Ухвала суду № 56284579, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25631/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» (надалі за текстом - «ПАТ «Діамантбанк») звернулось до суду з позовом у якому просило:

- визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського В.І. (надалі за текстом - «Уповноважена особа») про визнання нікчемним укладеного між публічним акціонерним товариством «Златобанк» (надалі за текстом - «ПАТ «Златобанк») та ПАТ «Діамантбанк» договору застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо направлення на адресу ПАТ «Діамантбанк» повідомлення від 10.11.2015 року № 3145 про нікчемність укладеного між ПАТ «Златобанк» та позивачем договору застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу скасувати рішення у формі повідомлення від 10.11.2015 року № 3145 про нікчемність укладеного між ПАТ «Златобанк» та ПАТ «Діамантбанк» договору застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, викладеного у формі повідомлення №3145 від 10 листопада 2015 року про визнання нікчемним укладеного 13 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством «Златобанк» та публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» договору застави майнових прав №130215/1-Z. Позов в іншій частині залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 жовтня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПАТ «Діамантбанк» було укладено генеральний договір про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій № 56/55.

В рамках цього договору ПАТ «Діамантбанк» 13 лютого 2015 року надав ПАТ «Златобанк» кредит у розмірі 6 000 000 дол. США під 0,1 відсотків річних з кінцевою датою погашення кредиту та відсотків до 17 лютого 2015 року.

В свою чергу, 13 лютого 2015 року ПАТ «Златобанк» надало ПАТ «Діамантбанк» кредит у розмірі 87 900 986 грн. 30 коп. під 0,1 відсотків річних, з кінцевою датою погашення кредиту та відсотків до 17 лютого 2015 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони за ним уклали договір застави майнових прав № 130215/1-Z від 13.02.2015 р. за умовами якого ПАТ «Златобанк» передало в заставу майнові права (право вимоги), а саме майнове право на одержання кредитних коштів у розмірі 87 900 986 грн. 30 коп.

13 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних».

Рішенням від 13.02.2015 року за № 30 Фонду було запроваджено Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Златобанк» з 14 лютого 2015 року.

На підставі цього рішення призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Златобанк» - Славінського В.І.

12 травня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк».

На виконання даної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13.05.2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» - Славінського В.І.

10 листопада 2015 р. на адресу позивача надійшло повідомлення від Уповноваженої особи за вих. № 3145 від 10.11.2015 р.

Згідно цьому повідомленню договір застави майнових прав № 130215/1-Z від 13.02.2015 р. є нікчемним на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 р. № 4452-VI (надалі за текстом - «Закон № 4452-VI»).

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За змістом частини 1 статті 35 Закону № 4452-VI здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

В силу вимог частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Водночас, договір застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року не містить ознак нікчемності правочину, визначених наведеними правовими нормами.

Укладені між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Златобанк» кредитні угоди за своєю природою належать до угод типу «SWAP». Банки фактично обмінялись міжбанківськими кредитами в різних валютах, на обумовлений строк та за курсами, узгодженими сторонами при укладанні угоди.

При цьому, забезпечуючи виконання зобов'язань за міжбанківським кредитом ПАТ «Златобанк» не відчужував майно та не відмовлявся від власних вимог.

Не можна вважати і що укладення договору застави призвели до неплатоспроможності банку чи в результаті цього були надані пільги ПАТ «Діамантбанк», оскільки згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 р. № 2654-XII застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, за договором застави не здійснюється ні передача майна, ні його відчуження.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що договір застави був укладений всупереч забороні, встановленої Постановою Національного банку України № 777/БТ від 04.12.2014 р. є помилковим, оскільки ця постанова забороняла ПАТ «Златобанк» надавати поруки та інші зобов'язання, а не забезпечувати власні зобов'язання.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 09 березня 2016 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.