Постанова № 56310460, 24.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року 15 год. 00 хв. Справа № 808/8929/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Коцило Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Бердянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області

про: скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУМВС України в Запорізькій області або перший відповідач), у якому, з урахуванням зави про зміну позовних вимог, просив визнати незаконним і скасувати наказ від 05.11.2015 № 416 о/с про його звільнення з 06.11.2015 у запас Збройних Сил через скорочення штатів, поновити на посаді оперуповноваженого карного розшуку Бердянського міського відділу з 06.11.2015, а також зобов'язати Бердянський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу (а.с. 3, 84-86).

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач вказує що він відповідає критеріям поліцейського, від служби в поліції не відмовлявся та не попереджався про наступне звільнення, інші посади у відділі, з якого скоротили позивача, а також в інших підрозділах йому не пропонувались. Також позивач зазначає, що, на його думку, у Бердянському міському відділі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області та Бердянському відділі Головного управління Національної поліції в Запорізькій області достатньо таких же посад, з якої звільнили позивача, та інших, де він міг проходити службу.

Враховуючи, що предметом позовних вимог, у тому числі, є вимоги про зобов'язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, при судовому розгляді як другий відповідач залучений Бердянський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - Бердянський МВ ГУМВС України в Запорізькій області або другий відповідач) (а.с. 76).

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити та надали пояснення, кожен окремо, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник першого відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, вважає, що звільнення позивача відбулось згідно з діючим законодавством.

Представник другого відповідача, який про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, подав заперечення, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити, справу розглянути за відсутності представник відповідача (а.с. 88, 99).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з вересня 2007 року та мав спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, що підтверджується його послужним списком (а.с. 119-124).

З 26.02.2013 по 06.11.2015 позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області № 416 о/с від 05.11.2015 «По особовому складу» згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 5).

Трудова книжка на руки позивачу видана 06.11.2015, що підтверджується зробленим власноруч записом на послужному списку (а.с. 119).

Зі змісту подання начальника Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2015, яке подавалось на звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, вбачається, що подання подане через відсутність інформації про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції та на підставі пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 125).

Допитаний як свідок відповідно до положень частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням представника позивача та з власної згоди позивач вказав, що маючи намір проходити службу в поліції, ним 05.11.2015 було подано рапорт про переведення на службу до поліції. Як зазначив позивач, такий рапорт було подано приблизно о 18 год. безпосередньо до відділу кадрів. Позивач вказав, що за зразок для написання рапорту ним був використаний рапорт слідчої ОСОБА_4, яку позивач зустрів біля відділу кадрів, де і був написаний рапорт. Приблизно через дві години після подачі рапорту його викликав начальник відділу кадрів, який повідомив про звільнення. Також позивач зазначив, що на загальних зборах та зайняттях, які проводились у міськвідділі, керівництвом неодноразово повідомлялось, що особи, які не бажають працювати повинні написати рапорти та не будуть переведені до поліції.

Допитана свідок ОСОБА_4 показала, що вона працювала на посаді слідчого Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області. Свідок також зазначила, що кожну п'ятницю в міськвідділі проводились заняття, на яких неодноразово начальником відділу кадрів повідомлялось, що ті особи, які не бажають працювати, повинні писати рапорти. Також свідок повідомила, що 05.11.2015 коли вона подавала до відділу кадрів рапорт про переведення вона спілкувалась з позивачем, який в свою чергу також написав рапорт про переведення та подав його до відділу кадрів.

Свідок ОСОБА_5, який працював на посаді оперуповноваженого карного розшуку Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, повідомив, що також писав рапорт про переведення разом з ОСОБА_1 біля відділу кадрів та бачив, як останній заходив разом з рапортом до відділу кадрів. Про те, що позивачем подано рапорт дізнався зі слів ОСОБА_1

Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення позивач, який мав спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, відноситься до середнього начальницького складу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 8 Положення, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, у тому числі, у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

Підстави звільнення зі служби в запас осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу (з постановкою на військовий облік), визначені пунктом 64 Положення, зокрема підпункт «г» якого передбачає звільнення через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Верховною Радою України 02.07.2015 прийнято Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII, який опублікований газеті «Голос України» 06.08.2015 № 141 -142, та набрав чинності 07.11.2015 (далі - Закон №580-VIII).

Пунктом 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII визначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Закон №580-VIII опублікований за 3 місяці до дня звільнення позивача, що відповідає вимогам статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо необхідності попередження працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

У даному випадку Закон № 580-VIII, який регламентує порядок звільнення з публічної служби в органах внутрішніх справ, є спеціальним законом, тому визначений у ньому спосіб попередження про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів шляхом опублікування цього Закону не потребував подальшого персонального попередження кожного працівника міліції.

Таким чином доводи позивача про те, що він не попереджався про наступне вивільнення є необґрунтованими, оскільки позивач вважається попередженим про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів з 06.08.2015 - дати опублікування цього Закону.

Згідно з пунктом 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Аналіз положень цього пункту дає можливість зробити висновок, що пропонування посад для проходження служби в поліції здійснюється лише після виявлення працівником міліції бажання проходити службу в поліції.

Відповідно до пункту 10 цього ж Розділу, працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як вбачається з подання начальника Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2015, яке вносилось на звільнення позивача, інформація про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відсутня (а.с. 125).

Таким чином, враховуючи що протягом визначеного Законом України «Про Національну поліцію» тримісячного строку від дня опублікування цього Закону, що є попередженням про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів, позивач не прийнятий на службу в поліцію, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення, як це передбачено пунктами 8-11 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», прийнятий правомірно, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Показання допитаного як свідка позивача, а також свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо подачі позивачем рапорту про переведення на службу в поліцію суд оцінює критично, та за відсутності документального підтвердження подачі відповідного рапорту, приходить до висновку, що вони не підтверджують факт подачі позивачем рапорту, та не можуть підтверджувати виявлення останнім бажання проходити службу в поліції, як необхідної умови, визначеної пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII, за наявності якої здійснюється пропонування посад в поліції та прийняття на службу в поліцію.

Окрім того, зазначені свідки також звільненні з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення.

Подана ж позивачем копія рапорту про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) Положення за переведенням до національної поліції з 06.11.2015, не підтверджує, що такий рапорт подавався ОСОБА_1 до його звільнення (а.с. 56).

Надана копія рапорту ОСОБА_1 про прийняття на службу в поліцію від 15.01.2016 свідчить лише про подачу такого рапорту після звільнення (а.с. 54-55).

Окрім того, правомірність звільнення позивача за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення підтверджується наступним.

Відповідно до статі 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється та припиняється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права, встановлюється Конституцією України та законом.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України, правом ліквідовувати юридичну особу наділений суб'єкт її створення.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Відповідно до частини 1 статті 13 цього ж Закону, територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі ГУМВС України в Запорізькій області та Бердянський МВ ГУМВС України в Запорізькій області без визначення правонаступників, а також утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, у тому числі Головне управління Національної поліції в Запорізькій області.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Таким чином, ліквідація не передбачає перехід прав та обов'язків юридичної особи.

Враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, правонаступники ГУМВС України в Запорізькій області та Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області відсутні.

Перебування ГУМВС України в Запорізькій області та Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області в стані припинення за рішенням засновників підтверджується Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 31-32, 49-50).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про організаційно штатні питання» від 06.11.2015 № 1388 скорочені всі штати ГУМВС України в Запорізькій області (а.с. 60-62).

Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці подана ГУМВС України в Запорізькій області 07.09.2015 (а.с. 110-115).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що протягом визначеного Законом України «Про Національну поліцію» тримісячного строку від дня опублікування цього Закону, що є попередженням про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів, позивач не прийнятий на службу в поліцію, належних доказів, які підтверджують виявлення позивачем бажання проходити службу в поліції та подачі відповідного рапорту, суду не надано, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення, як це передбачено пунктами 8-11 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», прийнятий правомірно, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу № 416 о/с від 05.11.2015 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, а також похідні від них позовні вимоги про поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша