи № 904/6305/15 по суті необхідно дослідити справу № 904/9274/14.

08.02.2016 було зроблено запит судді Новіковій Р.Г. щодо надання інформації про повернення з Вищого господарського суду України справи № 904/9274/14 та надання справи у разі її повернення.

10.02.2016 суддя Новікова Р.Г. надала матеріали справи № 904/9274/14 для огляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 поновлено провадження у справі №904/6305/15 з 29.02.2016 та призначено розгляд справи на 29.02.2016.

Позивач у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 у справі № 904/9274/14, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015, встановлено, що на виконання умов договору підряду № 28/10-13 від 28.10.2013 позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на суму 93 000,00 грн.

Вищезазначеним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 93 000,00 грн., інфляційні втрати за період з лютого 2014 по січень 2015 у розмірі 26 489,71 грн., 3% річних за період з 29.01.2014 по 09.02.2015 у розмірі 2 874,08 грн., пеню у розмірі 7 847,67 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 604,23 грн.

На виконання рішення, 17.03.2015 було видано наказ на примусове виконання.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем 29.05.2015 та 17.06.2015 було частково погашено заборгованість у розмірі 25 000,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем суму заборгованості у повному обсязі не оплачено, тому є всі підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості за період невиконання зобов'язання боржником рішення суду, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Факт невиконання договору та сума заборгованості встановлена у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 по справі № 904/9274/14.

У звязку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано 3% річних за період з 10.02.2015 по 13.07.2015 у сумі 954,14 грн. та інфляційні втрати за період лютий-червень 2015 у сумі 33 809,40 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи № 904/9274/14 судом встановлено, що на користь позивача було стягнуто інфляційні втрати за період лютий 2014 - січень 2015 у сумі 26 505,00 грн., 3% річних за період з 28.01.2014 по 09.02.2015 у сумі 2 874,08 грн. Натомість у цій справі позивач вимагає стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.02.2015 по 13.07.2015 у сумі 954,14 грн. та інфляційні втрати за період лютий-червень 2015 у сумі 33 809,40 грн.

Перевіривши розрахунок (а.с.7-8), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 954,14 грн. та інфляційних втрат у сумі 33 809,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32 - 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "СЕВАК" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, 128; ідентифікаційний код 21889041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ЕНЕРГОПРОМСЕРВІС" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56/11; ідентифікаційний код 31102717) 954,14 грн. 3 % річних, 33 809,40 грн. інфляційні втрати та 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 09.03.2016.

Суддя ОСОБА_1