Ухвала суду № 56311438, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21767/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур А.І. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", про стягнення заборгованості у сумі 144 004 грн. 11 коп.

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року Державна фінансова інспекція України звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" про стягнення заборгованості у сумі 144 004 грн. 11 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року у відкритті провадження у справі відмовлено, оскільки позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена з грубим порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного або господарського, а не адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позові просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" 144 004 грн. 11 коп., в дохід державного бюджету України, внаслідок недоотриманої орендної плати за договором від 26.08.2010 № 1076/37-14-48 на суму 6 267 грн. 65 коп. та за договором від 02.12.2010 № 27-14-75 на суму 137 736 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 1 КАС України кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до п.п. 7, 9, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, у тому числі:

пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства, має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень. Що стосується відшкодування виявлених збитків, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом пред'явлення позову до суду.

05 серпня 2013 року Державною фінансовою інспекцією України було винесено ДП МА «Бориспіль» вимогу про усунення порушень № 05-14/1159 (а.с. 36-40).

У даній справі, позов про стягнення заборгованості пред'явлено не до підконтрольної установи - ДП МА «Бориспіль», а до юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", з якою ДП МА «Бориспіль» уклало договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1076/37-14-48 та № 37-14-75.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір виник з підстав неналежного виконання договірних відносин, а відтак є приватно-правовим.

На думку колегії суддів, позивач не наділений повноваженнями для звернення до суду з позовом до непідконтрольних їй установ, тобто до третіх осіб про стягнення коштів. З наведених обставин, позов про стягнення коштів за договорами оренди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Така ж сама правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.02.2016 № К/800/53014/15.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.