Рішення № 56285384, 01.03.2016, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1276/13-ц

Провадження № 2/280/86/16

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2016 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Бех І.О., з участю позивача-відповідача ОСОБА_1, яка діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, представника позивачів-відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідача-позивача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Дем»янівни, яка діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 Шерко до ОСОБА_5 Дем»янівни, третя особа Орган Опіки та піклування Родомишльської РДА про поділ житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_5 Дем»янівни до ОСОБА_1 Дем»янівни, яка діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 Шерко, третя особа Орган опіки та піклування Радомишльської РДА, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач-відповідач звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що відповідно ОСОБА_1 Дем»янівна є власником 1/2 ідеальних частин та ОСОБА_2 Шерко 3/4 частин житлового будинку з надвірними будівлями в м. Радомишль по вул. Горького, 72/27 відповідно на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2009 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2002 року. Відповідач позивач ОСОБА_5 Дем»янівна є власником 1/2 частини від 1/4 частини вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2009 року. Таким чином позивачам належить 7/8 частин вказаного будинку. Сторони не домовились щодо поділу будинку в натурі, а тому просять суд поділити вказаний будинок в натурі за другим варіантом запропонованим експертизою.

В ході розгляду справи відповідач-позивач ОСОБА_5 Дем»янівна звернулась до суду з зустрічною позовною заявою в якій просить визнати недійсним заповіт від 03.07.2000 від імені ОСОБА_8, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.09.2002 на ім»я ОСОБА_2 Шерко, та за законом від 06.03.2009 на ім»я ОСОБА_1 Дем»янівни і ОСОБА_5 Дем»янівни від 06.03.2009 року, оскільки заповідач ОСОБА_8 страждала на психічне захворювання і під час підписання заповіту не була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Про існування заповіту відповідач-позивач дізналась з часу подання позову в вересні 2013 року. У відповідності до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

В ході розгляду справи позивач-відповідач та її представники підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі, суду пояснили, що між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу спірного будинку в натурі, а тому просять суд його поділити за другим варіантом запропонованим експертизою, без сплати компенсації. Вимоги за зустрічним позовом не визнали, оскільки вже пройшов строк позовної давності і відповідач-позивач знала про існування інших спадкоємців в тому числі і про існування заповіту, про що зазначено у виданому останній свідоцтві про право на спадщину. Просять первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В ході розгляду справи відповідач-позивач та її представник первісний позов не визнали, суду пояснили, що за варіантом, який просять застосувати позивачі неможна поділити будинок, оскільки це буде порушувати права відповідача, яка вже тривалий час користується своєю частиною будинку та крім того будови за літерами «Г» і сарай літ. «В» не входять до поділу оскільки будувались особисто відповідачем-позивачем. Позовні вимоги по зустрічному позову просять задовольнити, оскільки заповідач на час підписання заповіту хворіла на психічну хворобу і про існування заповіту вона дізналась лише в вересні 2013 року з поданого позову, в виданому їй свідоцтві про право на спадщину неможливо розібрати запис про існування заповіту, оскільки цей запис закритий печаткою. Також, порушено інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій, які було проведені вдома у позивача-відповідача та в її присутності.

Від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, а тому суд розглянув справу без участі останніх, інші учасники процесу не заперечичили.

Допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 суду пояснили, що мати сторін ОСОБА_8 хворіла на психічну хворобу, ОСОБА_5 постійно проживає у спірному будинку.

Суд, заслухавши пояснення учасників процессу, дослідивши надані сторонами докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, зустрічний позов не підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що позивач-відповідач ОСОБА_1 Дем»янівна є власником 1/2 ідеальних частин та ОСОБА_2 Шерко 3/4 частин житлового будинку з надвірними будівлями в м. Радомишль по вул. Горького, 72/27, Житомирської області відповідно на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2009 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2002 року. Відповідач позивач ОСОБА_5 Дем»янівна є власником 1/2 частини від 1/4 частини вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2009 року. Таким чином позивачу-відповідачу яка діє і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_12 Шерко належить 7/8 частин вказаного будинку, а відповідачу-позивачу відповідно 1/8 ідеальна частка спірного домоволодіння.

У відповідності до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У відповідності до висновку судово-будівельної експертизи № 620/13/316/14-25 від 15.04.2014 року технічно можливо розділити вищевказаний будинок з відступом від ідеальних часток із визначенням компенсації.

Суд обговоривши варіанти запропоновані експертизою, приймає до уваги 2-й варіант, оскільки саме такий варіант виключає спільне користування та не ущемляє права сторін, позивач-відповідач просить не стягувати компенсацію за відхилення від ідеальних часток, що не порушує права відповідача-позивача, враховує фактичне користування спірним будинком. Крім того, враховані вимоги державних будівельних норм та стандартів.

Посилання представника відповідача-позивача на невключення до проділу приміщень літерами "Г" та "В" судом до уваги не приймається, оскільки суду ненадано правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на вказані приміщення особисто відповідача-позивача.

Вимоги по зустрічному позову задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.

Так, у відповідності до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 03.07.2000 ОСОБА_8 заповіла 3/4 частин належного їй будинку з господарськими та побутовими спорудами № 72/27 по вул. Горького в м. Радомишль, Житомирської області ОСОБА_2 Шерко.

У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи № 3-2015 від 06.01.2015 ступінь змін з боку психіки ОСОБА_8 на момент підписання заповіту 03.07.2000 року була настільки виражена, що позбавляла її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто на час підписання заповіту станом на 03.07.2000 року ОСОБА_8 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У відповідності до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Разом з цим, у відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а як встановлено в ході розгляду справи, то відповідач-позивач могла довідатись про порушення своїх прав з часу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2009 року, в якому крім останньої вказані інші спадкоємці, в тому числі і міститься посилання на оскаржуваний заповіт на 3/4 ідеальних частин спірного домоволодіння за яким видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім»я ОСОБА_2 Шерко, а тому судом не вбачається поважності причин пропущення позовної давності. Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовні вимоги відповідача-позивача щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину є похідними від вимог щодо визнання недійсним заповіту від 03.07.2000 року і відповідно не підлягають задоволенню з вказаних підстав.

Крім того, вимоги ОСОБА_5 щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 06.03.2009 року виданого на її ім»я задоволенню не підлягають за безпідставністю таких вимог, які фактично пред»явлені до самої себе, що суперечить загальним принципам цивільного судочинства, а згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а також у відповідності до ч.3 ЦК України особа може відмовитись від свого майнового права.

У відповідності до ст. 88 з відповідача-позивача на користь позивача-відповідача стягуються судовий збір в розмірі 429,20грн. сплачений при подачі позовної заяви.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 225, 257, 261, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 364 ЦК України, керуючись ст.ст. 3,10,60,88,208,209,212,213,215,218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Поділити житловий будинок № 72/27 по вул. Горького в м. Радомишль Житомирської області в натурі між співвласниками виділивши в натурі ОСОБА_1 Дем»янівні 1/8 ідеальних частин вказаного житлового будинку та ОСОБА_2 Шерко 3/4 ідеальних частин вказаного будинку (разом 7/8 ідеальних частин) по другому варіанту поділу запропонованому експертом що складається з тамбура 2-1 площею 3,4 м2, коридор 2-2 площею 4,5 м2, санвузол 2-3 площею 8,7 м2, кімната 2-4 площею 24,7м2, кімната 2-5 площею 11,9м2, кімната 2-6 площею 11,4 м2, кухні 2-7 площею 18,7 м2, кімната 1-5 площею 18,8 м2, сарай та льох літ. «Б», літня кухня літ. «Г», сарай літ. «В», огорожа № 1-3.

Виділити ОСОБА_5 Дем»янівні в натурі 1/8 ідеальних частин житлового будинку розташованого в Житомирській області, м. Радомишль, вул. Горького, 72/27 по другому варіанту поділу запропонованому експертом що складається з коридору 1-2 площею 6,6м2, кухні 1-3 площею 9,5м2, кумнати 1-4 площею 26,3 м2, огорожа №1.

Для ізоляції окремих квартир ОСОБА_1 Дем»янівні та ОСОБА_5 Дем»янівні демонтувати дверну коробку з подальшим закладанням прорізу та опорядженням з обох сторін між приміщеннями 1-5 та 1-4. ОСОБА_1 Дем»янівні влаштувати дверний проріз між приміщеннями 2-4 та 1-5. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 Дем»янівни до ОСОБА_1 Дем»янівни, яка діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 Шерко, третя особа Орган опіки та піклування Радомишльської РДА, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання заповіту від 03.07.2000 від імені ОСОБА_8, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 15.09.2002 на ім»я ОСОБА_2 Шерко, та за законом від 06.03.2009 на ім»я ОСОБА_1 Дем»янівни відмовити в зв»язку із пропуском строку позовної давності,-

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 Дем»янівни про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2009 на ім»я ОСОБА_5 Дем»янівни відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_5 Дем»янівни на користь ОСОБА_1 Дем»янівни 429,20грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.О. Василенко