Рішення № 5632887, 21.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2009 р. Справа № 09-11/3783

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Лавріненко С.І., за участю представників позивача ОСОБА_1 арбітражний керуючий-ліквідатор, Запісецький О.П. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальтний завод»м. Сміла до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 м. Черкаси, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, у якому позивач, посилаючись на ст. 387, 388 ЦК України, просить витребувати із незаконного володіння відповідача і передати позивачу автомобільну та будівельну техніку, а саме:

- автомобіль КрАЗ-256, 1986 року випуску, держ.номерний знак НОМЕР_1 залишковою вартістю 709,31 грн.;

- автомобіль ГАЗ 5204, 1979 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_2 залишковою вартістю 0,00 грн.;

- автомобіль ГАЗ 93Б 1979 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_3 залишковою вартістю 0,00 грн.;

- екскаватор ЕО02621 1985 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_4 залишковою вартістю 4931,80 грн.;

- трактор ЮМЗ-6Л 1972 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_5 залишковою вартістю 266,98 грн.;

- автогрейдер Д-710А 1974 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_6 залишковою вартістю 1917,38 грн.;

- причіп ПСЕ-Ф-12,5 1988 року випуску, держ. номерний знак ЧБ 8760 залишковою вартістю 269,69 грн.;

- автомобіль ЗІЛ-130, 1969 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_7 залишковою вартістю 117,27 грн.;

- бордюрна установка УБ-1 залишковою вартістю 0,00 грн.;

- гідрокран 0,8 тн. залишковою вартістю 752,81 грн.;

загальною залишковою вартістю 8965,24 грн.

У письмових поясненнях та обґрунтуваннях позовних вимог від 08 липня 2009 року, поданих при новому розгляді справи, позивач просить витребувати у відповідача автомобіль КрАЗ-256, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 залишковою вартістю 709,31 грн. та екскаватор ЕО 02621 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 залишковою вартістю 4931,80 грн. (далі спірне майно), посилаючись на те, що решта майна, що зазначено у позовній заяві, повернуто.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході ліквідаційної процедури встановлено відсутність на території підприємства спірного майна, яке згідно договору застави передано заставодержателю-відповідачу у справі. У відповідності з приписами ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор звернувся з вимогою до відповідача про повернення заставленого майна, яку останній без мотивно залишив без відповіді та задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03 червня 2009 року скасовані рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2008 року та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2009 року, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою судді від 23 червня 2009 року справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду на 08 липня 2009 року, на виконання вимог постанови ВГСУ від сторін витребувані докази.

При новому розгляді справи судом прийняті до розгляду зменшені позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 липня 2009 року задоволено клопотання представника позивача, згідно ст.30 ГПК України у судове засідання викликано колишнього керівника підприємства ОСОБА_4, який передавав майно ОСОБА_3, згідно ст. 38 ГПК України зобовязано Смілянський МРВ УМВС України у Черкаській області направити господарському суду до 18 липня 2009 року матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.06.2008 року за заявою арбітражного керуючого-ліквідатора ОСОБА_1, витребувано нові докази від відповідача, на виконання вимог постанови ВГСУ, визнано обовязковою явку у судове засідання відповідача особисто та відкладено розгляд справи на 20 липня 2009 року.

Відповідач у судове засідання не зявився, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 14.07.2009 року, вимоги ухвали суду щодо надання доказів не виконав.

Смілянський МРВ УМВС України вимоги ухвали суду не виконав, не направив матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.06.2008 року за заявою арбітражного керуючого-ліквідатора ОСОБА_1, хоча завчасно отримав ухвалу суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, не повідомивши про причини, хоча завчасно отримав ухвалу суду, направлену за двома адресами місця знаходження ОСОБА_4, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 14.07.2009 року та 15.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 липня 2009 року повторно викликано у судове засідання ОСОБА_4, повторно зобовязано Смілянський МРВ УМВС України у Черкаській області направити господарському суду до 10 серпня 2009 року матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.06.2008 року за заявою арбітражного керуючого-ліквідатора ОСОБА_1 повторно витребувано докази від відповідача, на виконання вимог постанови ВГСУ, визнано обовязковою явку у судове засідання відповідача особисто та відкладено розгляд справи на 14 серпня 2009 року.

На виконання вимог ухвали суду Смілянський МРВ УМВС України надіслав лист, у якому повідомив про неможливість направлення відмовного матеріалу у звязку із направленням його до Смілянської міжрайонної прокуратури за вих. №6991 від 05.06.08 року для проведення перевірки.

Відповідач у судове засідання вдруге особисто не зявився, представника не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення 29.07.2009 року та 05.08.2009 року копії ухвали суду, яка направлялась за двома відомими суду адресами місця знаходження відповідача, вимоги ухвали суду щодо надання доказів не виконав.

ОСОБА_4, колишній керівник позивача, який укладав договір застави та передавав майно ОСОБА_3, у судове засідання вдруге не зявився, не повідомивши про причини, хоча завчасно отримав ухвалу суду, яка повторно направлялась за двома адресами, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду 28.07.2009 року.

Не зявлення відповідача та його представника у судове засідання суд оцінює, як недобросовісне користування процесуальним правами.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали змінені позовні вимоги, просили їх задовольнити, пояснили, що кредиторські вимоги відповідача у справі про банкрутство задоволені повністю, тому предмет застави підлягає поверненню, залишились незадоволеними вимоги інших кредиторів, оскільки співзасновники та відповідач не повертають майно банкрута; стосовно марки фактично переданого відповідачу автомобіля КрАЗ, яка не відповідає у договорі застави та акті прийому-передачі, вважали це навмисною помилкою керівника ОСОБА_4, про що свідчить вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.366 КК України службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів неправдивих відомостей; рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2009 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №2-32/2009 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Асфальтний завод»про визнання права власності на майно та зустрічним позовом ТОВ«Асфальтний завод»до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, майно, яке було в заставі ОСОБА_5. судом витребувано від ОСОБА_5

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 14 по 18 серпня 2009 року та з 18 по 21 серпня 2009 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою господарського суду Черкаської області від 13 вересня 2007 року у справі №10/4318 ТОВ «Асфальтний завод»(позивач) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено ліцензованого арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Спірне майно, яке позивач просить витребувати у відповідача, згідно з даними його бухгалтерського обліку, розрахунків суми податку з власників транспортних засобів самохідних машин і механізмів та інформації РЕГ 4-го МР ВДАІ при ВДАІ УМВС України в Черкаській області та Смілянської районної інспекції Державного технічного нагляду, належало позивачу на праві власності.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №14406222 від 14.09.2007 року Черкаської філії інформаційного центру Міністерства юстиції України записом номер 8, 30.05.2005 року в реєстрі зареєстровано приватне обтяження, застава рухомого майна згідно договору застави від 22 квітня 2005 р. №4, укладеного з ОСОБА_3

04 квітня 2005 року ОСОБА_3 (відповідач) та ТОВ «Асфальтний завод»(позивач) уклали договір №3 безпроцентної позики, згідно умов якого ОСОБА_3 (позикодавець) зобовязався надати ТОВ «Асфальтний завод» (позичальник) позику в сумі 22000,00 грн. на строк з 05.04.2005 року по 05.07.2005 року, який може бути продовженим за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою (пункти 1 - 4 Договору). В забезпечення виконання цих зобовязань позичальник зобовязався укласти договір застави майна, що належить на праві власності позичальнику.

Згідно договору застави від 22 квітня 2005 року №4, укладеного між ТОВ «Асфальтний завод»(позивач) та ОСОБА_3 (відповідач), та акту від 17 липня 2005 року прийому - передачі майна до Договору застави №4 від 22 квітня 2005 року, боржник ТОВ «Асфальтний завод»(позивач у справі) передав кредитору ОСОБА_3 (відповідач у справі): Автомобіль КрАЗ -214Б д.н. НОМЕР_1, екскаватор ЕО 2621 д.н.НОМЕР_4 асфальтозмішувач Д597А, бітумні насоси 2 шт., пожежні резервуари 25 куб.м. 2 шт., сушильний барабан, мотокаток ДУ-50.

29 липня 2005 року ТОВ «Асфальтний завод»(позивач) та підприємець ОСОБА_3 (відповідач) уклали договір про спільну діяльність, згідно умов якого сторони зобовязались шляхом обєднання майна і зусиль спільно діяти в сфері дорожніх будівельно-ремонтних робіт та виготовлення будівельних матеріалів для досягнення передбачених договором спільних господарських цілей.

Відповідач зареєстрований підприємцем, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_9 від 28.07.2005 року, номер запису 2026000 0000 005502 та витяг з ЄДР.

Арбітражний керуючий-ліквідатор письмово звертався до відповідача, як заставодержателя майна, з вимогою про повернення майна, але отримав лише копію договору застави, який став підставою для реєстрації застави в Державному реєстрі.

Відповідач не надав інформацію про місцезнаходження отриманого заставного майна ні арбітражному керуючому-ліквідатору, ні суду.

Станом на 27.10.2007 року відповідач був включений до реєстру вимог кредиторів позивача у справі про його банкрутство №10/4318, вимоги яких забезпечені заставою, із сумою грошового зобовязання 22000,00 грн. Кредиторські вимоги відповідача, забезпечені заставою, задоволені повністю, що підтверджується платіжним дорученням від 03 грудня 2008 року №32 на суму 22000 грн., сплачених ТОВ «Асфальтний завод»на користь ОСОБА_3 з призначенням платежу: «Повне погашення боргу першої черги у процедурі банкрутства ТОВ «Асфальтний завод»на підставі постанови ГСЧО по справі №10/4318 без ПДВ».

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2009 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №2-32/2009 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Асфальтний завод»про визнання права власності на майно та зустрічним позовом ТОВ «Асфальтний завод»до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, майно, яке було у заставі ОСОБА_5, судом витребувано від ОСОБА_5

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є витребування майна власником, який знаходиться у процедурі банкрутства, стадії ліквідації, від заставодержателя у звязку з припиненням права застави.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХП, зі змінами та доповненнями (далі ЗУ «Про банкрутство») ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ «Про банкрутство» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, арбітражний керуючий ліквідатор, в межах повноважень, наданих йому законом, прийняв до відання майно боржника позивача, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснив інвентаризацію та оцінку майна банкрута та звернувся з позовом про витребування майна банкрута з чужого незаконного володіння.

Згідно ст.546 ЦК України застава є одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК України).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст.574 ЦК України). Застава майна позивача виникла на підставі договору, як забезпечення виконання зобовязань по договору безпроцентної позики, укладених між ним та відповідачем. Майно, яке було передано позивачем у заставу, згідно ст.576 ЦК України може бути предметом застави.

Згідно ч.6 ст.576 ЦК України предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.2.4 договору застави, предмет застави був переданий заставодержателю відповідачу, про що був складений акт прийому-передачі від 17 липня 2005 року.

Отже відповідно до ст.585 ЦК України за викладених обставин право застави виникло в момент передання предмета застави заставодержателю (відповідачу), тобто з 17.07.2005 року.

При дослідження доказів стосовно передачі заставного майна встановлено, що у договорі застави та акті прийому-передачі помилково зазначена марка заставленого та переданого автомобіля вантажного КрАЗ -214Б, замість правильної КрАЗ - 256, який фактично був переданий, відповідно, в реєстр обтяження у записі 8 також значиться автомобіль вантажний КрАЗ 214Б.

Суд вважає обґрунтованими доводи представників позивача стосовно помилки у договорі застави та акті приймання-передачі відповідачу автомобіля КрАЗ, оскільки державний реєстраційний номер автомобіля КрАЗ 256, 1986 року випуску, який фактично був переданий, - 05586 МЕ, відповідає реєстраційним даним Смілянського МРЕВ. Такий же реєстрацій номер значиться у автомобіля КрАЗ -214Б по договору застави та акту прийому-передачі.

Окрім цього, згідно ст.35 ГПК України, не підлягають доказуванню, як загальновідомі наступні дані: КрАЗ-214 створений у 1951 році на Ярославському автомобільному заводі, де випускався з 1956 по 1959 рік під назвою ЯАЗ-214. Потім виробництво було перенесено на Кременчуцький автомобільний завод, де КрАЗ-214 випускався до 1963 року. Потім його змінив модернізований КрАЗ-214Б. Зазначена модифікація випускалась до 1967 року. На конвеєрі його змінив КрАЗ-255Б. Основна маса машин використовувалась у армії. КрАЗ-256, самоскид випускається Кременчуцьким автозаводом з 1977 року. Оскільки спірний автомобіль КрАЗ, 1986 року випуску, то він не може бути модифікації 214Б.

Отже дійсно у договорі застави та акті прийому-передачі допущена описка в модифікації переданого автомобіля КрАЗ, тому позивач вірно визначив автомобіль, який фактично був переданий у заставу відповідачу та підлягає поверненню, як КрАЗ-256.

Згідно ст.587 ЦК України особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:

1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;

2) утримувати предмет застави належним чином;

3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

Згідно акту від 17 липня 2005 року прийому - передачі майна до Договору застави №4 від 22 квітня 2005 року, відповідачу передано: Автомобіль КрАЗ - 214Б (вірно КрАЗ - 256) д.н. НОМЕР_1, екскаватор ЕО 2621 д.н.НОМЕР_4 асфальтозмішувач Д597А, бітумні насоси 2 шт., пожежні резервуари 25 куб.м. 2 шт., сушильний барабан, мотокаток ДУ-50.

Отже, із переліченого у позові майна, у відповідача знаходиться лише автомобіль КрАЗ 256 д.н. НОМЕР_1, 1986 року випуску, залишковою вартістю 709,31 грн. та екскаватор ЕО 02621, 1985 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_4 залишковою вартістю 4931,80 грн. Зазначене майно є власністю позивача, що підтверджується даними бухгал терського обліку, розрахунками суми податку з власників транспортних засобів самохідних машин і механізмів, довідками Смілянської районної інспекції державного технічного нагляду від 15.10.2007 року №173 та РЕГ 4-го МР ВДАІ при ВДАІ УМВС України в Черкась кій області від 12.11.2007 року №486, реєстрацією застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

У акті прийому-передачі майна від 17 липня 2005 року до договору застави, який був наданий відповідачем при первинному розгляді справи, відсутнє інше майно, що зазначено у позові.

Таким чином, позивач обґрунтовано зменшив позовні вимоги.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобовязання, забезпеченого заставою.

Реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.591 ЦК України).

Відповідач не набув право власності на предмет застави, отже не вправі самостійно розпорядитись предметом застави.

Кредиторські вимоги відповідача, забезпечені заставою, задоволені повністю, отже зобовязання, забезпечене заставою, припинилось виконанням (ст.ст.599, ч.1 п.1 ст.593 ЦК України). Тому відповідно до ч.3 ст.593 ЦК України відповідач, у володінні якого перебуває заставлене майно, зобовязаний негайно повернути його заставодавцеві, тобто позивачеві. Відповідач ухиляється від виконання зобовязання з повернення майна. З моменту виконання зобовязання, забезпеченого заставою, тобто з 03 грудня 2008 року, відповідач незаконно, без відповідної правової підстави володіє майном.

З огляду на викладене, суд вважає, що згідно ст.387 ЦК України позивач, як власник майна, має право витребувати його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним володіє, тобто у відповідача.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з врахуванням зменшених позовних вимог, а саме: в рахунок відшкодування сплаченого державного мита 64,18 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 74,25 грн., а всього: 138,43 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Витребувати у підприємця - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, і передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю “Асфальтний завод” м.Сміла вул.Литвинова, 78, ідентифікаційний код 30865799 наступне майно:

- автомобіль КрАЗ-256, 1986 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_1 залишковою вартістю 709,31 грн.;

- екскаватор ЕО 02621, 1985 року випуску, держ. номерний знак НОМЕР_4 залишковою вартістю 4931,80 грн.

Стягнути підприємця - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Асфальтний завод” м.Сміла вул.Литвинова, 78, код 30865799 - 138,43 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯН.М.Курченко