Ухвала суду № 56279297, 03.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Київ К/800/40145/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу та актів опису майна в податкову заставу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - позивач, ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ) від 02.07.2014 року №5929-25 рішення про опис майна в податкову заставу від 03.07.2014 №84 та акти опису майна в податкову заставу №17 від 03.07.2014 та №21 від 12.08.2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною і скасовано податкову вимогу ДПІ № 5929-25 від 02.07.2014 року в частині зобов'язання позивача сплатити пеню в сумі 684,30 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що оскаржувана податкова вимога в частині зобов'язання позивача сплатити борг у розмірі 684,30 грн. пені суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки є неузгодженою, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), в іншій частині відповідачем доведено правомірність оскаржуваної вимоги. Безпідставне включення до оскаржуваної вимоги зазначеної суми пені, не впливає на правомірність прийнятих рішень про опис майна у податкову заставу та актів опису майна, оскільки наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування в цій частині, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що оскаржувана вимога позивач не сплатив узгоджену суму боргу зі сплати податку на додану вартість, орендної плати з юридичних осіб, авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки, а тому ДПІ правомірно було сформовано податкову вимогу в частині визначення сум пені.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» зареєстровано юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

02.07.2014 року ДПІ було сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 5929-25, в якій відповідач вимагав від позивача сплатити суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 11886186,73 грн., в тому числі 6071277,68 грн. - податок на додану вартість, 2116906,75 грн. - орендна плата з юридичних осіб, 3698002,30 грн. - авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, з яких 3697318 грн. - сума основного платежу, 684,30 грн. - сума пені.

03.07.2014 року відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 84 та листом від 03.07.2014 року № 3506/10/18-13-25-060 зроблено запит до позивача про надання переліку майна для проведення опису в податкову заставу на суму податкового боргу в сумі 11886186,73 грн.

11.07.2014 року ДПІ у м. Сумах було складено акт опису майна №17 на загальну суму 11904779,71 грн.

Листом від 07.08.2014 року № 41222/10/18-19-25-060 відповідачем, у зв'язку зі зростанням суми податкового боргу до 23781003,72 грн., на адресу позивача вдруге направлено запит про надання переліку майна для проведення опису в податкову заставу на суму податкового боргу (а.с.29).

12.08.2014 року ДПІ у м. Сумах було складено акт опису майна № 21 на загальну суму 11976322,77 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанції лише в частині задоволених вимог про визнання протиправною і скасування податкової вимоги ДПІ № 5929-25 від 02.07.2014 року в частині зобов'язання позивача сплатити пеню в сумі 684,30 грн.

Згідно з пп. 14.1.153, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковий борг, у свою чергу, - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пп. 2.2 Розділу ІІ, та пп. 3.1 Розділу ІІІ Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року за №576, податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Податковим кодексом України строки. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

За змістом п. 100.6 ст. 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, на підставі п. 129.4 ст. 129 ПК України нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі наявних в матеріалах справи податкової вимоги від 02.07.2014 року № 5929-25, розрахунку суми податкового боргу, облікових карток платника податку з податку на прибуток, з податку на додану вартість, з орендної плати з юридичних осіб, розрахунку пені, актів, складених 18.07.2014 року з податку з податку на прибуток, з податку на додану вартість, з орендної плати з юридичних осіб, судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувана вимога не містить обґрунтованого розрахунку нарахованої пені, а розмір такої та порядок нарахування не відповідають вимогам ст. 129 ПК України.

Також, для перевірки правильності та повноти нарахування відповідачем сум пені з авансових внесків з податку на прибуток у справі була призначена судова експертиза. За результатами проведеного дослідження складено висновок судової економічної експертизи № 1845 від 27.04.2015 року, в якому зазначено, що вказана сума нарахованої пені відповідачем документально не підтверджена.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана податкова вимога в частині зобов'язання позивача сплатити борг у розмірі 684,30 грн. суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог ПК України, а тому рішення судів попередніх інстанцій, в оскаржуваній частині, ухваленні без порушень норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 818/2439/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко