Рішення № 56293745, 29.02.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/159/16-ц

Пр.2/333/761/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді: Наумової І.Й.

при секретарі: Кунець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсації. В позові зазначає, що він та його донька ОСОБА_2 є співвласниками частини квартири АДРЕСА_1. Так, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.08.2015 року ОСОБА_1 належить 1/16 та ? частки вищевказаної квартири. В свою чергу, ОСОБА_2 володіє лише часткою 7/32 частини спірного нерухомого майна. Окрім цього, іншими співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 (1/4 частина) та ОСОБА_4 (7/32 частини). В свою чергу, позивач ОСОБА_1 зазначає, що спільне володіння та користування квартирою № 53 по вул. Чумаченко 45 в м. Запоріжжя з відповідачем ОСОБА_2 є неможливим, оскільки з боку останньої не вчиняються жодні дії, спрямовані на утримання, ремонт, облаштування та догляду за квартирою як її співвласницею, сплату поточних комунальних платежів. Позивач не має бажання в подальшому одноособово здійснювати всі наведені вище дії стосовно квартири, права на яку має і відповідач. Саме вищевказаними діями відповідача і обумовлено порушення прав позивача. Позивач та відповідач, не зважаючи на факт спорідненості, не вважають себе членами однієї сім′ї, спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, родинні звязки не підтримують. Позивач зазначає, що доля відповідача в спільному майні є незначною і не може бути виділена в натурі, а спірна квартира у даному випадку є річчю неподільною. Відповідач забезпечена іншим окремим житлом, а отже припинення за рішенням суду, права відповідача на частку у спільному майні, якою є квартира АДРЕСА_1 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім′ї. Позивач просить припинити право власності ОСОБА_2 на 7/32 частку квартири АДРЕСА_3; визнати за ним право власності на 7/32 частку квартири АДРЕСА_3; присудити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй 7/32 частку квартири АДРЕСА_4, у розмірі 74810 (сімдесяти чотирьох тисяч вісімсот десяти) гривень з депозитного рахунку Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

В судове засідання позивач не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. У судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково пояснив, що на виконання приписів ч. 2 ст. 365 ЦК України, позивачем на депозитний рахунок суду, попередньо було внесено вартість частки у спільному з відповідачем майні у розмірі 74810 грн., що підтверджується квитанцією № НОМЕР_1, яку просив долучити до матеріалів даної цивільної справи. Крім того, за для підтвердження того факту, що частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі, представником позивача була надана копія експертного будівельно-технічного дослідження висновку №ОС-6 від 25.02.2016 року, згідно якого зазначив що, «виконати розподіл квартири № 53 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченко будинок 45 між співвласниками у частках 5/16, 1/4, 7/32 та 7/32, відповідно до вимог діючих будівельних норм та правил, технічно не можливо». Також, для підтвердження відсутності істотної шкоди для відповідача, в наслідок припинення права останнього на частку у спільному майні, представником позивача була надано копію інформаційної довідки від 04.02.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить окрема квартира загальною площею 87,47 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів 3/17.

Відповідач та третя особа ОСОБА_4, в судове засіданні не зявилися, про час, місце і дату слухання справи повідомлені шляхом розміщення оголошенням в газеті «Урядовий курєр» №26(5646) від 10.02.2016 року.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання також не зявилася, про час, місце і дату слухання справи повідомлена належним чином.

В звязку з вищевикладеним суд, керуючись ст.ст. 224-233 ЦПК України, за згодою представника позивача, ухвалив рішення про заочний розгляд справи на підставі наданих доказів. На підставі вищенаведеного, керуючисьст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, та на підставіст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, ухвалити заочне рішення. Згідно ч.2ст.225 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 17029628 від 30.01.2014 року (а.с.4-5) та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об′єктів нерухомого майна щодо об′єкта нерухомого майна № 42700108 від 22.08.2015 року (а.с.6-7), 1/16 та ? частка квартири АДРЕСА_5 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 4-2586, виданого 22.12.2009 року, Шостою Запорізькою нотаріальною конторою та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, серія та номер 4-2584, виданого 22.12.2009 року, Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою відповідно. 7/32 частка квартири АДРЕСА_5 належить ОСОБА_2 на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2012 року № 2-2046/2011. В свою чергу ? та 7/32 частка квартири АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору дарування № 126 від 18.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та вже зазначеного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2012 року № 2-2046/2011 відповідно.

За технічним паспортом квартири АДРЕСА_5, виданим Запорізькою торгово-промисловою палатою 22 лютого 2016 року, власниками квартири є ОСОБА_1 на 5/16 частку, ОСОБА_3 на 1/4 частку, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 7/32 частки відповідно (а.с.8-9).

Згідно звіту про ринкову вартість 3-кімнатної квартири (та 7/32 частин квартири), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 від 19 серпня 2015 року, вартість 7/32 частки квартири складає 74810 (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень (а.с. 18).

Згідно висновку №ОС-6 Експертного будівельно-технічного дослідження про можливість розподілу квартири АДРЕСА_5, виконати розподіл квартири № 53 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, будинок № 45 між співвласниками у частках 5/16, 1/4, 7/32 та 7/32, відповідно до вимог діючих будівельних норм та правил, технічно неможливо (а.с.38-45).

Як вказував Європейський Суд з прав людини вимога попереднього платежу є не просто технічною складовою процедури відчуження майна, а основною вимогою на якій повинно ґрунтуватися рішення суду про позбавлення особи майна без її згоди (Рішення від 21.12.2010 у справі № 35041/05).

З банківської квитанції № НОМЕР_1, вбачається, що позивач ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок суду грошову компенсацію за належну відповідачу ОСОБА_2 частку у спільному майні у сумі 74810 (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень (а.с.57).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5280590 від 02.11.2004 року (а.с.16зв) та інформаційної довідки № 52628357 від 04.02.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.56), відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить окрема квартира загальною площею 87,47 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів 3/17.

Відповідно дост. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона відповідно до закону здійснює за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За ч.1ст. 364 ЦК України, кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності. За неможливості такого виділу у зв'язку з неподільністю речі (ч. 2ст. 183 цього Кодексу) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації його частки. Обов'язковою умовою призначення грошової компенсації відповідно дост. 364 ЦК Україниє лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки. При цьому не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та залежність від мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Відповідно дост. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Судом встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки, не зважаючи на факт спорідненості, позивач не вважає себе членом однієї сім′ї з відповідачем, спільно не проживає та не веде спільного господарства з останньою, родинні звязки не підтримуються відповідач на протязі значної кількості років в даній квартирі не проживає, комунальні послуги за утримання квартири сплачує лише позивач, що також підтверджується рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2013 року по справі № 333/483/13-ц (а.с.10-12). Крім того, з боку відповідача, не вчиняються жодні дії спрямовані на утримання, ремонт, облаштування та догляду за квартирою як її співвласницею.

Також, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має у своїй приватній власності інше нерухоме майно, а саме окрему квартиру загальною площею 87,47 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів 3/17, що підтверджує відсутність істотної шкоди для відповідача, в наслідок припинення права останнього на частку у спільному майні.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.04.1991 року №7 зі змінами і доповненнями«Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» зазначено, що якщо частка в спільній власності на житловий будинок є незначною і не може бути виділена в натурі, а також коли спільне користування та спільне проживання будинком не можливе, а співвласник в будинку не проживає і забезпечений іншою житловою площею, то й суд може і при відсутності згоди власника зобов'язатиінших учасників спільної власності виплатити йому грошову компенсацію за належну йому частку. Рішення про припинення права власності особи на частку у спільному майні суд постановляє за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою при розгляді справи № 6-68цс14, який в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Згідност.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, згоди, щодо користування та володіння вказаною квартирою, розподілу витрат по її утриманню позивач та відповідач не досягли, відповідач протягом значної кількості роківу спірній квартирі не проживає. Спільне володіння і користування квартирою є неможливим, оскільки між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідач та члени її сім'ї не потребують поліпшення житлових умов, позивачем внесено депозит у розмірі, що відповідає вартості частки відповідача. Частка відповідачів є незначною, а відповідно до висновку №ОС-6 Експертного будівельно-технічного дослідження про можливість розподілу квартири АДРЕСА_5, розподіл спірної квартири з виділенням в натурі 7/32 її частини є не можливим. Припинення права власності відповідача на належну їй частку даної квартири не завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам її сім′ї, оскільки ОСОБА_2 має у власності окреме житло.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.6,8,60,61,208,209,212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.316,364,365 ЦК Українисуд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсації -задовольнити в повному обсязі.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 7/32 частку квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/32 частку квартири АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_2.

Виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 74810 (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень за рахунок коштів внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області .

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області виплатити/повернути ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 74810 (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень, які внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області відповідно до квитанції №QS81875101 від 24.02.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 748,10 (сімсот сорок вісім гривень 10 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова