Ухвала суду № 56285227, 04.03.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3658/16-к

1-кс/295/1391/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2016 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельник Ж.А.,

прокурора Непомнящего Д.В.,

слідчого Присяжнюк Н.А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області Присяжнюк Н.А., погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури Непомнящим Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся із указаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив наступне.

У СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження № 12016060020001582 від 02.03.2016, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 маючи непогашену судимість за злочини, передбачені ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 13.07.2010 на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, 02.03.2016 близько 04 год. 20 хв. ОСОБА_5, перебуваючи по АДРЕСА_1, підійшов до автомобіля таксі, послугами якого вирішив скористатися. В подальшому, ОСОБА_5, сів до вказаного автомобіля, для проїзду за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, де на пасажирському сидінні поряд з водієм побачив раніше не знайомого ОСОБА_1

В подальшому, перебуваючи в автомобілі та слідуючи за маршрутом АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 ОСОБА_1 помітив як ОСОБА_5 розмовляє по мобільному телефону. В цей день, час та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_5, вчиненого повторно.

Згідно змісту клопотання, далі вказані вище особи прибули за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_5, вийшов з автомобіля та направився в сторону АДРЕСА_2.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, керуючись корисливим мотивом ОСОБА_1 вийшов з автомобіля й став слідувати за ОСОБА_5 та 02.03.2016 близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля будівлі АДРЕСА_3, підійшов ззаду до ОСОБА_5 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, наніс йому удари в область потилиці, внаслідок якого останній, втративши рівновагу, не втримавшись на своїх ногах, впав на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 користуючись тим, що воля потерпілого до опору, внаслідок застосованого насильства подавлена, з правої кишені джинсів ОСОБА_5 дістав мобільний телефон торгівельної марки «Fly» моделі IQ4503 вартістю 3 054 грн. 00 коп., таким чином відкрито, повторно заволодів належним ОСОБА_5 майном.

В подальшому ОСОБА_1, утримуючи викрадене майно при собі місце скоєння злочину залишив та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, як вказує слідчий, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Підставою для внесення клопотання стало здобуття слідством вагомих доказів вчинення підозрюваним вказаного правопорушення, наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за умисний майновий злочин, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжує злочинний спосіб життя.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, ОСОБА_1 просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт або особисте зобов'язання, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання. Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що не має відношення до кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, готовий сприяти слідству, не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та впливати на свідків. Вказав, що працює у лісі, проте офіційно трудові відносини не оформлені.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії доданих до нього матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, оформлених протоколами процесуальних дій, зокрема пред'явлення особи для впізнання, допитів потерпілого та свідків тощо.

Слідчим суддею встановлено, що 03.03.2016 гр. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, наявність вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що він офіційно не працює, немає постійного доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, до Житомирського районного суду Житомирської області складений та направлений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, а також враховуючи, що існує ризик вчинення останнім нового кримінального правопорушення та можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного гр. ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 08 год. 00 хв. 03 березня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків - 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 27 560 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37317049000277 ТУДСА України в Житомирській області (Код: 26278626, МФО: 820172, Банк: ДКС України, м. Київ), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали - до 01 травня 2016 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.В. Кузнєцов