Постанова № 56313988, 04.03.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1762/16-П

Номер провадження 3/359/342/2016

Номер протоколу 0051/125120104/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши за участю представників митниці ОСОБА_1, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Запорізька область, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України для виїзду за кордон FB 606400, виданий 01.07.2015 року, орган, що видав: 8024, персональний номер: 19550307-00178, -

в с т а н о в и в :

05.02.2016 р. о 15 год. 10 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянин України ОСОБА_2, який прилетів із Праги до України, літаком авіакомпанії "МАУ", рейсом № 0808, своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром "білої лінії", яка позначає початок зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі близько 12 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де ним була видана готівка у розмірі 10 860 євро, що знаходились у одному відкритому паперовому конверті, який лежав у портфелі пасажира (без ознак приховування). Зі слів громадянина України ОСОБА_2 готівка належить йому особисто.

Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншійвалюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 860 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не мав, проте у службовому приміщенні громадянин України ОСОБА_2 надав документ про зняття готівки з власного рахунку в банку на суму 10000 євро.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню згідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з чим працівниками митниці 05.02.2016 р. складений протокол про порушення митних правил № 0051/125120104/16.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0051/125120104/16 вилучено:

- євро, за курсом НБУ на 05.02.2016 р., за 100 євро 2901-5329 грн., кількістю 860 євро, вартістю 24 953 грн. 18 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

У судовому засіданні правопорушник пояснив, що 05.02.2016 р. він прилетів до України з Праги, та при собі мав близько 11 000 євро. Дані грошові кошти він ввозив на територію України для лікування своєї дружини, яка є онкохворою. Даний діагноз їй був поставлений у 2011 році, і з цього часу вона постійно лікується в клініці "LISOD". Його дружині необхідно проводити операцію, яка коштує 180000 грн. Також зазначив, що під час проходження митного контролю перебував у дуже стривоженому стані, так як зателефонувала дружина і повідомила, що підвищили вартість операції. Грошові кошти, які він мав при собі, він позичив у своїх друзів за кордоном, саме для проведення операції дружині та для продовження її лікування. Його знайомі поклали ці гроші на його рахунок. Він спеціально для цього відкрив свій рахунок у банку за кордоном, для того, щоб він міг в подальшому вивезти гроші. Він зняв ці кошти у банку, та мав при собі довідку про їх зняття. Також додав, що таку суму грошових коштів він перевозив вперше. Під час проходження митного контролю, він навіть не звернув увагу по якому коридору його проходить, у звязку з тим, що він перебував у знервованому та стривоженому стані, а також телефонний дзвінок дружини. При цьому, він вважав, що проходить митний контролю по "червоному коридору", оскільки мав при собі документи на підтвердження зняття наявної у нього суми готівки у німецькому банку. Правопорушник вину у вчинену порушенні митних правил визнав вину у повному обсязі та щиро розкаявся. Таким чином, дане правопорушення він вчинив з необережності, у звязку з тим, що був дуже схвильований. Наміру порушувати митні правила України він не мав, і хотів задекларувати наявні в нього кошти, і на запитання митників відразу повідомив, яку суму валюти має при собі. Враховуючи все вищевикладене, правопорушник просив суд застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, а вилучені у нього кошти повернути, оскільки для нього це надзвичайно важлива та значна сума коштів, яка необхідна йому для лікування онкохвороби його дружини шляхом проведення операції та курсу хіміотерапії, оскільки він позичив ці кошти саме з цією метою, і їх конфіскація цих поставить під загрозу подальше життя його дружини.

Представник митниці протокол підтримав, та зазначив, що громадянин України ОСОБА_2 скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши пояснення правопорушника, представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянина України ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил 0051/125120104/16 від 05.02.2016 р. громадянин України ОСОБА_2 обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_2 перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0051/125120104/16 від 05.02.2016 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0051/125120104/16 від 05.02.2016 р. (а.с.6-9), даними доповідної записки головного державного інспектора ВМО № 4 м/п "Бориспіль" Київської митниці ДФС ОСОБА_3 від 05.02.2016 р. (а.с.10-11), копією переліку валюти, затриманої за протоколом про ПМП № 0051/125120104/16 (а.с.15), описом предметів (а.с.16), копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 125120104/2016/386 від 05.02.2016 р. (а.с.17) та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_3 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 860 євро, що підлягають обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянин України ОСОБА_2 раніше судимий, або притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми в Україну резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була б незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації буде не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, у дружини правопорушника ОСОБА_4 в 2011 році було виявлено онкохворобу, та починаючи з 31.01.2011 р. по даний час остання проходить лікування у лікарні ізраїльської онкології "LISOD", що підтверджується довідкою з лікарні "LISOD" вих. № 144/16 від 01.03.2016 р. (а.с.31). У звязку з чим, вона потребує хірургічного втручання та проходження курсу хіміотерапії в даній клініці. Таким чином, дружина ОСОБА_2 хворіє на тяжку онкохворобу, і кошти, які він ввозив на територію України, йому необхідні для проведення операції його дружині та продовження лікування її хвороби.

Як вбачається з довідки банку "Німецького банку "Акціонерне товариство для приватних та корпоративних клієнтів" 01.02.2016 р. власник рахунку № 182 0108290 00 ОСОБА_2 зняв зі свого рахунку грошові кошти у сумі 10000 євро (а.с.30). Зі слів громадянина ОСОБА_2 дані грошові кошти йому на рахунок поклали його друзі, які йому їх позичили, для проведення операції його дружині. З цією метою ним був відкритий особистий рахунок у німецькому банку, щоб законно ввезти грошові кошти для лікування своєї дружини.

Таким чином, грошові кошти, які мав при собі громадянин України ОСОБА_2 при перетині митного кордону України 5 лютого 2016 р. є його приватною власністю, та вони мають законне походження, оскільки були зняті ним у німецькому банку.

Встановлено, що грошові кошти, які мав при собі громадянин України ОСОБА_2 є його приватною власністю, які мають легальне походження, а саме він їх зняв зі свого особистого рахунку. Дані грошові кошти необхідні йому для проведення операції його дружині ОСОБА_4, яка є онкохворою та для проходження хіміотерапії з метою лікування її тяжкої хвороби (рак). Конфіскації цих коштів, на які розраховував ОСОБА_2 та його дружина, ставить їх родину в скрутне матеріальне становище, що в свою чергу позбавить можливості продовжити лікування дружини правопорушника ОСОБА_4, та взагалі поставить її життя під загрозу.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення, його матеріальне та сімейне становище, а також указані ним обставини, щодо приїзду на територію України, те, що він перевозив таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено громадянином України ОСОБА_2 з необережності, у зв'язку з що він був знервований, через тяжкий стан здоров'я його дружини. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина України ОСОБА_2, та може поставити життя його дружини під загрозу, а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушника громадянина України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 05.02.2016 р. № 0051/16 до місця зберігання 08.02.2016 р. у розмірі 5 грн. 67 коп. (а.с.23).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон FB 606400, виданий 01.07.2015 року, орган, що видав: 8024, персональний номер: 19550307-00178, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0051/125120104/16, а саме:

- євро, за курсом НБУ на 05.02.2016 р., за 100 євро 2901-5329 грн., кількістю 860 євро, вартістю 24 953 грн. 18 коп. повернути громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон FB 606400, виданий 01.07.2015 року, орган, що видав: 8024, персональний номер: 19550307-00178.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон FB 606400, виданий 01.07.2015 року, орган, що видав: 8024, персональний номер: 19550307-00178, на користь Київської митниці ДФС понесені витирати на транспортування предметів правопорушення до місця зберігання в справі про порушення митних правил № 0051/16 у розмірі 5 грн. 67 коп. (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон FB 606400, виданий 01.07.2015 року, орган, що видав: 8024, персональний номер: 19550307-00178, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: К.Л. Туманова