Ухвала суду № 56336950, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22877/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 січня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 08 червня 2015 року №0001451500.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Укрнафта» відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує відсутністю можливості придбання юридичною особою, як суб'єктом господарювання, нафтопродуктів з метою ведення господарської (комерційної) діяльності через мережу АЗС.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 ПК України посадовою особою Володимир-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за березень 2015 року ПАТ «Укрнафта», за наслідками якої складено акт №441/15-135390 від 20 травня 2015 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку, в якому встановлено порушення позивачем пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215, п.216.9 ст.216 ПК України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за березень 2015 року в сумі 15300,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту Володимир-Волинською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08 червня 2015 року №0001451500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 22950,00 грн., в тому числі за основним платежем - 15300,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7650,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДФС України від 07 вересня 2015 року №19017/6/99-99-10-01-02-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2015 року №0001451500 та рішення ГУ ДФС у Волинській області від 01 липня 2015 року №4477/10/03-20-10-03-06, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу ПАТ «Укрнафта» - без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку щодо суб'єктивності висновків контролюючого органу про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб, що призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства, а твердження відповідача, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної адміністративної справи.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Нормами п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, відповідно до п.6 р.V якого додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів із обов'язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ в такому порядку:

1) у графі 2 «Вид товару» вказується назва товару (продукції), який (яку) статтею 215 розділу VI Кодексу віднесено до підакцизних;

2) у графах 3, 4 «Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» вказується:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

3) у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн (гр.3 - гр.4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку;

4) у графі 6 «Ставка податку, %» проставляється розмір ставок акцизного податку у відсотках, встановлених підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

5) у графі 7 «Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн (гр.5 х гр.6)» вказується сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 5 на графу 6.

Таким чином, об'єктами оподаткування акцизним податком є саме операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, тобто з реалізації підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Разом з тим, у декларації позивача з акцизного податку за березень 2015 року, поданої до Володимир-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області у додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» задекларовані наступні показники:

5) бензини моторні - вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, у тому числі у мережі громадського харчування всього - 627674,88 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 28781,96 грн., вартість підакцизних товарів до оподаткування 598892,92 грн., ставка податку 5%, сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету - 29945,00 грн.;

6) інші нафтопродукти - вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, у тому числі у мережі громадського харчування всього - 1256030,70 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 254709,05 грн., вартість підакцизних товарів до оподаткування 1001321,65 грн., ставка податку 5%, сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету - 50066,00 грн.;

7) скраплений газ - вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, у тому числі у мережі громадського харчування всього - 358753,07 грн., у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання - 22511,43 грн., вартість підакцизних товарів до оподаткування 336241,64 грн., ставка податку 5%, сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету - 16812,00 грн.

За наслідком проведеної перевірки позивача податковим органом зроблено висновок, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, а відтак, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком, відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України, а отже податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Проте, згідно пп.4.5 п.4 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю, або для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання придбав нафтопродукти в певній кількості у оператора АЗС (користувача АЗС) за договорам поставки та отримує на АЗС пальне по паливним карткам або талонам (вибирає його частинами в подальшому) для своїх власних виробничих цілей, то таку операцію не можна вважати роздрібним придбанням для власного некомерційного споживання.

Згідно договору поставки №26/1341в-АЗС від 01 листопада 2004 року, укладеного між ВАТ «Укрнафта» (постачальник) та ТОВ ВТФ «Авіас» (покупець), постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити паливо-мастильні матеріали на умовах EXW АЗС (п.п.1.1, 2.1 договору).

Вартість підакцизних товарів на суму 191632,69 грн., реалізованих ТОВ ВТФ «Авіас» на підставі договору поставки нафтопродуктів №26/1341в-АЗС від 01 листопада 2004 року, підтверджується копіями актів приймання-передачі товару та звітом РРО за березень 2015 року, наявними в матеріалах справи.

Вартість підакцизних товарів на суму 114369,75 грн., реалізованих суб'єктам підприємницької діяльності, підтверджується реєстром виданих податкових накладних, наявним в матеріалах справи.

Враховуючи, що грошові кошти у розмірі 306002,44 грн. отримані позивачем внаслідок господарських операцій з реалізації підакцизних товарів (бензину моторного, скрапленого газу та інших нафтопродуктів) для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, такі кошти правомірно включені ПАТ «Укрнафта» до графи 4 додатку 6 до декларації акцизного податку за березень 2015 року.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Для оптової торгівлі головною відмінною особливістю є категорія покупців - це суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні та юридичні особи, їх філії (відокремлені підрозділи) та обсяг товару.

Відповідно до ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство» партія товару - це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом. Тобто які-небудь кількісні критерії для визначення оптової торгівлі у цьому випадку відсутні.

З наведеного вбачається, що висновок контролюючого органу про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб є суб'єктивним та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства. Обмеження щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом не встановлено, а отже, не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб є суб'єктивними, всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2015 року №0001451500, яке прийняте на підставі припущень та необґрунтованих тверджень податкового органу, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 1339,80 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 січня 2016 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 січня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять грн. 80 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.