Ухвала суду № 56284017, 03.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 р.Справа № 816/1655/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2016р. по справі № 816/1655/15

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі по тексту - відповідач, УМВС України в Полтавській області), у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 30 листопада 2015 року та усних уточнень позовних вимог від 12 січня 2016 року, просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невиконання вимог пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707;

- зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вчинити дії щодо прийняття рішення стосовно ОСОБА_1 про призначення виплати відповідно до пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 року по справі № 816/1655/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невиконання вимог пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вчинити дії щодо прийняття рішення стосовно ОСОБА_1 відповідно до пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 року по справі № 816/1655/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі, посилаючись на положення п. 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, зазначив, що відповідач не приймав рішення щодо проведення виплати позивачу одноразової грошової компенсації, а досліджував наявність підстав для складення висновку щодо можливості проведення виплати грошової допомоги. При цьому, вказує на те, що з документів, наданих позивачем для нарахування допомоги не вбачалося підстав для складення такого висновку. Стверджує, що відсутні докази, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків такого виду тілесних ушкоджень як закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку. Тобто, за обставин не підтвердженості механізму отримання позивачем травми 11.12.2013 року при контакті з порушником ОСОБА_2, не було і не має підстав вважати нещасний випадок, таким, що отриманий у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а тому не має підстав для здійснення виплат одноразової допомоги позивачу. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга задоволенню.

Позивач, у надісланих запереченнях, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2016 року по справі № 816/1655/15 залишити без змін. Стверджує, що за результатом звернення до Полтавської обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлено третю групу інвалідності з 19 лютого 2015 року (захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків). Посилаючись на положення Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2015 року, Закону України "Про міліцію", позивач подав заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги. Однак, отримавши відповідні документи УМВС України в Полтавській області не підготовлено та не направлено до Міністерства внутрішніх справ України ( далі по тексту - МВС України) висновок щодо можливості проведення одноразової грошової допомоги з відповідними додатками, а повернуто подані документи позивачу.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 17 квітня 2006 року по 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується копіями трудової книжки та послужного списку (т.1, а.с. 193-201, 213-217).

11.12.2013 року о 00 год. 15 хв. слідчо-оперативною групою Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області у складі слідчого СВ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Роєнка Олександра Сергійовича, оперуповноваженого СКР Київського РВ Полтавського МУ УМВС в Полтавській області капітана міліції ОСОБА_1, на службовому автомобілі ВАЗ 21011 під керуванням водія Рябова Володимира Вікторовича здійснено виїзд за викликом ОСОБА_5 за адресою: пров. Заячий, м. Полтава.

На місці події було виявлено громадянина ОСОБА_5, на обличчі якого були явні тілесні ушкодження. В цей час, зі сторони буд. № 8 по пров. Заячому у бік працівників міліції у нетверезому стані рухався громадянин ОСОБА_2, який під час опору вдарив оперуповноваженого СКР Київського РВ Полтавського МУ УМВС в Полтавській області капітана міліції ОСОБА_1 по лівій нозі металевою битою, внаслідок чого позивач впав та вдарився головою.

На підставі рапорту ОСОБА_1 від 27 листопада 2014 року, подання Київського РВ Полтавського МУ від 08 грудня 2014 року, свідоцтва про хворобу №761-С, виданого 27 листопада 2014 року військово-лікарською комісією, підпорядкованою УМВС, наказом УМВС України в Полтавській області від 17 грудня 2014 року №596 о/с капітана міліції ОСОБА_1 (М-253801), оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського районного відділу Полтавського міського управління УМВС звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "б" (у запас через хворобу) (т.1, а.с. 218).

18.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва СКР Київського РВ ПМУ УМВС у Полтавській області з проханням провести перевірку факту та обставин отримання позивачем тілесних ушкоджень, перебуваючи у складі слідчо-оперативної групи Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області.

12.01.2015 року відповідачем було проведено комісійне службове розслідування та складено висновок про нещасний випадок за результатами службового розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 року під час виконання службових обов'язків колишнім працівником ОСОБА_1, згідно якого факт отримання травми (ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, підшкірна гематома лівої гомілки) стався 11.12.2013 року близько 00 год. 15хв. під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю та акти про нещасний випадок № 4 (форма Н-1) від 27.01.2015 року та акт розслідування нещасного випадку, що стався 11.12.2013 року близько 0.15 год. Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 17.01.2015 року (форма Н-5*) (т. 1, а.с. 50-53).

Постановою військово-лікарської комісії УМВС України в Полтавській області від 30 січня 2015 року №15/ВЛК встановлено, що травма колишнього співробітника ОВС ОСОБА_1: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку; забій, підшкірна гематома лівої гомілки, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків ( т. 1, а.с. 38).

Полтавською обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 19 лютого 2015 року (захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків) ( т. 1, а.с. 54-55).

На підставі зазначеного, позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області із заявою (рапортом) про здійснення виплат, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 « Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».

Листом - відповіддю від 23 квітня 2015 року №4/1233 УМВС України в Полтавській області повернуто пакет документів для виплати одноразової грошової допомоги з огляду на те, що у ході вивчення матеріалів для призначення вказаної виплати виявлені суттєві розбіжності висновку за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 11 грудня 2013 року під час виконання службових обов'язків, з актами форм Н-1, Н-5, у частині обставин отримання такого виду тілесних ушкоджень як ЗЧМТ та струс головного мозку та їх причинно-наслідкового зв'язку протиправними діями порушника ОСОБА_2; всі обставини отримання травми були предметом дослідження в порядку кримінального судочинства; за наслідками кримінального провадження між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, яка затверджена вироком Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2014 року. Також зазначено, що відповідно до угоди та вироку суду позивачу завдано один удар по лівій нозі в область гомілки, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав ушкодження у вигляді гематоми м'яких тканин нижньої кінцівки, яке кваліфікується як легке, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; про будь-яке падіння від удару відсутні відомості. За твердженням відповідача, характер, локалізація та кількість тілесних ушкоджень, що зазначені у вироку суду, не відповідають тим, що зазначені у висновку розслідування нещасного випадку ( т.1, а.с. 32).

Не погоджуючись з діями УМВС України в Полтавській області щодо прийнятого рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання таких дій неправомірними та зобов'язання відповідача вчинити дії.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що УМВС України в Полтавській області при наданні відповіді у листі від 23 квітня 2015 року №4/1233 не зазначено про неналежне оформлення позивачем заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги та/або про відсутність будь-яких документів, передбачених пунктом 5 Порядком № 707, які додаються до такої заяви. А також звертає увагу на те, що прийняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги знаходиться поза компетенцією відповідача та належить до повноважень Міністерства внутрішніх справ України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV), у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про розслідування нещасного випадку, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 14 цього Закону, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

З метою надання необхідної методичної допомоги керівникам органів та підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ України, врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі Міністерства внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок № 1346).

Пунктами 3.9. та 3.10, 3.11 Порядку № 1346 (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про розслідування нещасного випадку) передбачено випадки, в яких комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків» та що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю».

Згідно з пунктом 3.11 Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення в період служби тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, комісією у складі голови комісії заступника начальника Київського РВ Полтавського МУ УМВС - начальника кримінальної міліції підполковника міліції Кравченка С.В., членів комісії: заступника начальника Київського РВ Полтавського МУ УМВС підполковника міліції Ландаря О.Я., заступника начальника сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС підполковника міліції Татарка Р.О., старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Київського РВ Полтавського МУ УМВС капітана міліції Воловод Л.А. проведено службове розслідування нещасного випадку за заявою позивача. За результатами вказаного службового розслідування комісією складено складено висновок про нещасний випадок за результатами службового розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 року під час виконання службових обов'язків колишнім працівником ОСОБА_1, яким зафіксовано факт отримання травми( ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, підшкірна гематома лівої гомілки) стався 11.12.2013 року близько 00 год. 15хв. під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю та акти про нещасний випадок № 4 (форма Н-1) від 27.01.2015 року та акт розслідування нещасного випадку, що стався 11.12.2013 року близько 0.15 год. Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 17.01.2015 року (форма Н-5*) (т. 1, а.с. 50-53).

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків такого виду тілесних ушкоджень як закрита черепно-мозкова травма та струс головного мозку, колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують з огляду на вищевикладене.

З метою виплати одноразової грошової допомоги позивач звернувся до УМВС в Полтавській області із заявою та відповідними документами. Однак, замість здійснення заходів щодо виплати грошової допомоги позивачу, відповідач повернув пакет документів для виплати одноразової грошової допомоги та направив запит щодо проведення додаткового службового розслідування нещасного випадку, який мав місце 11.12.2013 року під час виконання службових обов'язків колишнім працівником ОСОБА_1, до УКЗ УМВС, всупереч п.п. 3.19, 3.29, 3.30 Порядку розслідування та обліку професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, оскільки таке проводиться комісією з розслідування лише у випадку незгоди потерпілого з її рішенням, посадовою особою служби державного нагляду за охороною праці у разі надходження скарги, незгоди з висновком розслідування обставин та причин нещасного випадку та у разі незгоди керівника органу за місцем проходження служби.

До того ж, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про міліцію" (який втратив чинність 07.11.2015), держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12 травня 2015 року (надалі - Порядок №707).

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку №707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера та довідку від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату.

За приписами пункту 7 Порядку №707, орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати (абзац другий пункту 7 Порядку №707).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано документи, визначені п. 5, 6 Порядку, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, прийняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги знаходиться поза компетенцією відповідача та належить до повноважень Міністерства внутрішніх справ України.

Так, після отримання заяви (рапорту) від ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги УМВС України в Полтавській області висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами до УМВС України не надіслано, натомість, за результатами розгляду заяви самостійно прийнято рішення, викладене у формі листа від 23 квітня 2015 року №4/1233, про відсутність правових підстав для оформлення матеріалів на виплату грошової допомоги.

Колегія суддів звертає увагу, що УМВС України в Полтавській області при наданні відповіді у листі від 23 квітня 2015 року №4/1233 не зазначено про неналежне оформлення позивачем заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги та/або про відсутність будь-яких документів, передбачених пунктом 5 Порядком № 707, які додаються до такої заяви.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав надіслати висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами до УМВС України.

Отже, оскільки відповідачем не було доведено обґрунтованість додаткового проведення службового розслідування за фактом нещасного випадку (травмування), що мав місце 11.12.2013 року під час виконання службових обов'язків колишнім працівником ОСОБА_1, під час затримання правопорушників та враховуючи те, що рішення щодо проведення повторного службового розслідування прийняте не уповноваженою на те особою, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що Управління МВС України в Полтавській області при прийнятті рішення, оформленого листом від 23 квітня 2015 року №4/1233, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.1.2016 року по справі № 816/1655/15 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2016р. по справі № 816/1655/15 залишити без змін.

Стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Пушкіна, 83 , код ЄДРПОУ 08592276 ) на користь Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2016 р.