Ухвала суду № 56307913, 03.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19707/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Калініченко О.Б.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/4465/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Музичко С.Г.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року про відмову в зупиненні провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року представнику відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 рокускасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду 1-ї інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що предметом розгляду даної цивільної справи є усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1, яка, на думку позивача, належить їй на праві спільної сумісної власності, оскільки придбана в період перебування її в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. Поряд з цим, на розгляді Солом'янського районного суду м. Києва перебуває інша цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та виділення у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1. Вважає, що вказані цивільні справи є взаємопов'язаними, оскільки вирішення справи про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 повністю залежить від рішення, яке буде ухвалено судом за результатами розгляду справи про поділ спільного майна подружжя. Проте, суд 1-ї інстанції проігнорував вказані обставини справи та постановив незаконну ухвалу. Більше того, під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, судом 1-ї інстанції порушено приписи п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» щодо негайного вирішення клопотань з питань пов'язаних з розглядом справи, так як, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі від 14 грудня 2015 року судом 1-ї інстанції було розглянуто лише 26 січня 2016 року.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, про день та час слухання справи судом повідомлялась у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомила, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи в її відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та просила суд, зокрема, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

03 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення.

Мотивувала свої вимоги тим, що відповідач, який є титульним власником придбаною ним під час шлюбу квартири АДРЕСА_1, змінивши замки у вхідних дверях, не надає їй доступу до квартири, в якій вона зареєстрована та в якій зберігаються її речі.

В судовому засіданні 14 грудня 2015 року представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було заявлено клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення до вирішення по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Відмовляючи представнику відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення, суд 1-ї інстанції виходив з того, що правові підстави та передбачені законом обставини, які б викликали необхідність зупинення провадження у справі або перешкоджали б розгляду справи в даному судовому засіданні, відсутні, а тому клопотання про зупинення розгляду даної справи задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК Українисуд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Пункт 3 частини 1 статті 203 ЦПК Українивизначає, що у випадку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 201 цього Кодексу, провадження зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Пленум Верховного Суду України у п.33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року роз'яснив, що, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПКпідстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд 1-ї інстанції правильно встановив, що розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільною сумісною власністю - квартирою АДРЕСА_1 та про вселення позивача в цю квартиру можливий до вирішення по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, оскільки на даний час, відповідно до вимог закону, спірна квартира має статус спільної сумісної власності подружжя і позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права користування вказаною квартирою. Суд повинен вирішити вказаний спір з урахуванням тих обставин та доказів, які існують на момент порушення права особи.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ї інстанції порушено приписи п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» щодо негайного вирішення клопотань з питань пов'язаних з розглядом справи, так як, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі від 14 грудня 2015 року судом 1-ї інстанції було розглянуто лише 26 січня 2016 року, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 27 ЦПК України, особи, як беруть участь у справі, мають право, зокрема, заявляти клопотання.

Відповідно до положень ст. 168 ЦПК України клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюється ухвала.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що клопотання осіб, які беруть участь у справі з усіх питань, пов'язаних з розглядом справи, суд розглядає негайно. Водночас, у необхідних випадках, як-то, заслуховування пояснень сторін, свідків та третіх осіб, вивчення наданих документів, щоб у повній мірі зрозуміти предмет спору, суд може відкласти вирішення клопотання, якщо це сприятиме судовому розгляду. Якщо ж особа наполягає на негайному вирішенні клопотання, суд може відмовити у його задоволенні, а згодом повернутися до цього самого питання з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2016 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду на 14 грудня 2014 року.

В судовому засіданні 14 грудня 2015 року представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі до вирішення по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а також до клопотання надано ряд документів.

Як вбачається з журналу судового засідання від 14.12.2015 року розгляд вказаного клопотання судом було відкладено до стадії пояснень сторін та оголошено в судовому засіданні перерву для надання часу щодо уточнення обставин справи. З журналу судового засідання не вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 наполягав на негайному вирішенні клопотанняпро зупинення провадження у цивільній справі 14 грудня 2015 року.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт не зазначив будь-яких важливих для вирішення клопотання по суті обставин та не надав доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду є невмотивованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року постановлена з дотриманням вимог ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: