Ухвала суду № 56279026, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/32150/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Заїки М.М.

Швеця В.В.

та секретаря Шаманської І.В.

за участю представника позивача Мишко О.В.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, третя особа: Державне підприємство "Скадовський морський торговий порт" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановила:

У березні 2015 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, третя особа: Державне підприємство "Скадовський морський торговий порт" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року, позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області щодо передачі постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2012 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві. В решті позовних вимог відмовлено.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 26.11.2012 старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції в рамках виконавчого провадження №31250411 з примусового виконання наказу № 5024/38/2012, виданого 07.02.2012 Господарським судом Херсонської області про стягнення з ДП "Скадовський морський торговельний порт" судового збору на користь державного бюджету 3600,00 грн., було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, за якою стягнуто з ДП "Скадовський морський торговельний порт" виконавчий збір у розмірі 360,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.09.2013 у справі №5024/38/2012 здійснено заміну боржника - ДП "Скадовський морський торговельний порт" на його правонаступника - ДП "Адміністрація морських портів України" на підставі наказів Міністерства інфраструктури України №163 від 19.03.2013 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та наказу Міністерства інфраструктури України №375 від 10.06.2013 "Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163", яким Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" визнано правонаступником реорганізованих державних підприємств морського транспорту у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів та актів приймання-передачі.

24 березня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області було винесено постанови ВП № 31250411 про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено сторону виконавчого провадження (боржника) з ДП "Скадовський морський торговельний порт" на його правонаступника - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" та про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Листом № 2366 від 24.03.2014 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області на адресу Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було направлено наступні документи: оригінал наказу Господарського суду Херсонської області №5024/38/2012 від 07.02.2012; належним чином завірену копію ухвали Господарського суду Херсонської області № 5024/38/2012 від 10.09.2013 про заміну відповідача; оригінал постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 24.03.2014; оригінал постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.11.2012.

Вважаючи дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області щодо передачі постанови про стягнення виконавчого збору до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві протиправними позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, вирішуючи справу в порядку адміністративного судочинства за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зробили висновки, що вимоги позивача слід вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій неможна погодитись з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року справа №21-278а15.

Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, третя особа: Державне підприємство "Скадовський морський торговий порт" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити Державному підприємству "Адміністрація морських портів України", що за вирішенням даного спору воно може звернутися до суду загальної юрисдикції в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав передбачених Кодексом адміністративного судочинства України

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

В.В. Швець

К/800/32150/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

16 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Заїки М.М.

Швеця В.В.

та секретаря Шаманської І.В.

за участю представника позивача Мишко О.В.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, третя особа: Державне підприємство "Скадовський морський торговий порт" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, третя особа: Державне підприємство "Скадовський морський торговий порт" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити Державному підприємству "Адміністрація морських портів України", що за вирішенням даного спору воно може звернутися до суду загальної юрисдикції в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав передбачених Кодексом адміністративного судочинства України

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

В.В. Швець