Рішення № 56302845, 03.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/1313/15-ц 03.03.2016 03.03.2016 03.03.2016

Справа 490/1313/15- ц

Провадження № 22ц/784/385/16 Головуючий суддя першої інстанції Батченко О.В.

Категорія 31 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

3 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Козаченка В.І., Царюк Л.І.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участю:

позивачки ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення

Центрального районного суду м. Миколаєва

від 13 листопада 2015 року

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вона зазначала, що відповідач 26 липня 2014 року рухався на своєму автомобілі та порушивши Правила дорожнього руху України (далі ПДР України) здійснив на неї наїзд, у звязку з чим його притягнуто до кримінальної відповідальності. Внаслідок дій відповідача їй спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, завдано 4770 грн. матеріальної шкоди, з яких 2770 грн. витрати на лікування та 2000 грн. витрати на додатковий догляд, а також завдано моральної шкоди, компенсацію якої вона оцінює в 5000 грн.

Посилаючись на викладене, позивачка просила позов задовольнити.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2015 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивачки стягнуто 2611 грн. 05 коп. відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. - немайнової шкоди. Також, з відповідача на користь держави стягнуто 1102 грн. 40 коп. судового збору. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3В немайнової шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення її вимог в повному обсязі. На думку позивачки, висновки суду в цій частині необґрунтовані, оскільки не враховують ступень та тривалість її моральних страждань через біль та неможливість тривалий час вести звичайний образ життя.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 26 липня 2014 року близько 22 години 20 хвилин відповідач керував автомобілем «Опель Омега», з реєстраційним номером ВЕ 5102 АХ. З вини відповідача, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та порушив п/п. "б" п. 2.3, п. 12.3 ПДР України, відбулася дорожньо - транспортна пригода (далі ДТП). Так, рухаючись по вул. Веселинівській в м. Миколаєві з боку вул. Мічуріна у бік вул. Щорса ОСОБА_3 проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вжив заходів до зниження швидкості руху автомобіля до повної його зупинки, хоча об'єктивно міг та зобов'язаний був це зробити, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_2, яка з іншою особою рухалася також по вул. Веселинівській вздовж лівого краю проїзної частини дороги у попутному напрямку.

Внаслідок ДТП позивачці заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою небезпеки для життя. За вказані дії відповідача вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2014 року притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

Позивачка з вини відповідача витратила на лікування 2611 грн. 05 коп., які суд стягнув на її користь з останнього у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Також, суд встановив, що діями відповідача позивачці завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню у відповідності з вимогами ст. ст. 23, 1166 ЦК України.

Сторонами рішення в цій частині не оскаржено. Колегія суддів також погоджується з висновками суду в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду в частині розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачці.

Визначаючи розмір компенсації моральних страждань позивачки, суд врахував характер дій особи, яка заподіяла шкоду; ступінь та характер порушення способу життя позивачки.

Між тим, як виходить з обставин справи, суд не взяв до уваги тяжкість та тривалість моральних страждань позивачки. З доказів у справі вбачається, що внаслідок ДТП позиваці завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою небезпечності життя. Їй була завдана закрита черепно мозкова травма, перелом ребра із зміщенням уламків, саден та забою літієвого суглобу і поперекового відділу хребта. Через отримання таких тілесних ушкоджень позивачка тривалий час страждала не лише фізично, а й морально, оскільки була позбавлена звичайного образу життя.

Крім того, вказані події відбулися під час закінчення навчання ОСОБА_2 у МНУ ім. В.О. Сухомлинського. Здавши екзамен, вона не змогла реалізувати свій намір відпочити від емоційного напруження, а навпаки опинилася з вини відповідача в надзвичайної для неї тривалої стресової ситуації. Вказані обставини поглибили душевні страждання позивачки, а отже потребували додаткових зусиль для відновлення її звичайного образу життя.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 4500 грн. в рахунок компенсації її моральних страждань.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині позовних вимог про немайнове відшкодування підлягає зміні.

Оскільки відповідач є інвалідом 1 групи, то у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору. У звязку з чим, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору підлягає скасуванню.

В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2015 року в частині позовних вимог про відшкодування немайнової шкоди змінити. Збільшити суму стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування немайнової шкоди з 3000 грн. до 4500 грн.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 1102 грн. 40 коп. судового збору скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.Я.Мурлигіна

Судді: В.І. Козаченко

ОСОБА_4