Постанова № 56284506, 04.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2016 року 08:00 № 826/24166/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Німецько-Українського фонду доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

Німецько-Український фонд (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині відхилення кредиторських вимог Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро;

- зобов'язати відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК» в частині збільшення акцептованих вимог Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень 13 381,67 євро та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно яких, на його думку, кредиторські вимоги Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро мають бути акцептовані (визнанні) відповідачем з подальшим включенням цих вимог до відповідного реєстру. Зазначає, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не включено кредиторські вимоги у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро до реєстру акцептованих вимог, що, в свою чергу, порушує майнові права Німецько-Українського фонду.

Відповідач заперечив по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що пеня в сумі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро не може бути включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між Німецько-Українським фондом та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» укладено кредитні договори, відповідно до яких ПAT «ЗЛАТОБАНК» отримало від позивача кредитні кошти, а саме: 3 000 000,00 (три мільйони) євро відповідно до кредитного договору № 006/1-01 від 15.06.2012 (надалі - кредитний договір 1); 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) гривень відповідно до кредитного договору № 006/3-02 від 19.06.2012 (надалі - кредитний договір 2).

У зв'язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 від 13.05.2015 «Про початок процедури ліквідації ПAT «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку».

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ про визнання кредиторських вимог та просив включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів, вимоги позивача до ПAT «ЗЛАТОБАНК» у сумі 9 609 (дев'ять тисяч шістсот дев'ять) гривень 94 копійки та 2 486 586 (два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість) євро 55 євроцентів, в тому числі:

- заборгованість ПAT «ЗЛАТОБАНК» за кредитним договором 1 у сумі 2 486 586,55 євро, що складається із заборгованості в сумі 2 473 204,88 євро за основною сумою кредиту та заборгованості в сумі 13 381,67 євро за нарахованою і несплаченою пенею;

- заборгованість ПAT «ЗЛАТОБАНК» за Кредитним договором 2 у сумі 9 609,94 гривень, що складається із заборгованості в сумі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами та і заборгованості в сумі 7 685,09 гривень за нарахованою і несплаченою пенею.

Відповідач листом від 18.09.2015 № 2759 повідомив позивача про прийняття рішення виконавчої дирекції Фонду від 03.09.2015 № 210/15, яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПAT «ЗЛАТОБАНК» та про включення заяви позивача від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПAT «ЗЛАТОБАНК» на суму 57 366 809,00 грн., яка складається із: заборгованості за кредитним договором 1 у сумі 57 364 884,15 грн. (еквівалент 2 473 204,88 євро за офіційним курсом НБУ на 13.05.2015) за основною сумою кредиту та заборгованості за кредитним договором 2 у сумі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами.

Водночас, кредиторські вимоги позивача в сумі 7 685,09 гривень (за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 2) та в сумі 13 381,67 євро (за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 1, за офіційним курсом НБУ на 14.05.2015) не були включені відповідачем до реєстру акцептованих вимог кредиторів AT «ЗЛАТОБАНК».

Не включення зазначених сум до кредиторських вимог обґрунтовано зі сторони відповідача тим, що пеня відноситься до інших операційних непроцентних витрат банку, а тому в обліку не рахується, внаслідок чого пеня в сумі 7 685,09 грн. та 13 381,67 євро в балансі банка, станом на 14.05.2015, не відображена. В даному випадку відповідач посилається на Постанову Правління НБУ від 18.06.203 № 255 та Облікову політику ПАТ «ЗЛАТОБАНК».

Крім того, відповідач посилається на те, що: 1) відповідно до п. 2.3. глави 2 розділу V Рішення № 2 Виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 2) згідно п. 4.14 глави 4 розділу V Рішення № 2 Викнавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не включено грошові вимоги у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПAT «ЗЛАТОБАНК», внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення ліквідації банку, передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон).

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

- визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

- відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

- складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. Зокрема, кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівникам і до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Вказаний перелік черговості кредиторів є вичерпним, а Закон не передбачає більш широкого його тлумачення.

Судом встановлено, що у ПАТ «ЗЛАТОБАНК», в рамках спірних правовідносин, наявні зобов'язання перед позивачем з пені у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро за несвоєчасне повернення коштів за договорами № 006/3-02 від 19.06.2012, № 006/1-01 від 15.06.2012, що підтверджується інформацією про стан заборгованості.

При цьому, пеня в сумі 13 381,67 євро виникла 14.02.2015, а пеня в сумі 7 685,09 грн. вникла 11.02.2015, тобто до дати відкликання банківської ліцензії банку - 22.05.2015.

Оскільки Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативно-правовим актам в межах досліджуваних правовідносин, не надає відповідачу повноважень на не включення пені, що виникла до дати початку ліквідаційної процедури банку, до реєстру вимог кредиторів, з урахуванням положень ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону, то суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача в частині відхилення кредиторських вимог Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро.

При цьому, посилання відповідача на Постанову Правління НБУ від 18.06.2003 № 255 та Облікову політику ПАТ «ЗЛАТОБАНК», судом відхиляються, адже п. 2.9 Постанови Правління НБУ від 18.06.2003 містить лише визначення поняття «Інші операційні доходи і витрати», однак не містить правових норм, які забороняють включати пеню до кредиторських вимог. Доказів наявності такої заборони в Обліковій політиці ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відповідачем до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на те, що відповідно до п. 2.3. глави 2 розділу V Рішення № 2 Виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку, відповідачє фактичним обставинам справи та позивачем не заперечується, адже в рамках спірних правовідносин, як встановлено вище, пеня нарахована до дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК».

Доводи суб'єкта владних повноважень з приводу того, що банк складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, а в балансі банку суми в розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро. відсутні, судом відхиляються, адже право позивача на включення його до реєстру кредиторів, в частині спірних сум, не може ставитись в залежність від особливостей складення балансу неплатоспроможного банку.

Частиною 4 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

За таких обставин, з метою всебічного і повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК» в частині збільшення акцептованих вимог Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень 13 381,67 євро та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Німецько-Українського фонду - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. в частині відхилення кредиторських вимог Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського В.І. додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів ПАТ «ЗЛАТОБАНК» в частині збільшення акцептованих вимог Німецько-Українського фонду у розмірі 7 685,09 гривень 13 381,67 євро та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Стягнути на користь Німецько-Українського фонду (код ЄДРПОУ 21662099) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський