Рішення № 56306049, 29.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.02.16р. Справа № 904/5169/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 904 904,06 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52-16/65 від 24.12.2015 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 14-84юр від 22.02.2016 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення безпідставно отриманих послуг на суму 904 904,06 грн. Судовий збір у сумі 18 098,08 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у період з 01 жовтня 2012 року по липень 2013 року ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за відсутності укладеного між сторонами договору здійснило транспортування коксо-доменної суміші ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від металургійного виробництва до гірничого департаменту відповідача загальним обсягом 20 912 тис. куб. м, на підтвердження чого надав копії відповідних актів. Заявлену до стягнення вартість транспортування позивач визначив, виходячи із здійсненого ним розрахунку вартості транспортування 1 тис. куб. м коксо-доменної суміші у сумі 36,06 грн. (без ПДВ).

У якості правових підстав позову позивач вказує, окрім іншого, на статті 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України щодо права власника витребувати майно від особи, яка його набула без достатньої правової підстави, а також на статтю 8 Цивільного кодексу України стосовно аналогії закону.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач проти позову заперечує. Зокрема, відповідач не погоджується з наданим позивачем розрахунком витрат на транспортування коксо-доменної суміші, оскільки вважає, що така вартість між сторонами не узгоджена та є необґрунтованою. Разом з тим зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 331/230а від 25.01.2011 року щодо надання послуг з транспортування коксо-доменної суміші, дія якого за пунктом 1 додаткової угоди №5 від 01.05.2012 року закінчилась 01.10.2012 року, проте послуги позивачем продовжували надаватися, а враховуючи технологічний процес транспортування, відповідач не міг в односторонньому порядку припинити отримувати послуги. Відповідач також стверджує, що позивачем не приймалось жодних заходів для припинення виникнення заборгованості, а навіть навпаки, його дії сприяли її виникненню та збільшенню.

Правове обгрунтування позову з посиланням на статтю 8 Цивільного кодексу України щодо аналогії закону відповідач вважає неправомірним, оскільки правовідносини з надання послуг врегулювані чинним законодавством.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з підстав, наведених у відзиві.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 15.07.2014 року та призначено розгляд справи на 05.08.2014 року, після чого розгляд справи відкладався на 08.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2014 року за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 30.09.2014 року включно та за його ж клопотанням було зобов'язано позивача надати калькуляцію витрат на транспортування 1 тис. куб. м коксо-доменної суміші, а також формулу розрахунку суми боргу.

В порядку додаткового обґрунтування визначеної вартості транспортування 1 тис. куб. м коксо-доменної суміші у сумі 36,06 грн. позивачем наданий додатковий розрахунок, з яким відповідач не погоджується.

За результатом оцінки та перевірки правильності здійсненого розрахунку суд дійшов висновку, що зазначене питання потребує спеціальних знань.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2014 року у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Цією ж ухвалою провадження у справі зупинено.

17.04.2015 року до господарського суду надійшла справа від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з висновком судової експертизи №3274/3275-15 від 10.03.2015 року згідно з яким встановити чи підтверджується документально вартість заявленого до стягнення транспортування Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" у період з жовтня 2012 року по липень 2013 року коксо-доменної суміші у сумі 904 904,06 грн. і якщо не підтверджується, то яка її дійсна вартість в обсязі наданих документів не надається за можливе, оскільки на дослідження експерту не надано первинні документи та документи зведеного бухгалтерського обліку, які відображають дійсну вартість транспортування Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" коксо-доменної суміші.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2015 року провадження у справі поновлено з 14.05.2015 року та призначено до розгляду в засіданні на 14.05.2015 року.

14.05.2015 року Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду з клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи для вирішення наступного питання:

1. Чи підтверджується документально вартість заявленого до стягнення транспортування Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" у період з жовтня 2012 року по липень 2013 року коксо-доменної суміші у сумі 904 904,06 грн. і якщо не підтверджується, то яка її дійсна вартість?

Ухвалою господарського суду від 14.05.2015 року у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Цією ж ухвалою провадження у справі зупинено.

22.01.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із висновком судової експертизи № 2547/2548-15 від 12.01.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2016 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 22.02.2016 року, після чого за клопотанням представника відповідача оголошувалась перерва до 29.02.2016 року для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.

У судовому засіданні 29.02.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 13.06.2014 року (номер запису - 12271050040000464), змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Підприємство, Позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - Споживач, Відповідач) було укладено договір на транспортування коксо-доменної суміші №331/230а (далі - Договір) /а.с. 10 - 20, 36 - 42 том 1/.

Відповідно до пункту 1.1 договору підприємство здійснює транспортування коксо-доменної суміші споживача від металургійного виробництва до гірничого департаменту (ГЗК) споживача, а споживач зобов'язується сплачувати вартість послуг з транспортування. Обслуговування газопроводу здійснюється відповідно до встановленої межі обслуговування.

Пунктом 2.3 договору сторонами встановлено, що фактична кількість протранспортованої коксо-доменної суміші споживачу визначається згідно даних приладів обліку та відображається у двосторонньому акті прийому виконаних робіт за підписом уповноважених осіб та скріплюється круглою печаткою. Ці акти є підставою для розрахунків між сторонами договору.

Ціна транспортування за 1000 м3 складає 2,75 грн. без ПДВ (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктом 9.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 01.05.2012 року) договір вступає в дію з моменту підписання, діє по 01.10.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Після закінчення строку дії договору за період з жовтня 2012 року по липень 2013 року позивач надав, а відповідач отримав послуги з транспортування коксо-доменної суміші в обсязі 20 912 тис. куб. м, з яких:

602 тис. куб. м за жовтень 2012 року відповідно до акту від 26.10.2012 року;

1149 тис. куб. м за листопад 2012 року відповідно до акту від 28.11.2012 року;

1566 тис. куб. м за грудень 2012 року відповідно до акту від 27.12.2012 року;

1679 тис. куб. м за січень 2013 року відповідно до акту від 29.01.2013 року;

1668 тис. куб. м за лютий 2013 року відповідно до акту від 26.02.2013 року;

1862 тис. куб. м за березень 2013 року відповідно до акту від 27.03.2013 року;

1413 тис. куб. м за квітень 2013 року відповідно до акту від 26.04.2013 року;

2073 тис. куб. м за травень 2013 року відповідно до акту від 29.05.2013 року;

4504 тис. куб. м за червень 2013 року відповідно до акту від 27.06.2013 року;

4396 тис. куб. м за липень 2013 року відповідно до акту від 02.08.2013 року (а.с. 21 - 30 том 1).

Заявлену до стягнення вартість послуг з транспортування позивач визначив, виходячи із здійсненого ним розрахунку вартості транспортування 1 тис. куб. м коксо-доменної суміші у сумі 36,06 грн. (без ПДВ).

Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 904 904,06 грн. за надані послуги з транспортування коксо-доменної суміші і є причиною виникнення спору.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, право на звернення позивача до суду гарантовано йому законом.

При цьому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (частина друга статті 124 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (частина перша статті 904 Цивільного кодексу України).

За частинами другою, третьою статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним за умови, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У період з жовтня 2012 року по липень 2013 року взаємовідносини сторін щодо надання-отримання послуг з транспортування коксо-доменної суміші не були основані на укладеному між ними договорі. Домовленості щодо ціни та строку, які є істотними умовами договорами, досягнуто між ними не було (а.с. 73 - 75 том 1).

Частиною восьмою статті 181 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина третя статті 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Надані позивачем послуги з транспортування коксо-доменної суміші у період з жовтня 2012 року по липень 2013 року були отримані відповідачем поза межами строку дії укладеного між ними договору, в період ведення перемовин стосовно умов подовження його дії, тобто без правової підстави, якою відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України міг би бути чинний господарський договір.

Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини поняття "майно" включає в себе як "фактичне майно", так і майнові цінності, в тому числі майнові інтереси в цілому та боргові вимоги.

За таких обставин обгрунтування позивачем позовних вимог з посиланням на статтю 1213 Цивільного кодексу України є правомірним.

З метою визначення вартості отриманих відповідачем послуг, відшкодування яких для позивача представляє майновий інтерес та по відношенню до відповідача є борговою вимогою, господарським судом була призначена судова експертиза.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2547/2548-15 від 12.01.2016 року в об'ємі наданих документів вартість заявленого до стягнення транспортування Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" у період з жовтня 2012 року по липень 2013 року коксо-доменної суміші з урахуванням рівня рентабельності - 5,1% підтверджується у сумі 903 189,28 грн. (а.с. 185 - 193 том 1).

За статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У контексті вказаного правове значення має та обставина, що відповідач не довів неможливості припинення ним в односторонньому порядку отримання від позивача послуг з транспортування коксо-доменної суміші. Його посилання на особливий технологічний процес транспортування належними та допустимими доказами не обґрунтовані. Контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач не надав, висновок судового експерта не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Інші заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 903 189,28 грн.

Щодо господарських витрат суд зазначає наступне.

За змістом частин першої, п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У такому ж порядку при частковому задоволенні позову розподіляються суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

Під час звернення з позовом до суду судовий збір сплачений позивачем у сумі 18098,08 грн.

За проведення судово-економічної експертизи експертною установою було виставлено рахунок № Рах-1145 від 13.10.2014 року на суму 14 208,00 грн., який позивачем оплачений повністю відповідно до платіжного доручення № 325329 від 12.11.2014 року (а.с. 92 том 1).

Таким чином, судовий збір у сумі 18 063,78 грн. (903189,28 х 18098,08 / 904904,06 = 18063,78) та витрати за проведення судових експертиз у сумі 14 181,08 грн. (903189,28 х 14208 / 904904,06 = 14181,08) покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) вартість транспортування коксо-доменної суміші у сумі 903 189,28 грн., судовий збір у сумі 18 063,78 грн., витрати за проведення судових експертиз у сумі 14 181,08 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.03.2016 року.

Суддя ОСОБА_3