Рішення № 56329405, 29.02.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13229/15-ц

н/п 2/640/173/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Губської Я.В.,

за участю секретаря Приблуда І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, 3-я особа: товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором НАЕ2F216101954 від 27.07.2012 року у загальному розмірі 33665,10 грн., яка складається з: - 12036 грн. заборгованості за кредитом; -6,70 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; -1203,60 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; -18339,51 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов*язань за договором; -500 грн. штрафу (фіксована частина); -1579,29 грн. процентної складової. Також, просили відшкодувати понесені судові витрати по оплаті судового збору 336,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.07.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № НАЕ2F216101954, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 12036 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» між ним та Банком є Договір, про що свідчить підпис відповідача в заяві. Відповідно до умов погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У зв*язку з порушенням умов договору загальна заборгованість відповідача по кредиту станом 22.07.2015 року склала 33655, 10 грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, подавши письмові заперечення проти доводів відповідача. ( а.с. 79-86).

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду заяву про застосування строку позовної давності. В запереченнях вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору та виконання його умов щодо перерахування грошових коштів ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за товар. Сама заява позичальника це є лише наміром ОСОБА_1 на отримання товару, однак ОСОБА_1 його не отримував і тому не зобов*язаний сплачувати гроші за кредит. При цьому, представник відповідача пояснив, що відповідачем не заперечується підписання заяви позичальника ОСОБА_1 та не оспорюється відповідачем підпис ОСОБА_1 на документах, наданих ТОВ «САВ-Дістрибьюшн».

За клопотанням представника відповідача судом було залучено в якості третьої особи - ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», представник якого в судовому засіданні підтвердив ті обставини, що відповідачем ОСОБА_1 згідно наданих документів (договір купівлі продажу від 27.07.212 року, акт приймання-передачі товару від 27.07.2012 року, видаткової накладної, листа-зобов*язання) був отриманий перерахований в договорі купівлі продажу від 27.07.2012 року товар, грошові кошти за який були перераховані ПАТ КБ «Приватбанк».

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов частково, і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а за правилами ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 договору НАЕ2F216101954 від 27.07.2012 року ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк", ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правила надання банківських послуг підписавши Заяву позичальника 27.07.2012 року. (а.с. 5).

Згідно умов даної заяви (п.15) відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що заява позичальника від 27.07.2012 року разом із запропонованими ПАТ КБ "ПриватБанк" Умовами та правилами, Тарифами складає кредитно-заставний договір. Сума кредиту визначена у розмірі 12036 грн., зі строком з 27.07.2012 року по 26.05.2013 року включно, відсоткова ставка (фіксована) 0,12% річних. (п.п.1,2,3).

Також, умовами договору передбачено, що щомісячний платіж по погашенню кредиту складає 1324,63 грн. в період з 20 по 24 число кожного місяця.(п.7), терміном повернення кредиту вважається 211 день з моменту виникнення порушення (п.12), вимоги щодо штрафних санкцій передбачені в п.14 договору. Крім того, відповідач ОСОБА_1 в договорі зобов*язався отримати товар, який зазначений в п.9 договору згідно з рахунком фактурою № ФТ1-0159-46358 від 27.07.2012 року (а.с. 16).

Згідно доказів, наданих позивачем, відповідач ОСОБА_1 свої зобов*язання по виконанню умов договору № НАЕ2F216101954 від 27.07.2012 року щодо оплати кредиту не виконує належним чином, у зв*язку з чим виникла заборгованість по кредиту.

Згідно розрахунку позивача станом на 22.07.2015 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 33665,10 грн., яка складається з: - 12036 грн. заборгованості за кредитом; -6,70 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; -1203,60 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; -18339,51 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов*язань за договором; -500 грн. штрафу (фіксована частина); -1579,29 грн. процентної складової.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача зазначає про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору та виконання його умов щодо перерахування грошових коштів ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за товар та отримання товару ОСОБА_1 При цьому, вказував, що відповідачем не оспорюється підпис ОСОБА_1 на всіх наданих документах, однак заява від 27.07.2012 року є лише наміром на отримання кредиту і доказів отримання товару відповідачем не надано. Крім того, подав до суду письмову заяву про застосування строку позовної давності щодо заборгованості.

Відповідно до вимог ст.ст. 202- 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Судом встановлено, що ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 27.07.2012 року уклали кредитний договір у письмовій формі, яка вимагається ч. 1 ст. 1055 ЦК України. При цьому, ОСОБА_1 підписавши заяву позичальника, підтвердив (п.15), що заява позичальника від 27.07.2012 року разом із запропонованими ПАТ КБ "ПриватБанк" Умовами та правилами, Тарифами складає кредитно-заставний договір. В інших пунктах цього договору передбачені всі істотні умови договору, з приводу яких як ПАТ «КБ «Приватбанк», так і ОСОБА_1 досягли згоди.

Відповідно до вимог ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тобто, підписавши заяву позичальника, відповідач приєднався до запропонованих банком Умов надання кредиту, що підтверджується його особистим підписом.

Оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а доказів на спростування зазначеного та недосягнення сторонами згоди щодо умов договору суду не надано, тому доводи відповідача щодо не укладення договору є необґрунтованими та безпідставними.

На виконання умов договору (п.9-а), ПАТ КБ «Приватбанк» перерахував грошові кошти на поточний рахунок ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» для оплати товару, а відповідач ОСОБА_1 на виконання договору отримав товар, перелічений в договорі 27.07.2012 року від ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», підписавши додатково договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі товару, видаткову накладну (а.с. 68-70).

Посилання відповідача на неотримання товару, переліченого в кредитно-заставному договорі та акту приймання передачі товару спростовується наданими до суду позивачем доказами, доказів на спростування зазначеного під час розгляду справи відповідачем не надано. Представник ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» в судовому засіданні також підтвердила, що грошові кошти за товар були перераховані ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі листа зобов*язання (а.с. 71), що підтверджується наданим до суду меморіальним ордером від 27.07.2015 року (а.с. 75) та платіжним дорученням від 27.07.2015 року на суму 12036 грн. (а.с. 85), а товар отриманий відповідачем ОСОБА_1, про що свідчить акт приймання передачі товару від 27.07.2012 року. (а.с. 69).

Таким чином, доводи відповідача про невиконання кредитного договору також є безпідставними та недоведеними в судовому засіданні, такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, оскільки відповідач отримавши товар на виконання кредитного договору підтвердив його виконання. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ОСОБА_1 не оспорюється підпис на заяві позичальника (а.с. 5), та на інших документах, наданих ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» (а.с. 68-70).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що кредитний договір від 27.07.2012 року є укладеним, ПАТ КБ «Приватбанк» на його виконання проведені всі дії, зазначені в договорі, а відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору щодо оплати кредиту, процентів в строки, визначені договором, а тому виникла заборгованість за кредитом, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно вимог ст.ст. 526,530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.

Стосовно поданої до суду заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

За загальними правилами вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» подана до суду (поштою) 29.07.2015 року, кредитний договір укладено 27.07.2012 року. В п.п. 1,2,3 договору визначено строк дії договору з 27.07.2012 року по 26.05.2013 року включно, щомісячний платіж по погашенню кредиту складає 1324,63 грн. в період з 20 по 24 число кожного місяця(п.7), терміном повернення кредиту вважається 211 день з моменту виникнення порушення (п.1).

Доводи позивача про застосування строку позовної давності, зазначеної в Умовах та Правилах надання кредитних коштів суд вважає необґрунтованими та застосовує строк позовної давності, визначений в ст. 257 ЦК України. При цьому, суд враховує, що перший день прострочення ОСОБА_1 оплати щомісячного платежу за кредитом випадає на 25 серпня 2012 року, а отже з цього строку і вираховується 3-х річний строк позовної давності за кредитом від 27.07.2012 року.

Судом врахована правова позиція, яка висловлена в постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014року у справі № 6-169цс14 згідно якої: «початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобовязань.»

Посилання відповідача на застосування правових позицій, висловлених по справі №6-14цс14 від 19.03.2014 року в обґрунтування доводів відповідача суд вважає необґрунтованим. З пояснень сторін і доказів, наданих до суду, судом встановлено, що платіжна картка по даному кредиту відповідачу ОСОБА_1 не видавалась, строк порушення зобов*язання судом відрахований з першої дати неоплати кредиту (25.08.2012 року), а підстав для застосування строку позовної давності, визначеної в Умовах суд не вбачає. Крім того, суд зазначає, що при розгляді даної справи судом застосований строк позовної давності, встановлений Законом, а не Умовами та Правилами надання кредиту фізичним особам, що не були підписані позичальником, враховуючи Правову позицію ВСУ, викладену в постанові № 6-240цс-14 від 11.02.2105 року.

Позивачем розрахована сума заборгованості за кредитом від 27.07.2012 року в сумі 12036 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом 6,70 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом, з якою суд погоджується, вважаючи її обґрунтованою відповідно до умов договору та стягує дану суму з відповідача.

Стосовно інших видів заборгованості, суд зазначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю відповідно до ст. 258 ЦК України. Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стосовно вимог про стягнення пені та штрафів по даному договору суд застосовує строк позовної давності в один рік (з 31.07.2014 року по 31.07.2015 року). При цьому розмір пені складає 7252,35 грн., процентна складова (5% від суми заборгованості) 1024,93 грн., 500 грн. фіксована частина. У зв*язку з чим загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по кредиту складає 22023,58 грн. (12036,0 +6,70+1203,60+7252,35+500,0+1024,93), яка підлягає стягненню з відповідача, задовольнивши позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підставі викладеного, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором НАЕ2F216101954 від 27.07.2012 року у загальному розмірі 22023,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: