Ухвала суду № 56293589, 23.02.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/4671/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого судді Леска В.В.

суддів Готри Т.Ю., Кондора Р.Ю.

при секретарі Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

28 липня 2015 року ПАТ «Закарпаттяобленерго» звернулоя в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 12 875,51 грн., який мотивувало тим, що між енергопостачальником та споживачем ОСОБА_1 10 жовтня 2013 року укладено договір про користування електричною енергією №011-1003. Згідно п. 18 Договору відповідачка визнала борг за спожиту електроенергію в розмірі 10144,17 грн.. Внаслідок неналежного виконання споживачем передбачених Договором зобовязань, за період з березня 2013 року по липень 2015 року, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 12875,51 грн., що підтверджується особовим рахунком ОСОБА_1, оплату якої споживач- відповідач у добровільному порядку не здійснила.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 12875,51 грн. та судові витрати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду 12 жовтня 2015 року позов задоволено.

Вирішено «Стягнути з ОСОБА_1, 23.07.1958 р. н., ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Мукачівського міського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго», код 00131529, р/р 26037301076900 в Ф-ЗОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Ужгород, МФО 312356 суму заборгованості в розмірі 12 875,51 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, 23.07.1958 р. н., ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Мукачівського міського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго», код 00131529, р/р 26004301076900 в Ф-ЗОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Ужгород, МФО 312356 сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 243,60 гривень».

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалене при неповно зясованих обставинах, що мають значення для справи; а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

В запереченні ПАТ «Закарпаттяобленерго» просить апеляційну скаргу відхилити, оскільки наведені в ній доводи не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені доказами та не спростовують висновки суду про доведеність позовних вимог.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.

Представники ПАТ «Закарпаттяобленерго» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просили відхилити апеляційну скаргу відповідачки і залишити без змін законне та обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ст.ст. 10, 59-61 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Як матеріалами справи, так і судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16), 10 жовтня 2013 року уклала з позивачем ОСОБА_5 №011-1003 про користування електричною енергією (а.с.10), згідно п. 18 якого ОСОБА_1 визнала заборгованість за спожиту електроенергію станом на 10 жовтня 2013 року в сумі 10144,17 грн..

Судом встановлено, що ОСОБА_1, в порушення умов та порядку оплати за електроенергію, не оплачувала щомісячно, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, вартість за спожиту електроенергію.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний своєчасно сплачувати житлово-комунальні послуги за діючими тарифами. Плата за спожиту електроенергію повинна вноситися щомісячно.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно п.п. 19, 20 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, розрахунки населення за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних свідчень приладів обліку, не пізніше за 10 число за розрахунковим періодом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобовязань.

Згідно умов пункту 1 Договору енергопостачальник бере на себе зобовязання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності безпеки і якості, а споживач зобовязується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни передбачені цим Договором та забезпечувати належне виконання обовязків визначених п. 11 Договору.

Відповідно до п. 18 Договору №011-100, станом на 10 жовтня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 за користування електричною енергією становила 10144,17 грн..

Таким чином, при укладенні Договору про користування електричною енергією №011-1003 від 10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 мала заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 10144,17 гривень, яка з жовтня 2013 року по липень 2015 року збільшилася на 2731,34 грн. і становить 12875,51 грн., що підтверджується особовим рахунком відповідачки.

За змістом ч. 7 ст. 26 Закону та п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством України за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕН, у т.ч. і за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію в розмірі 12875,51 грн..

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги щодо розподілу майна на законність судового рішення не впливають, оскільки відповідачка визнала, що після виділу 1/2 частки квартири ОСОБА_6 спожита електроенергія обліковувалась та обліковується одним лічильником.

У відповідності до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: