Ухвала суду № 56291719, 01.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1832/16-к

1-кс/760/983/16

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Курова О.І.

при секретарі - Сажин К.В.,

прокурора - Стасюк Р.О.

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання слідчого Солом'янського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Пергаменщик О.В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва Школьним І.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого, а саме: 13.12.2011 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 309, 70 КК України на строк 4 роки позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 19.09.2014 по відбуттю строку покарання, у кримінальному провадженні №12016100090000972 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання з якого вбачається, що у провадженні Солом'янського УП ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090000972 30.01.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, 30.01.2016 приблизно о 07:00 годині, прогулюючись неподалік від будинку АДРЕСА_2 помітив припаркований автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 В той момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою наживи та особистого матеріального збагачення, діючи умисно з корисливих мотивів, ОСОБА_1 30.01.2016 приблизно о 07:00 годин, скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, пошкодив замок передніх пасажирських дверей автомобіля НОМЕР_1, через які в подальшому заліз у салон вказаного автомобіля, де у бардачку виявив та таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: навігатор марки «Shutle PNA-5016» в корпусі чорного кольору вартістю 600 гривень, тримач даного пристрою вартістю 200 гривень, зарядний пристрій до нього вартістю 100 гривень.

Здійснивши повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 900 гривень.

В діях ОСОБА_1, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити, оскільки ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк до 5 років, може в подальшому переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші злочини.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 30.01.2016 року стосовно ОСОБА_1 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

30.01.2016 о 07:00 годині ОСОБА_1 фактично було затримано як підозрюваного у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

30.01.2016 о 16:26 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, беручи до уваги, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки вчинений злочин є середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 5 років, він не одружений, міцні соціальні зв»язку відсутні, раніше судимий, тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі і усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 може ухилитися від слідства і суду, не працює, стабільного доходу не має, тому може вчиняти інші протиправні дії, тож є підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Оскільки прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає ОСОБА_1 заставу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з покладенням на нього обов'язків у разі її внесення, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки, саме такій розмір буде достатнім для забезпечення виконання ним цих обов'язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 07 години 00 хвилин 30 січня 2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 07 година 00 хвилин 29 березня 2016 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 10 (десяти) мінімальних заробітних плат, що становить 13780 грн. /Тринадцять тисяч сімсот вісімдесят грн./ в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: р/р 373 1900 100 4186; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 762; ЄДРПОУ банку: 02896762; Банк одержувача: УДК в м. Києві.

Підозроюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово Солом'янський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 30 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі до Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.І. Курова