Ухвала суду № 56278950, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5481/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі за поданням Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-ГРУП» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-ГРУП».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 25.11.2015.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про право, а тому подання не може розглядатись у порядку ст. 183-3 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наказом начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 492 від 10.11.2015, на підставі плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2015 року та на підставі пунктів 77.1, 77.2, 77.4 статті 77 ПК України, призначено планову виїзну перевірку ТОВ "АПК-ГРУП" (а.с.10). Перевірку ТОВ «АПК-ГРУП» доручено організувати Начальнику управління податкового аудиту ОСОБА_2

Наказ № 492 від 10.11.2015 направлено відповідачу 10.11.2015, який отримано уповноваженою особою відповідача 18.11.2015.

На виконання наказу № 492 від 10.11.2015 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області виписано направлення ГДРІ ОСОБА_3 № 380 від 20.11.2015.

20.11.2015 посадовою особою контролюючого органу ОСОБА_3 здійснено вихід за адресою місцезнаходження ТОВ «АПК-ГРУП» (вул. Грушевського, 7 кв. 338, м. Бровари, Київська область, 07400), з метою проведення планової перевірки за період з 01.01.2012 по 21.12.2014.

З пояснень посадової особи ГДРІ ОСОБА_3, викладених в Акті № 1 від 20.11.2015 вбачається, що він здійснив виїзд на податкову адресу відповідача, прибувши о 14 год. 30 хв. на юридичну адресу відповідача, він зателефонував в домофон квартири 338, проте йому було повідомлено, що за даною адресою посадові особи ТОВ «АПК-ГРУП» відсутні, після чого ОСОБА_3 було залишено повідомлення зі своїм контактним номером телефону.

20.11.2015 о 15 год. 10 хв. на контактний номер телефону перевіряючого ОСОБА_3 відбувся дзвінок від особи, яка повідомила, що є представником (юристом) ТОВ «АПК-ГРУП». Після чого, об 16 год. 13 хв. представник відповідача прибув до приміщення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та повідомив ГДРІ ОСОБА_3 про те, що посадовим особам податкового органу буде відмовлено у допуску проведення планової виїзної перевірки ТОВ «АПК-ГРУП».

З приводу відмови відповідача у допуску посадової особи Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ГДРІ ОСОБА_3 до перевірки, ОСОБА_3 було складено Акт № 1 від 20.11.2015 «Про не допуск до проведення планової перевірки ТОВ «АПК-ГРУП» (а.с.8 ). З вищевказаним Актом ознайомився представник за дорученням ТОВ «АПК-ГРУП» ОСОБА_4, про що вказує підпис останнього на Акті.

Відмову про не допуск посадових осіб до перевірки, представник відповідача мотивує тим, що контролюючим органом порушено статтю 81 Податкового кодексу України, а саме, не було направлено засобами поштового зв'язку направлення на перевірку № 380 від 20.11.2015, а наказ № 492 від 10.11.2015 не відповідає вимогам податкового законодавства.

20.11.2015 начальником управління податкового аудиту Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, за результатом розгляду якого 20 листопада 2015 року о 16 год. 30 хв. начальником Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків № 15468/10/10-06-10 (а.с.6-7)

23.11.2015 о 15 год. 30 хв. Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулась до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-ГРУП».

Судом першої інстанції встановлено, що наказ про організацію проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПК-Груп», позивач оскаржив у судовому порядку на підтвердження чого надав копію позовної заяви, що була подана до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою вищезазначеного суду від 20.11.2015 відкрито провадження у справі визнання протиправним та скасування наказу № 492 від 10.11.2015 та справу призначено до слухання.

Згідно з п.94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3, п.94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обстави платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Із заяви ДПІ вбачається, що підставою для звернення до суду із даною заявою стала відмова посадових осіб підприємства допустити посадових осіб податкового органу до перевірки, призначеної за наказом № 492 від 10.11.2015.

Відповідно до частини п'ятої ст. 183-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті подання у разі якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. В ухвалі про закриття провадження у справі в розглядуваних випадках суд повинен роз'яснити, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обгрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2015 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з позивача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з податкового органу підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 168, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 - без змін.

Стягнути з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1218 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 01.03.2016.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.