Ухвала суду № 56308198, 04.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 березня 2016 року м. Київ К/800/5937/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за позовом управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов,

в с т а н о в и л а :

Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надіслано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позов та скасовуючи постанови державного виконавця від 13 жовтня 2015 року про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення та від 19 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови про накладення штрафу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15) та від 9 червня 2015 року (справа № 21-658а15).

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка її подавала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Тракало