Постанова № 56316612, 09.03.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1755/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Тимощука О.Я., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити призначення пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Рівне та зобовязання здійснити призначення пенсії.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 12 січня 2016 року звернувся до управління Пенсійного фонду України із проханням призначити йому пенсію із застосуванням норм ст. 55 ЗУ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Враховуючи, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був прописаний та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 (зоні гарантованого добровільного відселення) в період із 24 червня 1985 року по 07 жовтня 1991 року, відтак має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років, тобто у 55 років. Оскільки відповідач проявив бездіяльність, ОСОБА_1 просить суд визнати таку бездіяльність протиправною та зобовязати здійснити призначення, перерахунок та виплату пенсії.

Ухвалою Рівненського міського суду від 18.02.2016 року було відкрито скорочене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити призначення пенсії.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів було надіслано відповідачу.

У встановлений законом строк від відповідача надійшли письмові заперечення разом із зверненням позивача про призначення пенсії та відповіддю управління про відмову у призначенні пенсії. З огляду заперечення відповідач просить відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

Дослідивши усі обставини справи, а також враховуючи судову практику, зокрема постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 року по справі № 569/5570/15-а, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": Потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 визначається, що с. Озірці Володимирецького району Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Згідно із посвідченням Серія Б № 434148с від 23.12.2015 року, виданого Рівненською облдержадміністрацією, ОСОБА_1, являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Згідно із п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМ України від 20.01.1997 року за № 51 /зі змінами/, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 10 Порядку посвідчення потерпілим видаються обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Відповідно до довідок Озерецької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 17.12.2015 року №907 та від 18.12.2015 року №128 зазначається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав на території Озерецької сільської ради в селі Озерці Володимирецького району Рівненської області з 24 червня 1985 року по 07 жовтня 1991 року. Даний населений пункт відноситься до 3 зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідачем у відповідях на звернення про призначення пенсії зазначалось, що оскільки записи трудової книжки позивача та довідки про періоди проживання на забрудненій території, виданої органами місцевого самоврядування, містять суперечливі відомості про місце роботи і проживання, то підстав для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи немає.

Для підтвердження або спростування вищезазначеного, управлінням Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі на запит відповідача було здійснено зустрічну звірку факту проживання ОСОБА_1 в с. Озерці Володимирецького району Рівненської області. Сільська рада повідомила відповідача, що факт проживання встановлений рішенням суду, проте в будинкових і погосподарських книгах відсутні відомості про факт проживання.

Суд вважає, що в акті зустрічної звірки упущений факт постійного проживання позивача на території с. Озерці, Володимирецького району, Рівненської області у батьків, оскільки іншого постійного місця проживання позивач не мав.

Кірм того, враховуючи висновок зустрічної звірки, було досягнуто початкову мету щодо визначення достовірності прописки та проживання позивача в с. Озерці, Володимирецького району, Рівненської області.

Твердження відповідача, що відомості проживання та роботи ОСОБА_1 є суперечливими спростовується наступним.

Відповідно до ст. 17 ЦК України 1963 року місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Постійне місце проживання - це місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором.

Під місцем постійного проживання розуміється те місце, де громадянин розмістився в силу життєвих обставин.

Місцем проживання вважається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місцем перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Відповідач обґрунтовує свою відмову у призначенні пенсії тим, що довідками хоч і підтверджений факт проживання позивача в с. Озерці, однак він міг (ймовірно, а не точно) проживати за місцем роботи (у м. Кузнецовськ та м. Рівне).

Проте, відповідач помилково плутає поняття постійного місця проживання і проживання.

У с. Озерці, Володимирецького району позивач постійно проживав, тимчасово відлучаючись на роботу до м. Кузнецовськ чи м. Рівне, про те не мав іншого житла, окрім як у Чорнобильській зоні із батьками.

Крім того, робота позивача водієм позмінно (день через день) на Кузнецовській АЕС на відстані близько 40 км від місця проживання та в м. Рівне на відстані близько 140 км не спростовує того факту, що позивач постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_4 більше 6 місяців на рік (включаючи відпустку).

Відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач або ж члени його сімї мали житло у м. Кузнецовськ та м. Рівне.

Частина 2 ст. 16 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачає, що місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.

Законом не встановлено обмежень у разі перебування особи на роботі поза місцем проживання, а тому перебування ОСОБА_1 по місцю роботи не суперечить постійному проживанню в іншому населеному пункті. Іншого постійного місця проживання, окрім як із батьками у с. Озерці, позивач не мав.

Довідки від 17.12.2015 року № 907 та від 18.12.2015 року № 128 про проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 не скасовані та не визнані судом такими, що не відповідають первинним документам чи фактичним обставинам, підтверджені відповідними посадовими особами, актом зустрічної звірки та посвідченням потерпілого 3 категорії. Відповідальність за достовірність таких довідок несе орган, який видав такі довідки, недостовірність цих довідок повинна бути доведена відповідачем, а не навпаки.

Інших доказів, які б підтверджували недостовірність вищевказаних довідок, відповідачем не надано, відсутні будь-які судові рішення про їх скасування, визнання недійсними або ж визнання дій сільської ради, що полягають у видачі цих довідок неправомірними, а тому зазначені довідки відповідають викладеним у них відомостях.

У відповідністю зі ст. 71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що висновки відповідача про те, що ОСОБА_1 міг проживати під час роботи в м. Кузнецовськ та в м. Рівне є лише припущенням і не підтверджені будь-якими доказами, а тому не можуть вважатися підставою для спростування даних довідок Озерецької сільської ради та відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообв»язкове державне пенсійне страхування», регламентується порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, де зазначається, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно копії паспорту позивач народився 08.01.1961 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Отже, оскільки позивач народився 08.01.1961 року, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 12 січня 2016 року, то має право виходу на пенсію в 55 років.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що право ОСОБА_1 на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не було реалізоване через відмову відповідача у її призначенні, а відтак захисту підлягає право позивача на призначення та виплату пенсії із 09.01.2016 року.

На підставі ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 починаючи із 09.01.2016 року пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи із 09.01.2016 року зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржено до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Я. Тимощук