Ухвала суду № 56284015, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7728/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Михаленко Л.С., представника відповідача - Кинали Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення від 21.04.2015 № 9303/10/26-51-11-02-08,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року від 17.04.2015 № 9081808170 в електронній формі;

- визнання протиправними дій щодо присвоєння статусу «не визнано, як податкова декларація» податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС» за серпень 2014 року від 17.04.2015 № 9081808170 в електронній формі;

- скасування рішення, оформленого листом-повідомленням від 21.04.2015 № 9303/10/26-51-11-02-08 про відмову у визнанні прийнятої від товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року податковою звітністю;

- визнання протиправними дій щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 06.04.2015 № 250320151, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС» та державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

- скасування рішення від 21.04.2015 № 9309/10/26-53-11-02-08 про розірвання договору про визнання електронних документів від 06.04.2015 № 250320151 укладеного між ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС» та ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем подано письмові пояснення на апеляційну скаргу відповідача, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову - без змін.

Також позивач просив про здійснення процесуальної заміни назви позивача по даній справі з товариства з обмеженою відповідальністю «Подол-Сіті» на товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС».

За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів зазначає, що заявлене представником позивача клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну товариства з обмеженою відповідальністю «Подол-Сіті» на товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС».

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Подол-Сіті» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») та ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів від 06.04.2015 № 250320151, відповідно до якого предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу Державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

ТОВ «Подол-Сервіс» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») засобами електронного зв'язку направило на адресу контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року від 17.04.2015 № 9081808170.

Проте, листом від 21.04.2015 № 9303/10/96-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві повідомила позивача про те, що декларація не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу від 23.01.2015 №13) «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме: - у заголовній частині декларації (поле 6) вказана недостовірна інформація (відповідно до реєстраційних даних), у зв'язку з чим вказано, що через невідповідність вимогам діючого законодавства, декларація не визнана як податковий звіт.

Крім того, листом від 21.04.2015 № 9309/10/26-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві у місті Києві повідомила позивача про розірвання договору про визнання електронних документів у зв'язку із істотними порушеннями умов договору.

Вважаючи вказані рішення та дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність передбачених податковим законодавством підстав для неприйняття відповідачем податкової декларації ТОВ «Подол-Сіті» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») з податку на додану вартість за серпень 2014 року та розірвання договору від 06.04.2015.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Як зазначено в п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п.48.3 і 48.4 ст.48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно п.п.7.3-7.6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подана ТОВ «Подол-Сіті» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») звітна податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року містить усі обов'язкові реквізити, які передбачені п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, місцезнаходження позивача зазначено: м. Київ, вул.Малишка,5, що на час подання звітності відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є достовірною інформацією, та за наявності отриманої платником квитанції №2 на підтвердження прийняття податкової декларації, дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації ТОВ «Подол-Сіті» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») з податку на додану вартість за серпень 2014 року є неправомірними.

Крім того, в силу ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково дозволяється у разі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, та зазначено, що лише у відповідності до даних умов договір відповідно є розірваним або зміненим.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.4 розділу 6 договору про визнання електронних документів № 250320151 від 06 квітня 2015 року орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що на час спірних правовідносин державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність ТОВ «Подол-Сіті» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») за місцезнаходженням, тому розірвання договору про визнання електронних документів № 250320151 від 06 квітня 2015 року податковим органом за наведеної підстави є протиправним. Крім того, відсутнє рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору.

Законом чітко передбачено, що відомості, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін, таким чином, колегія суддів вважає неправомірним посилання відповідача на довідку про не встановлення місцезнаходження позивача та повідомлення № 2319/26-53-11-01-22 за формою №18-ОПП про відсутність юридичної особи за адресою: 02192, місто Київ, вулиця Малишка, 5, в той час, коли в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на час спірних правовідносин місцезнаходження позивача визначено за зазначеною адресою.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, які передбачені договором чи ЦК України, а відтак, у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві відсутні мотиви для розірвання договору з позивачем в односторонньому порядку з підстав, передбачених умовами договору, а умов, передбачених законом для відповідного розірвання договору, відповідачем не дотримано, тому позовна вимога про визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору між ТОВ «Подол-Сіті» (ТОВ «НЬЮСКОУП ІСТЕЙТС») та відповідачем № 250320151 від 06 квітня 2015 року про визнання електронних документів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року згідно ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги він в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 73,08 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 80,38 грн.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 80 грн. 38 коп. підлягає стягненню з державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 09 березня 2016 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.