Ухвала суду № 56312828, 29.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14101/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/369/16 Категорія: 27 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю секретаря - Губарик К. А.,

представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Нерухомість», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд із зазначеним позовом. Вказувало на ті обставини, що 06.02.2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», укладено кредитний договір на суму 83000 доларів США зі сплатою 15,35 % річних строком до 5 лютого 2032 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ЗАТ «ОТП Банк» (на даний час ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № РСL-А00/181/2007, посвідчений 16 липня 2007 року нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ващук В.Ф. за реєстровим № 2618. Предметом іпотеки за цим договором вказана квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, право власності на яку на той час було зареєстровано за іпотекодавцем ОСОБА_5

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за вищезазначеними кредитним договором та договором іпотеки.

Також позивач вказував, що іпотекодавець ОСОБА_5, в порушення умов іпотечного договору, без його згоди як іпотекодежателя, провела реконструкцію заставленої квартири, збільшивши її площу за рахунок трьох інших квартир, створила нове офісне приміщення, свою частку в якому передала до статутного фонду ТзОВ «Пік Нерухомість».

Так як боржник ОСОБА_6 належним чином не виконує умови кредитного договору, порушує строки погашення кредиту, на листи-вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту та відсотків не реагує, то позивач просив суд визнати за ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» право іпотекодержателя на спірне офісне приміщення, звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки шляхом продажу його з прилюдних торгів, відшкодувати йому понесені судові витрати.

16 грудня 2015 року ухвалою Луцького міськрайонного суду провадження у даній справі відносно ТзОВ «ПІК Нерухомість» як юридичної особи закрито та роз'яснено позивачу право на звернення з цим позовом до господарського суду.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» просить її скасувати як незаконну, прийняту судом з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі відносно ТзОВ «ПІК Нерухомість» суд першої інстанції входив з того, що ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТзОВ «ПІК Нерухомість» є юридичними особами, тому спір між ними повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Проте з таким висновком суду погодитись неможна.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Наведене дає підстави зробити висновок про те, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Разом з цим в контексті вимог ст. 16 ЦПК України слід враховувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією із сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Встановлено, що ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось в суд із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Безпосередньо предметом іпотеки є офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1 яке належить на праві спільної часткової власності юридичні особі ТзОВ «ПІК Нерухомість» і фізичній особі ОСОБА_4, частки яких відповідно становлять 72/100 та 18/100 та не виділені в натурі (а. с. 48/49).

Отже в даному випадку має місце спір щодо нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці, співвласниками якого є майнові поручителі юридична і фізична особа. Тому вимоги до них є взаємопов'язані і окремий їх розгляд в порядку різних видів судочинства є неможливий.

Спір за участю фізичної особи - майнового поручителя із взаємопов'язаними до нього вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про непідвідомчість судам цивільної юрисдикції вказаного позову щодо майнового поручителя ТзОВ «ПІК Нерухомість» і безпідставно закрив провадження щодо нього.

Оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2015 року в даній справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді