Постанова № 56282832, 17.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 р. Справа № 804/15051/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. при секретаріЛетучій Г.І. за участю: представника позивача представника позивача представника відповідача Солодухіна Г.Й. Галицького В.В. Баласаян К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В4» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 004012204 від 16.09.2015 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові технології» від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 108 501,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та засвідчують факт реальної поставки товарів, а також вказує на те, що ним було правомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2015 року суми податку на додану вартість в розмірі 108 500,47 грн.

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Вважає, що відповідачем було правомірно проведено зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові технології» від'ємного значеня суми податку на додану вартість на суму 108 501,00 грн., у зв'язку з тим, що проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нові технології» з ТОВ «Грантехнологія» по операціях з придбання та реалізації товарної продукції за квітень 2015 року не підтверджують фактичного постачання металопродукції на адресу позивача та факту наявності фактичного руху активів. Документальне підтвердження проведених господарських операцій з вищезазначеним підприємством відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Таким чином, укладення договору між ТОВ «Грантехнологія» та ТОВ «Нові технології» було направлено виключно на мінімізацію податкових зобов'язань останнього.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.09.2015 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004012204 за формою «В4», яким позивачу змешено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 108 501,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки від 25.08.2015 року № 2847/04-63/22/31296718 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології» з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Грантехнологія», ТОВ «ІТС» та подальшої їх реалізації за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року їх реальності та повноти відображення в обліку».

Вказаним актом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові технології» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податквий кредит, що призвело до завищення від'ємного значення на загальну суму ПДВ 108 500,47 грн. за квітень 2015 року.

З урахуванням обставин, які викладені в акті перевірки № 2847/04-63/22/31296718 від 25.08.2015 року відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «Нові технології» та ТОВ «Грантехнологія» у зв'язку з наступним. При здійсненні перевірки документального підтвердження господарських відносин з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану варість було встановлено, що ТОВ «Нові технології» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «Грантехнологія», стосовно якого ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська складено та направлено на адресу відповідача для вжиття заходів згідно чинного законодавства та врахування в роботі податкову інформацію від 09.07.2015 року № 12749/7/04-65-22-04. Зазначеною податковою інформацією не підтверджено податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з придбання та реалізації товарної продукції за квітень 2015 року, у зв'язку з чим у позивача відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по цих операціях. Проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нові технології» та ТОВ «Грантехнологія» по операціях з придбання та реалізації товарної продукції за квітень 2015 року не підтверджують фактичного постачання металопродукції на адресу позивача та факту наявності фактичного руху активів. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект в результаті здійснення підприємницької діяльності, тобто податковий кредит сформований ТОВ «Грантехнологія» використано для мінімізації податквоих зобов'язань позивача у квітні 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, вичерпний перелік яких зазначено у вказаному пункті, зокрема, такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності зі ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова виїзна перевірка позивача була проведена на підставі наказу відповідача № 876 від 21.08.2015року та направлення на перевірку від 21.08.2015 року № 985/2204. Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки було отримано директором підприємства 21.08.2015 року.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Документи, на які посилається податкова у своєму акті перевірки є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Крім того, наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Так само наявність недоліків товарно-транспортної накладної не є беззаперечним доказом безтоварності операцій з поставки товарів. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Судом встановлено, що 09.04.2015 року між ТОВ «Грантехнологія» (продавець) та ТОВ «Нові технології» (покупець) було укладено договір поставки № 090415/2, відповідно до умов якого продавець зобов'язується на визначених умовах та порядку передати покупцю металопродукцію у власність з метою використання в підприємницькій діяльності. Поставка товару здійснюється на умовах EXW склад м. Дніпропетровськ відповідно Інкотермс-2010. Строк поставки та об'єм партії товару визначаються на підставі узгодженої заявки покупця. Ціна товару визначається відповідно до наданих рахунків.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: податкова накладна № 36 від 16.04.2015 року на суму 303452,52 грн.( в т.ч. ПДВ 50575,42 грн.), видаткова накладна № 162 від 22.04.2015 року на суму 303452,52 грн., в т.ч. ПДВ 50 575,42 грн., податкова накладна № 22 від 09.04.2015 року на суму 347550,30 грн. ( в т.ч. ПДВ 57925,05 грн.), видаткова накладна № 279 від 10.06.2015 року на суму 347550,30 грн., в т.ч. ПДВ 57925,05 грн.

Оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями № 4992 від 14.04.2015 року, № 4983 від 09.04.2015 року, № 5028 від 16.04.2015 року

Придбана металопродукція використовувалась ним для власних виробничих потреб. На підтвердження зазначеного факту позивачем надані наступні документи: контракт № 15/03-01 від 15.03.2010 року між ТОВ «Нові технології» та ТОВ «Промкомплект», контракт № 27/05-1 від 27.05.2015 року між ТОВ «Нові технології» та ТОВ ПК «Спирит», контракт № 29/06-1Л від 29.07.2011 року між ТОВ «Нові технології» та ТОВ «Геопромайнинг Голд», контракт № 01/07-1 від 01.07.2014 року між ТОВ «Нові технології» та ТОВ «Промуніверсал Сервіс», контракт № 18/09-1 від 18.09.2014 року між ТОВ «Нові технології» та ТОВ «Спецмаш», рахунки-фактури, спецефікації, калькуляції до них, а також ВМД лімітно-забірні картки.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № Л1258 від 22.04.2015 року, № Л 1267 від 10.06.2015 року, актами прийому-здачі виконаних робіт № 462-25/04 від 25.04.2015 року, № 530-16.06. від 12.06.2015 року, складеними на виконання умов договору 01-НТ від 01.01.2014 року про надання транспортно-експедициійних послуг між ТОВ «Нові технології» та ФОП ОСОБА_6

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення за формою "В4" Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0004012204 від 16.09.2015 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Нові технології" (ідентифікаційний номер 31296718) вд'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 108 501 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології" судовий збір 1627,51 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2015 року

Суддя О.В. Серьогіна