Постанова № 56282828, 26.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 р. справа № 804/12135/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П.

при секретарі судового засідання Корсун М.О.

за участю сторін:

представника позивача Колінко Ю.М.

представника відповідача Гагарського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

28 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» (далі - ТОВ «АТБ-торгстрой», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року № 0019341503, в частині донарахування грошового зобов'язання за 2011 рік в сумі 1441,23 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року № 0019311503, в частині донарахування грошового зобов'язання за 2011 рік в сумі 8530,36 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 року № 0001721503, в сумі 62,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Лівобережною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки від 28.11.2014 року № 4594/15-04/32010549 прийнято податкові повідомлення-рішення про донарахування орендної плати за землю за 2011 рік. Оскільки донарахування грошових зобов'язань за 2011 рік здійснено поза строками визначеними ст. 102.1 Податкового кодексу України, позивач просить скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення в частині грошових зобов'язань за 2011 рік.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 26.11.2015 р. прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначив, що податковим органом в ході проведеної перевірки виявлено факт заниження грошових зобов'язань з орендної плати за землю, що й стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду сторонами письмові докази, враховуючи позицію позивача, викладену у адміністративному позові та пояснення відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, враховуючи норми законодавства, чинні на час виникнення спору, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» зареєстровано як юридична особа 23.08.2000 року.

28.11.2014 року працівниками Лівобережної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 4594/15-04/32010549 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Торгстрой» (код за ЄДРПОУ 32010549) з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.11.2014 року по 01.11.2014 року».

Відповідно до висновків вказаного акту, документальною невиїзною перевіркою встановлено:

- порушення пп. 16.1.4, п.16.1, ст.16 та пп. 288.5.1, п.288.5, ст. 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижена орендна плата за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року за земельну ділянку яка знаходиться за адресою: вул. Семафорна, 25, на суму 20750,57 грн., вул. Щербини, 3, на суму 122836,17 грн.

На підставі вказаних висновків, 18.12.2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0019341503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 25938,21 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 20750,57 грн. та за штрафними санкціями - 5187,64 грн. та № 0019311503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 153545,21 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 122836,17 грн. та штрафними санкціями - 30709,04 грн.

05.01.2015 року позивачем подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.03.2015 року № 1822/10/04-36-10-0709 податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року № 0019341503 залишено без змін та збільшено на 62,50 грн.

24.03.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001721503 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 62,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 50 грн. та за штрафними санкціями - 12,50 грн.

Пунктом 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Поряд з цим, надаючи оцінку додержанню контролюючим органом 1095 денного строку нарахування зобов'язання зі сплати за землю та процедури нарахування сум податку, суд зазначає про наступне.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначалось вище, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Позивачем обраний щорічний порядок звітування, у зв'язку із чим ним було подано податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки 27.01.2011 року.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня: - що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації; - та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом;- а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Вирішуючи питання застосування у спірних правовідносинах питання обліку періоду 1095 днів, суд зазначає, що вищенаведена норма прямо встановлює відлік такого періоду у разі подання декларації 1095 днем, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

А відлік такого 1095-денного періоду з дати граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, стосується саме випадків, коли спірне зобов'язання нараховується таким органом, а не платником податків шляхом подання відповідної фінансової звітності.

Таким чином, у розглянутому спорі контролюючий орган помилково обліковує 1095-денний термін з граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Вказаний термін має обліковуватись у межах вказаного періоду з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Так, по зобов'язанням за 2011 рік грошове зобов'язання із орендної плати повинно було бути визначено контролюючим органом до 19.02.2014 року (середа), за 2012 рік до 19.02.2015 року (четвер), за 2013 рік до 19.02.2016 року (п'ятниця).

Як вбачається з наданого розрахунку, грошові зобов'язання в розмірі 1441,23 грн. та 8530,36 грн. нараховані за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, тобто, із порушенням 1095-денного строку, оскільки платник податків є вільним від вказаного платежу за розглянутих умов.

Також, суд вважає безпідставним донарахування грошового зобов'язання в розмірі 62,50 грн. за 2011 рік, оскільки, як вже було зазначено судом вище, сплинув 1095 денний строк для визначення грошових зобов'язань.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд робить висновок, що відповідачем не надано беззаперечних належних та допустимих письмових доказів на підтвердження своєї позиції, тому, суд вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а адміністративний позов ТОВ "АТБ-торгстрой" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ "АТБ-торгстрой" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 182,70 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2162 від 27.08.2015 р. (а.с. 3).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 182,70 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01 грудня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - від 18.12.2014 року №0019341503 в частині донарахування грошового зобов'язання за 2011 рік в сумі 1441,23 грн., від 18.12.2014 року № 0019311503 в частині донарахування грошового зобов'язання за 2011 рік в сумі 8530,36 грн., та від 24.03.2015 року № 0001721503 в сумі 62,50 грн. - повністю.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 01 грудня 2015 року.

Суддя Д.П. Павловський