Ухвала суду № 56310674, 03.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 рокусправа № 804/9884/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі № 804/9884/15 за позовом приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» (далі - ПП «ТВФ «Гетьман») 10 серпня 2015 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з яким просить:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової перевірки та складанню акта №9711/22-03/33517392 від 16 грудня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Торгівельно-виробничої фірми «Гетьман» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Полінтерком», ТОВ «Планум», ТОВ «Алва Союз», ТОВ «Голден-Марк», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», ТОВ «Ділмакс Трейд», ТОВ «Роял Проект», ТОВ «Бізнес Інвест Лтд», ТОВ «Люкс Лайт Груп», П «Тецм-Альянс «ХООВОІ «СОІУ» за період серпень 2014 року»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ПП «ТВФ «Гетьман» з контрагентами вказаними у акті № 9711/22-03/33517392 від 16 грудня 2014 року такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- визнати протиправним дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «ТВФ «Гетьман», в тому числі виключення з електронної бази даних Податковий блок сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «ТВФ «Гетьман», здійснені на підставі акта № 9711/22-03/33517392 від 16 грудня 2014 року;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ПП «ТВФ «Гетьман», в тому числі зобов'язати відобразити в АІС «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ПП «ТВФ «Гетьман» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якої складено акт перевірки №9711/22-03/33517392, та щодо коригування показників податкового кредиту та зобов'язань в АІС «Податковий блок» є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що проведення перевірки є заходом податкового контролю, в результаті якого отримується податкова інформація, яка може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такі акти не порушують прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про такі звірки не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Судовим розглядом справи встановлена відсутність жодних негативних наслідків щодо прав та інтересів позивача, як то можливі донарахування грошових зобов'язань та ін.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин справи, не відповідністю висновків суду обставинам справи. Просить змінити постанову суду першої інстанції в частині, а саме визнати протиправним дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «ТВФ «Гетьман», в тому числі виключення з електронної бази даних Податковий блок сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «ТВФ «Гетьман», здійснені на підставі акта № 9711/22-03/33517392 від 16 грудня 2014 року та зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ПП «ТВФ «Гетьман», в тому числі зобов'язати відобразити в АІС «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ПП «ТВФ «Гетьман» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість.

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

В апеляційній скарзі зазначає, що самостійна заміна відповідачем задекларованих показників АІС «Податковий блок» порушує права та інтереси позивача, фактично, зміну показників декларації платника податків, здійснено поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до податкового органу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача яка підтримала доводи апеляційної скарги перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «ТВФ «Гетьман» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Полінтерком», ТОВ «Планум», ТОВ «Алва Союз», ТОВ «Голден-Марк», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», ТОВ «Ділмакс Трейд», ТОВ «Роял Проект», ТОВ «Бізнес Інвест Лтд», ТОВ «Люкс Лайт Груп», П «Тецм-Альянс «ХООВОІ «СОІУ» за період серпень 2014 року». Допуск до перевірки відбувся.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №9711/22-03/33517392 від 16 грудня 2014 року (далі - акт перевірки), в якому зроблено висновок:

1) Перевіркою ПП «ТВФ « Гетьман» за серпень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання:

Контрагенти-постачальники, наведені в п.3.1 акта перевірки - ПП «ТВФ «Гетьман» - контрагенти покупці, наведені в п.3.2 акта перевірки.

Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України.

2) Перевіркою ПП « ТВФ «Гетьман» за серпень 2014 року встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання:

Контрагенти-постачальники, наведені в п.3.1 акта перевірки - ПП «ТВФ «Гетьман» - контрагенти покупці, наведені в п.3.2 акта перевірки.

На підставі висновків вказаного акта перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймалися.

Проте, на підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом зроблено коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «ТВФ «Гетьман» в АІС «Податковий блок».

Правомірність та обґрунтованість вказаних дій відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Таким чином, зважаючи на те, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків, контролюючій орган за результатами перевірки має право встановлювати порушення податкового законодавства, однак такий висновок є лише суб'єктивною думкою перевіряючи осіб та повинен досліджуватись під час оскарження рішення контролюючого органу прийнятого за результатами перевірки.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Гетьман» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі № 804/9884/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 04 березня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко