Ухвала суду № 56296558, 26.01.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3175/15-ц

Провадження № 2/175/1222/15

У Х В А Л А

26 січня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участю секретаря Рись Н.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Ювілейне заяву адвоката позивача за договором про надання правової допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія», ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності на майно за засновниками підприємства, поділ майна в натурі в рівних частинах, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2015 року заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія» та ОСОБА_3 проводити будь-які дії направлені на відчуження 1/2 частини комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Чумаківська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області та 1/2 частини транспортних засобів. Не погодившись з зазначеною ухвалою, ТОВ «ТТК» подало апеляційну скаргу. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського районного суду від 05 листопада 2015 року про забезпечення позову скасовано та передано питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

25 січня 2016 року до суду надійшла заява позивача та його адвоката про додаткові підстави щодо необхідності забезпечення позову, в якій вони просили при повторному розгляді заяви про забезпечення позову врахувати додаткові підстави та докази, та просили на всі обєкти нерухомості зареєстровані за ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія» та всі транспортні засоби накласти арешт, заборонивши відповідачам у відношенні даного майна укладати будь-які угоди по його відчуженню.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст. 151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову, а саме в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: докази, причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст. 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України, про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ст. 151, 153 ЦПК України та розяснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-якого з осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до п. 4 вищевказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки з самої заяви та матеріалів справи не вбачається поважність причини застосування заходів по забезпеченню позову, не вказано на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу забезпечення позову можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Окрім цього, суд позбавлений можливості визначити співмірність виду забезпечення відносно заявленим позивачем вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката позивача за договором про надання правової допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-транспортна компанія», ОСОБА_3 про визнання права спільної часткової власності на майно за засновниками підприємства, поділ майна в натурі в рівних частинах- відмовити.

Копію ухвали суду видати сторонам.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Озерянська Ж.М.