Ухвала суду № 56307930, 03.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/19819/14-ц Головуючий у 1 - й інстанції: НовакР.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/4403/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Музичко С.Г.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 04 грудня 2015 року про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоуса Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 04 грудня 2015 року старшому державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусу Олександру Олександровичу відмовлено в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5без вилучення паспортного документа до виконання ним рішення.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_3звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 04 грудня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення подання.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для розгляду справи. Зазначає, що, відмовляючи в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 до виконання ним зобов'язань, суд 1-ї інстанції виходив з того, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. Проте, такі висновки суду 1-ї інстанції є необґрунтованими, оскільки матеріали виконавчого провадження містять докази того, що боржником рішення суду не виконується, державного виконавця для проведення опису майна боржник не допускає та вчиняє інші дії спрямовані на умисне невиконання рішення суду.

В судове засідання ОСОБА_3, представник Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві та ОСОБА_5не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від28 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5на користь ОСОБА_3заборгованість за договором позики у розмірі 1 459 521 грн. 80 коп. та 15 % річних за період з 16 вересня 2008 року по 16 січня 2014 року у розмірі 1 167 617 грн. 44 коп. та судовий збір 3654 грн.

На виконання вказаного рішення суду, 28 серпня 2014 року Печерським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист за №757/1981/14-ц.

08.09.2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №44603276) та запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду до 15.09.2014 року.

В процесі здійснення виконавчих дій, 08.09.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було направлено запити до Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, Головного управління Держземагенства у Київській області, Відділу Держземагенства у м.Броварах Київської області, Управління Держземагенства у Броварському районі Київської області, Державної агенції земельних ресурсів України, УДАІ ГУ МВС України в м.Києві.

17 жовтня 2014 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусом Олександром Олександровичембуло винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП №44603276). Даною постановою накладено арешт та заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржнику ОСОБА_5.

22.12.2014 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусом Олександром Олександровичем було винесено постанову про доручення та про проведення виконавчих дій (ВП №44603276). Даною постановою ВДВС Броварському МРУЮ та ВДВС Києво-Святошинському РУЮ у м. Києві доручено здійснити опис нерухомого майна, а саме: земельні ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 що знаходиться у АДРЕСА_1, площею 0.0254 ГА та за кадастровим номером НОМЕР_2 що знаходиться у Києво-АДРЕСА_2, площею 0.2578 га що належать боржнику. За результатами проведених дій скласти відповідний акт, який направити до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

23.12.2014 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусом Олександром Олександровичем було винесено постанову про розшук майна боржника (ВП №44603276). Даною постановою оголошено розшук майна ОСОБА_5, а саме: транспортного засобу марки ВАЗ 21063, 1985 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_3

16 січня 2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусом Олександром Олександровичем було складено акт державного виконавця про те, що при виході за адресою проживання боржника АДРЕСА_3 на дзвінки в двері квартири ніхто не відреагував, в зв'язку з чим перевірити майновий сан боржника виявилося неможливо.

29 січня 2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусом Олександром Олександровичем було складено акт державного виконавця про те, що при виході за адресою проживання боржника АДРЕСА_3, о 19 год.00 хв. на дзвінки та стукіт в двері квартири ніхто не відреагував, в зв'язку з чим перевірити майновий сан боржника виявилося неможливо.

03 лютого 2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоусом Олександром Олександровичем було складено акт державного виконавця про те, що при виході за адресою проживання боржника АДРЕСА_3, о 09 год.15 хв. на дзвінки та стукіт в двері квартири ніхто не відреагував. Зі слів сусідів боржник за даною адресою не проживає.

26 лютого 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ ОСОБА_8, на виконання постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоуса Олександра Олександровича від 22.12.2014 року було складено акт державного виконавця про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1, для опису земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, встановлено, що за даною адресою знадиться будинок та земельна ділянка огороджені високим парканом, на дзвінки в двері ніхто не відреагував. Доступ до земельної ділянки для опису є неможливим.

27 квітня 2015 року старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві Білоус Олександр Олександрович звернувся до Печерського районного суду м.Києва з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним рішення.

Своє подання мотивувала тим, що ОСОБА_5 рішення суду не виконує, на неодноразові виходи державного виконавця за адресою проживання боржника двері ніхто не відчиняв, всі вимоги державного виконавця про необхідність з'явитися на прийом та надати документальне підтвердження про оплату боргу боржником проігноровано.

Відмовляючи в задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві Білоуса Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язань, суд першої інстанції посилався на те, що державним виконавцем не надано суду достатніх доказів того, що боржник ОСОБА_5 ухиляється від виконання судового рішення та може виїхати за кордон на постійне місце проживання.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу вимог статті 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

За змістом п.18 ч.3 ст.11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб тощо.

Вирішення питання судом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано статтею 377-1 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з поданням, державний виконавець надав суду ряд направлених ним запитів та отриманих відповідей різних органів та установ; виконавчий лист за №757/1981/14-ц від 28 серпня 2014 року; постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №44603276); постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (ВП №44603276); постанову про розшук майна боржника (ВП №44603276); акти державного виконавця.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язань, а саме: не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; неявка за викликом державного виконавця; неповідомлення державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб тощо, державним виконавцем суду не надано.

Крім того, з матеріалів подання не вбачається, що боржник взагалі повідомлений про перебування на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві за №757/1981/14-ц від 28 серпня 2014 року, оскільки в матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №44603276).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та законного висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві БілоусаОлександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги про те, що про ухилення боржника від виконання ним рішення суду свідчить та обставина, що на неодноразові виходи державного виконавця за адресою проживання боржника двері ніхто не відчиняв, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Досліджені судом акти держаного виконавця від 16 січня 2015 року, 29 січня 2015 року, 03 лютого 2015, 26 лютого 2015 року не можуть свідчити про ухилення ОСОБА_5 від виконання ним зобов'язань, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про надіслання та отримання боржником повідомлення про те, що 16 січня 2015 року, 29 січня 2015 року, 03 лютого 2015, 26 лютого 2015 року державним виконавцем буде здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, а тому останній зобов'язаний знаходитьсь за адресою проживання, матеріали справи не містять.

Не заслуговують на увагу твердження подання про те, що всі вимоги державного виконавця про необхідність з'явитися на прийом та надати документальне підтвердження про оплату боргу боржником проігноровано.

Так, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має, зокрема, право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 статті 60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ні суду 1-ї інстанції, ні суду апеляційної інстанції державним виконавцем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що державним виконавцем оформлявся виклик про явку боржника до виконавчої служби, про надіслання даного виклику боржнику, як і не надано жодного документу (акта, довідки, тощо), який би засвідчував факт неявки ОСОБА_5 у встановлений день та час до державного виконавця. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем за фактом неявки до державного виконавця приймалось рішення про примусовий привід боржника ОСОБА_5 через органи Національної поліції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в ухвалі висновки не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані докази, дав їм вірну правову оцінку та постановив ухвалу у відповідності з вимогами матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду 1-ї інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року є обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 04 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: