Постанова № 56281303, 09.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. Справа № 804/15771/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.,

при секретарі судового засідання Іваненко Н.С.

за участю:

представника позивача Кукуруза В.Ю.

представника відповідача Смольнякова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання недійсним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить:

- скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2015 р. №110010000/2015/20042;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів від 14.05.2015р. №110010000/2015/600360/1.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних картки та рішення. При цьому позивач зазначає, що подані до митного оформлення документи не містили в собі розбіжностей, не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Крім того, позивач звертає увагу суду, що разом з ВМД №110010000/2015/003211 відповідачу надавалися платіжні документи, що підтверджують вартість товару (SWIFT від 04.02.2015 р., SWIFT від 13.02.2015 р.; рахунки фактури (інвойси) №2115002581 від 20.04.2015 р., №2115002601 від 21.04.2015 р., №2115002633 від 22.04.2015 р., №2115002728 від 25.04.2015 р.; рахунки фактури б/н від 21.04.2015 р., 25.04.2015 р.); виписка з бухгалтерської документації не може містити інформацію про митну вартість; вимога митного органу про надання транспортних документів суперечить приписам Митного кодексу України, вартість за транспортування товару, яка була сплачена продавцем зазначена в гр. 70, 78, 82, залізничних накладних №АЦ630150, АЦ№630153, АЦ630714; ні умовами постачання ні умовами зовнішньоекономічного контракту не визначено обов'язку страхування товару.

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.05.2015 р. позивач звернувся до Дніпропетровської митниці з митною декларацією № 110010000/2015/020843 для здійснення митного оформлення товару «концентрат залізорудний агломераційний». Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод). Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товар позивачем при здійсненні митного оформлення були надані наступні документи: контракт №13-2342-12 від 20.12.2013 р.; додаткова угода №1 від 11.02.2014 р., додаткова угода №2 від 22.10.2014 р., додаткова угода №3 від 24.12.2014 р., додаткова угода №4 від 26.01.2015 р.; специфікацію №18 від 15.04.2015 р.; рахунок фактуру (інвойс) №2115002581 від 20.04.2015 р., рахунок фактуру (інвойс) №2115002601 від 21.04.2015 р., рахунок фактуру (інвойс) №2115002633 від 22.04.2015 р., рахунок фактуру (інвойс) №2115002728 від 25.04.2015 р.; залізнична накладна №АЦ630150 від 21.04.2015 р.; залізнична накладна №АЦ630153 від 25.04.2015 р., залізнична накладна №АЦ630714 від 25.04.2015 р., залізнична накладна №43286855 від 28.04.2015 р., залізнична накладна №45317377 від 23.04.2015 р., залізнична накладна №45533593 від 29.04.2015 р.; лист №26/4.03-315 від 07.11.2014 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/2263 від 07.11.2014 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/1031 від 30.04.2015 р. Також, додатково було надано: два рахунки фактури б/н від 21.04.2015 р.; два рахунки фактури б/н від 25.04.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005294472695 від 05.05.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005704472692 від 05.05.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005714472693 від 05.05.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005724472694 від 05.05.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005744472696 від 06.05.2015 р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005754472696 від 06.05.2015 р.; сертифікат якості №15 від 20.04.2015 р.; сертифікат якості №16 від 21.04.2015 р.; сертифікат якості №17 від 22.04.2015 р.; сертифікат якості №19 від 25.04.2015 р.; сертифікат якості №20 від 25.04.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/932 від 23.04.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/960 від 24.04.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/1015 від 30.04.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/1016 від 30.04.2015 р.; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/1032 від 03.05.2015 р.; копія митної декларації країни відправлення №10101100/070515/0000394 від 17.04.2015 р.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці відповідно до п.4.1 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:

1.Товар імпортовано за контрактом від 20.12.2013 р. №13-2342-12, специфікацією від 15.04.2015 р. №18 за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1289 руб.РФ/т при вмісті Fe 66%, вартість перевезення - 561 руб.РФ/т, таким чином ціна товару з урахуванням вартості перевезення дорівнює 1850 руб.РФ/т. В залежності від збільшення або зменшення фактичного змісту Fe, надбавка або знижка до базової ціни складає 19,53 руб.РФ/т за 1% Fe. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість імпортованого товару розраховується на рівні 1,8576 руб.РФ/кг. За умовами п.5.1 контракту від 20.12.2013 р. №13-2342-12 форма оплати 100% попередня оплата; пунктом 3.1 контракту визначено, що відвантаження товару здійснюється після надходження оплати відповідно до п. 5.1 даного контракту, якщо відповідна оплата не проведена, продавець має право не проводити відвантаження товару до моменту надходження грошових коштів на рахунок продавця. Тобто, станом на дату подання МД, оплата за товар повинна бути здійснена. Банківські платіжні документи до митного оформлення декларантом не надані;

2.Декларантом до митного оформлення надано скановані копії інвойсів, які не містять печаток і штампів української митниці на кордоні та російських митних органів, наявність яких передбачена Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою КМУ від 21.05.2012 р. №451 (п.21), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 р. №1066 (п.3.4), статтею 335 Митного кодексу України, Положенням про уніфікований порядок проставлення митними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав-учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 р. (п.2);

3.Відповідно до Інструкції про порядок заповнення декларації на товари, затвердженої Рішенням Комісії митного союзу від 20.05.2010 р. №257 в гр. 46 російської митної декларації вказується статистична вартість товару в доларах США, що округлена за математичними правилами до двох знаків після коми. За відомостями гр.46 наданої декларантом копії декларації країни експорту від 17.04.2015 р. №10101100/170415/0000394 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 33,24 дол.США/т, що за курсом ЦБРФ (49,6749 руб.РФ за 1 дол.США) станом на день оформлення зазначеної МД складає 1651,30 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника;

4.За умовами контракту від 20.12.2013 р. №13-2342-12, специфікації від 15.04.2015 р., умовами поставки визначено СРТ Дніпродзержинськ. Зазначені умови поставки передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України. Документи, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів, позивачем не надано.

14.05.2015 р. року посадовою особою відповідача була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20042, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600360/1, в якому митна вартість товару скоригована до 2,8506 руб.РФ/кг. У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що оскільки декларантом надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару відповідно до таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Враховуючи вищевикладене під час консультацій декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Одночасно декларанта повідомлено про можливість (відповідно до ч.6 ст. 53 Митного кодексу України) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Листом від 14.05.2015 р. №062Д/1219 декларант проінформував митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України спірний товар був випущений у вільний обіг за МД №110010000/2015/020846 від 14.05.2015 р.

Згідно ч.8, 9 ст. 55 Митного кодексу України позивач листом від 08.07.2015 р. №062Д/1758 звернувся до відповідача з проханням розглянути питання щодо відкликання спірного рішення про коригування митної вартості. Додатково надано висновок ТПП від 25.06.2015 р. Інших документів за сформованим переліком до митниці не надходили.

За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено наступне.

У наданому висновку експерта вказано, що ринкова вартість товару складає: концентрат залізорудний агломераційний (Fe% 66,4) - 1855,86 руб.; концентрат залізорудний агломераційний (Fe% 66,3) - 1857,81 руб. Разом з тим, відповідно до рахунків від 20.04.2015 р. №2115002581, від 22.04.2015 р. №2115002633, поданих до митного оформлення, вартість концентрату залізорудного з вмістом Fe 66,3% складає 1855,86 руб.РФ, а вартість концентрату з вмістом Fe 66,4% складає 1857 руб.РФ (рахунки від 21.04.2015 р. №2115002601, від 25.04.2015 №2115002728). Для підготовки висновку експертом використано порівняльний підхід, однак із зазначених у Висновках експерта інтернет-ресурсів не містить переконливої інформації, яка б відповідала концепціям порівняльного підходу. Також експертом не враховано, що поняття ринкової вартості товару не тотожно поняттю митної вартості товару. Згідно інформації Дайджесту цін товарів на світових ринках видавництва ДП «Укрзовнішекспертиза» (№№ 31, 32, 33, 34 за 2015 р.), рівень цін залізорудного концентрату (Росія експорт в Європу, DAP - кордон України) у період з 01.04.2015 р. по 31.05.2015 р. складає 50-60 $/т без ПДВ, що, з урахуванням заявлених умов поставки співставно з визначеним митницею рівнем митної вартості (лист Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби «Про результати розгляду додаткових документів» №1610/10/04-50-25-02 від 14.07.2015 р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

У відповідності з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати (за наявності) на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов'язані з транспортуванням цього товару).

Враховуючи наявні невідповідності у наданих документах, у митниці відсутні відомості про включення всіх складових до заявленої декларантом митної вартості для проведення обчислення повноти таких витрат у заявленій митній вартості товару.

Отже, виявлені розбіжності позивачем жодним чином обґрунтовані не були.

Судом встановлено, що відповідачем було витребувано конкретний перелік документів, однак зазначені документи позивачем не були надані в повному обсязі задля усунення виявлених розбіжностей. У зв'язку з чим у митниці не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем.

Неможливість застосування першого методу обумовлена ненаданням позивачем затребуваних митницею додаткових документів, наявністю розбіжностей в наданих документах, ненаданням підприємством обґрунтувань таких розбіжностей, а також неможливістю обрахування всіх складових митної вартості.

Тому, митним органом було вжито заходи щодо обрання іншого методу визначення митної вартості.

Так, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:та) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Підставою для сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів є, насамперед, рівень його ціни, якщо він істотно відрізняється від цін на аналогічні товари, відомості стосовно яких не викликають сумнівів та ретельно перевірялися. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Наказом Державної митної служби України № 1341 від 04.11.2010 р. затверджено Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України (ЄАІС Держмитслужби), основними функціями якої, зокрема, є збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу та ведення митної статистики; автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем; автоматизація застосування системи управління ризиками.

Згідно ст. 33 Митного кодексу України органи доходів і зборів використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документів.

Так, у митного органу була наявна інформація щодо вартості ідентичного товару «концентрат залізорудний агломераційний», прийнятої митним органом за ціною угоди (контракту) за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fe - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД №110010000/2015/020288 від 13.03.2015 р. - середня вартість одиниці товару 2,8569 руб.РФ/кг, МД №110010000/2015/020301 від 13.03.2015 р. - середня вартість одиниці товару 2,8534 руб.РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fe 66% на рівні 2263,00 руб.РФ/т без ПДВ та вартості плати за перевезення. Ідентичний товар, вартість якого використана для порівняння, ввезений позивачем на підставі того самого контракту, але іншої специфікації від 26.01.2015 р. №15.

Враховуючи положення контракту від 20.12.2013 р. №13-2342-12, специфікації від 15.04.2015 р. №18, наявну у митного органу інформацію (МД №110010000/2015/020288 від 13.03.2015 р., МД №110010000/2015/020301 від 13.03.2015 р.) розраховано митну вартість імпортованого товару - 2,8506 руб.РФ/кг.

Суд звертає увагу, що відомості графи 44 МД не містять відомостей щодо наявності банківських платіжних документів, що спростовує твердження позивача про їх надання митному органу.

Крім того, у наданих до суду платіжних документах зазначено «передоплата за залізорудний концентрат по контракту №13-2342-12» у розмірі 30 000 000 руб РФ (SWIFT від 13.02.2015 р.), у розмірі 77 200 000 руб. РФ (SWIFT від 04.02.2015 р.), проте за відомостями гр. 22 МД загальна сума імпортованої партії товару складає 12 724 213,70 руб. РФ.

Суд звертає увагу, що аналіз чинного законодавства України, що регулює дані відносини дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 р. у справі № 21-52а12.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи зазначені результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зі сформованим митницею переліком, у митниці були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості.

У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В свою чергу ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

Тому у суду немає підстав для того, щоб підміняти митний орган, визначаючи інший метод обчислення митної вартості.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України в постанові від 17.12.2013 р. у справі № 21-439а13.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів були винесені у відповідності з вимогами чинного законодавстві, доводи позовної заяви є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання недійсним та скасування рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2016 року

Суддя О.В. Серьогіна