Ухвала суду № 56335723, 29.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/2819/15-ц Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 22-ц/791/188/16 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Цуканової І.В.,

ОСОБА_2,

секретар Сікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 29.11.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/3728/95/06900, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 80000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 28 листопада 2014 року, із сплатою 13,5 відсотків річних. З метою виконання умов кредитного договору в частині забезпечення відповідачем виконання своїх зобовязань між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки №014/3728/95/06900/1 від 29.11.2007 року. 26.11.2010 року Дніпровським районним судом м.Херсона винесено заочне рішення про задоволення позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. 23.12.2013 року Суворовським районним судом м.Херсона винесено заочне рішення про задоволення позову ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_4, ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, третя особа ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні про звільнення заставного майна з-під арешту. Враховуючи те, що ОСОБА_3 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 08.05.2015 року має заборгованість у розмірі 93206,48 доларів США, що еквівалентно 1931467,55 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 73279,64 доларів США, що еквівалентно 1518534,41 грн., заборгованості по процентам 19926,84 доларів США, що еквівалентно 412933,14 грн., просило:

1)стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ«Фідобанк» заборгованість у розмірі 93206,48 доларів США, що еквівалентно 1931467,55 грн.;

2)стягнути понесені судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитом у сумі 44315,70 доларів США, що еквівалентно 1015002,36 грн. та судові витрати у сумі 1920,20 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що оскільки відповідачем злісно порушувались умови кредитного договору, то судом необґрунтовано вирішено питання застосування позовної давності. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник банку уточнила межі апеляційного оскарження, а саме щодо оскарження рішення суду в частині відмови в стягненні заборгованості сум до 20 травня 2012 року, в частині стягнення суми боргу за період з 20.05.2015 року по 20.05.2012 року рішення суду банком не оскаржується.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу , представник відповідача її доводи не визнала та вважає, що рішення суду має бути скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, але в апеляційному порядку рішення суду відповідачем та його представником не оскаржується.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.256,261,267, 526,530 ЦК України, а саме щодо доведеності порушення відповідачем умов кредитного договору, наявності заяви про застосування строку позовної давності та підстав для її застосування.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 29 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» (а.с.50) було укладено кредитний договір №014/3728/95/06900. Відповідно до п.1.1 кредитор надав позичальнику кредит в сумі 80000,00 доларів США зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 28 листопада 2014 року (включно), із сплатою 13,5 відсотків річних (а.с.10-12).

Окрім того, 29 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 014/3728/95/06900/1, який забезпечує вимоги іпотеко- держателя, що витікають з кредитного договору № 014/3728/95/06900 від 29 листопада 2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме житловий будинок №54 п вул.25 Східна в м. Херсоні (а.с.14-16)

Заочним рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 26 листопада 2010 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/3728/95/06900 від 29.11.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_3, станом на 01.05.2010 року у загальній сумі 94600,05 доларів США (що станом на 01.05.2010 року еквівалентно 749790,54 грн.) та в рахунок відшкодування судових витрат у сумі 1820,00 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки 014/3728/95/06900/1 від 29.11.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_4, а саме житловий будинок літера «А» 50 % цегляний 50 % саманний, житловою площею 46,3 кв.м. загальною площею 115,3 кв.м., з літньою кухнею літерою «Б», гаражем літера «Ж», туалетом літера «Е», огорожею №1,2, який розташований за адресою м. Херсон, вулиця 25 Східна №54 на земельній ділянці 450 кв.м., що належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Л.В. 22.10.2003 року за реєстром №6405, зареєстрованого Херсонським бюро технічної інвентаризації за №19881, зареєстрований №3050046, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (а.с.20)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 січня 2014 року зазначене заочне рішення скасовано.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 02 квітня 2014 року по вищезазначеній справі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/3728/95/06900 від 29.11.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_3, станом на 01.05.2010 року у загальній сумі 94600,05 доларів США (що станом на 01.05.2010 року еквівалентно 749790,54 грн.) та в рахунок відшкодування судових витрат у сумі 1820,00 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки 014/3728/95/06900/1 від 29.11.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_4, а саме житловий будинок літера «А» 50 % цегляний 50 % саманний, житловою площею 46,3 кв.м. загальною площею 115,3 кв.м., з літньою кухнею літерою «Б», гаражем літера «Ж», туалетом літера «Е»,огорожею №1,2, який розташований за адресою м. Херсон, вулиця 25 Східна №54 на земельній ділянці 450 кв.м., що належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 22.10.2003 року за реєстром №6405, зареєстрованого Херсонським бюро технічної інвентаризації за №19881, зареєстрований №3050046, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (а.с.75)

Судовою колегією перевірено, що на теперішній час рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 листопада 2010 року не виконано.

Виходячи з розяснень, викладених у п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 грудня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві і задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для предявлення позову про стягнення заборгованості.

З розрахунку наданого позивачем вбачається, що станом на 08.05.2015 року ОСОБА_3 має заборгованість у розмірі 93206,48 доларів США, що еквівалентно 1931467,55 грн., яка складається з: заборгованості по тілу 73279,64 доларів США, що еквівалентно 1518534,41 грн., заборгованості по процентам 19926,84 доларів США, що еквівалентно 412933,14 грн.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення.

Така заява в матеріалах справи наявна і суд стягнув з відповідача заборгованість за період з 20.05.2012 р. по 20.05.2015 р. в сумі 44315,70 доларів США, що еквівалентно 1015002,36 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про необґрунтоване застосування судом строку позовної давності, оскільки законом не передбачена відмова в його застосуванні внаслідок злісного ухилення боржника від виконання договірних зобовязань.

Враховуючи, що рішення суду в іншій частині банком не оскаржується, а тому в силу принципу диспозитивності колегія суддів йому юридичної оцінки не надає та правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року в справі №6-116 цс 13 не застосовує.

Враховуючи викладене, межі апеляційного оскарження позивачем, неоскарження рішення суду в апеляційному порядку відповідачем, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення кредитних коштів до 20.05.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 жовтня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: І.В. Цуканова

ОСОБА_2