Рішення № 5631562, 15.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р. Справа № 61/167-09

вх. № 5642/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3., за довіреністю б/н від 23.06.2009р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард Стиль Україна", м. Харків

про стягнення 10970,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Візард Стиль Україна" про стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 10190,00 грн., пеню в розмірі 506,46 грн., індекс інфляції в розмірі 211,51 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 62,34 грн., свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач належним чином не виконав своїх обов"язків , передбачених договором оренди, який було укладено 01.01.2009р. між позивачем та відповідачем. Також позивач просить розірвати договір оренди від 01.01.2009р. та судові витрати покласти на відповідача.

07.08.2009р. представник відповідача, надав відзив на позовну заяву , в якому проти позову заперечує частково, а саме позов визнає в частині основного боргу.

Судом долучено до матеріалів справи , наданий представником відповідача відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 15.09.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав заяву (вх.22618) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом до справи, також позивач надав письмові пояснення щодо розрахунку витрат на комунальні послуги та додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.

Представник відповідача в судове засідання , призначене на 15.09.2009р., не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній в судовому засіданні 15.09.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 11.08.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.01.2009р. між ФОП ОСОБА_2 (позивач по справі) та ТОВ "Візард Стиль Україна" (відповідач по справі) було укладено договір оренди, відповідно до умов якого позивач передав , а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення , розташоване за адресою : АДРЕСА_3, 2-й поверх, загальною площею 32,9 кв.м.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання - передачі №1, підписаним сторонами договору 05.01.2009р.

Відповідно до п.3.1.1 договору розмір орендної плати за користування приміщенням було встановлено за згодою сторін у розмірі 1645,00 грн.

Згідно п.3.1.4 договору орендар самостійно сплачує орендну плату щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Пунктом 1.2 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками та діє до 31.12.2009р.

В порушення умов договору відповідач орендну плату за користування орендованим приміщенням не сплатив , в зв"язку з чим згідно розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати склала 7725,00грн.

18 червня 2009р. позивач звернувся до відповідача з листом сплатити суму заборгованості за договором оренди в строк до 24.06.2009р.

Відповідач отимав вищезазначений лист, однак заборгованість за договором оренди не сплатив.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 7725,00 грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктами 3.1.5 та 3.1.6. договору оренди передбачено сплата комунальних послуг, яка повинна здійснюватись відповідачем протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку, комунальні послуги нараховуються до фактичного звільнення приміщення.

01 червня 2009р. позивач відповідно до п.3.1.6 договору надіслав відповідачу рахунок - фактуру на сплату комунальних послуг у розмірі 2465,00 грн.

В матеріалах справи наявні докази вручення відповідачу рахунків - фактур про сплату комунальних послуг (арк.спр.19-21).

У відзиві на позовну заяву (арк.спр.27-28) представник відповідача заначив, що п.3.1.5 договору оренди вважає недійсним.

Суд зазначає, що відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Статтями 6 та 627 ЦК України визнано свободу договору , у вигляді того . що сторони є вільними в укладанні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

При цьому , зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювати ті відносини , які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства , а також відступати від положень , що визначені цими актами, і самостійно врегулювати ці відносини , крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину , за якою правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на наведене, сторони при підписанні договору оренди визначили його умови, у тому числі щодо порядку розрахунків за надані комунальні послуги.

Отже вимога відповідача щодо визначення пункту договору недійсним не приймається судом до уваги , оскільки відповідач відповідних зустрічних позовних вимог не заявив.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2009р. суд зобов"язав позивача надати обгрунтований та докладний розрахунок розміру комунальних витрат із посиланням на відповідні пункти договору та з документальним підтвердженням.

Позивач надав суду обгрунтований розрахунок ціни позову із зазначенням періодів нарахувань та сплат щодо стягнення з відповідача 560,23 грн. за газ , щодо залишкової суми комунальних витрат в суммі 1904,77 грн. обгрунтованого розрахунку, не надав.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 560,23 грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг, що підтверджується матеріалами справи, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В частині стягнення суми комунальних витрат 1904,77 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.2 по договору оренди від 01.01.2009 року сторонами цього договору була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати та комунальних платежів позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 506,46 грн.

Виходячи з того , що судом встановлено що позивач не довів суму комунальних витрат 2465,00грн., заявлених в позові , тому суд визнає обгрунтованим нарахування пені на суму 385,86 грн. в іншій частині пені в сумі 120,60грн. суд відмовляє.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобовязань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 385,86 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 211,51 грн. інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Що стосується нарахованих позивачем 3% річних у сумі 62,34 грн., то враховуючи вищевикладене , а саме недоведеність позивачем суми комунальних витрат, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 47,27грн. 3% річних, в решті позовних вимог в сумі 15,07грн. 3% річних вимоги позивача необгрунтовані, оскільки нараховані на суму заборгованості з урахуванням комунальних витрат.

Відповідно до частини 2 статті 651 Кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 782 Кодексу встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За таких підстав суд вважає вимоги позивача щодо розірвання договору оренди обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропрорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 204, 258, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 625 - 629, 651, 782 Цивільного кодексу України, статтями 232, 284, 285, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард Стиль Україна" (61124, м.Харків, вул.Грозненська,34, кв.9 , р/р 2600630017189 в ХФ ОАО "ВиЄйБиБанк" м.Харків, МФО 350620, код 35974659) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61002, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в АКБ "Правекс - Банк", МФО 321983, код НОМЕР_1)7725,00 грн. - заборгованості з орендної плати; 560,23 грн. - комунальних витрат; 385,86 грн. - пені; 3% річних від простроченої суми у розмірі 47,27 грн.; індекс інфляції у розмірі 211,51грн., а також 158,49грн. державного мита та 256,41 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1904,77 грн. - комунальних витрат; 15,07 грн. - 3% річних від простроченої суми; 120,60 грн. - пені - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 21.09.2009р.

Справа №61/167-09.