Постанова № 56278602, 25.02.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/4636/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Сергієнко Т.Г.,

представника відповідача - Пилипенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Імені Калашника" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2015 року Приватне підприємство "Імені Калашника" (надалі - позивач, ПП "Імені Калашника") звернулось до суду з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Полтавська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні 25.02.2016 судом прийнято до розгляду заяву ПП "Імені Калашника" про збільшення та уточнення позовних вимог, за змістом якої позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 11.11.2015 №0001882202 в частині визначення грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 947142,75 грн, з них: 615365,65 грн - за основним платежем, 331777,10 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) /т. 4, а.с. 53-55/.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність та безпідставність висновків документальної планової виїзної перевірки ПП "Імені Калашника" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.2015, викладених у акті Полтавської ОДПІ від 26.10.2015 №147/16-24-22/03769669, про порушення платником податку вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пунктів 209.6, 209.7 статті 209 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість по скороченій та загальній деклараціях загалом у розмірі 615365,65 грн. Зазначав, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Будінвест - ДФ", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", ПП "Прим Агро", ТОВ "Богдан Мід" підтверджено належним чином складеними податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку. Звертав увагу на те, що придбані у ТОВ "Соллі Плюс Полтава" автомобіль та запасні частини до нього призначені для використання у господарській діяльності у межах виробництва сільськогосподарської продукції, а тому фінансовий результат їх придбання правомірно відображений у Податковій декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (скороченій). Стверджував, що спірним податковим повідомленням-рішенням протиправно застосовано до ПП "Імені Калашника" штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі, оскільки в діях позивача відсутня повторність вчинення порушення вимог податкового законодавства протягом послідовних 1095 календарних днів.

Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Імені Калашника" повністю, посилаючись на обставини, встановлені перевіркою останнього та викладені у акті перевірки від 26.10.2015 №147/16-24-22/03769669.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях Полтавської ОДПІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПП "Імені Калашника" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 03769669.

Позивач перебуває на податковому обліку в Полтавській ОДПІ та є платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ) як суб'єкт спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

У період з 07.09.2015 по 04.10.2015 Полтавською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Імені Калашника" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.2015.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оскаржено.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2015 №147/16-24-22/03769669 /т. 1, а.с. 19-106/, в якому, окрім іншого, вказано на порушення платником податків вимог:

- пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 209.6, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість по скороченій декларації у розмірі 124 724,50 грн;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 209.6, 209.7 статті 209 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість по загальній декларації у розмірі 587 018,30 грн.

На підставі зазначених висновків Акта перевірки Полтавською ОДПІ 11.11.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення №0001882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 1067614,20 грн (у т.ч., за основним платежем - 711742,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 355871,40 грн) /т. 1, а.с. 15-16/.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Полтавської ОДПІ в частині донарахування грошового зобов'язання щодо господарських правовідносин з ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Будінвест - ДФ", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", ПП "Прим Агро", ТОВ "Богдан Мід", ТОВ "Соллі Плюс Полтава" та застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Полтавської ОДПІ від 11.11.2015 №0001882202 у оспорюваній частині, суд виходить з критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкових зобов'язань та податкового кредиту зі сплати податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів, вчинених між ПП "Імені Калашника" та ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Будінвест - ДФ", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", ПП "Прим Агро", ТОВ "Богдан Мід", ТОВ "Соллі Плюс Полтава".

На переконання відповідача, господарські операції ПП "Імені Калашника" щодо реалізації цукру покупцям: ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", цукру та мішків покупцю - ТОВ "Будінвест - ДФ", не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача з ПДВ як суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (податкова декларація з ПДВ скорочена).

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить з такого:

- надані позивачем на перевірку видаткові накладні оформлено з порушенням вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме - в них не зазначено ПІБ отримувача товарів, номер та дату довіреності на отримання ТМЦ, відсутня печатка підприємства;

- за даними бухгалтерського обліку цукор оприбутковано на склад ПП "Імені Калашника" у с. Калашники, а у товарно-транспортних накладних вказано пункт навантаження у с. Н. Ланна;

- на перевірку не надано доказів оплати поставленої ТОВ "Будінвест - ДФ" продукції, актів приймання-передачі, сертифікатів відповідності;

- за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про місцезнаходження ТОВ "Будінвест - ДФ" та ТОВ "Аквамарин Трейд" не підтверджено;

- у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні відомості про подальшу реалізацію цукру ТОВ "Будінвест - ДФ";

- за змістом податкової звітності ТОВ "Аквамарин Трейд" у останнього відсутні виробничі склади, у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні відомості про придбання підприємством послуг по зберіганню товарів та/або оренді приміщень;

- на перевірку не надано наказів про відрядження уповноважених працівників ПП "Імені Калашника" до ПП "Ланнівський цукровий завод".

Стосовно господарських правовідносин з ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід" відповідач зазначив, що у порушення вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у наданих на перевірку податкових накладних невірно зазначено найменування позивача, тобто такі податкові накладні складено з порушенням вимог ПК України та вони не дають права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, на переконання відповідача, позивач безпідставно відніс до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ скороченої за травень 2015 року суму податку щодо придбання у ТОВ "Соллі Плюс Полтава" легкового автомобіля та запасних частин до легкових автомобілів, оскільки такі товари не призначені для використання безпосередньо у процесі виробництва сільськогосподарської продукції.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі відповідач виходив з того, що платником податку протягом 1095 послідовних календарних днів повторно вчинено порушення вимог податкового законодавства. При цьому контролюючий орган посилався на акт Полтавської ОДПІ від 08.11.2013 №1203/22/03769669 "Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та фіксованого сільськогосподарського податку" та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 №0001822201.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

З приводу господарських правовідносин ПП "Імені Калашника" щодо реалізації цукру покупцям: ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", цукру та мішків покупцю - ТОВ "Будінвест - ДФ", судом встановлено такі обставини.

Позивачем 19.06.2013 укладено договір поставки №19/06/13 з ТОВ "Будінвест - ДФ" /т. 1, а.с. 192/, за умовами якого СТОВ "Імені Калашника" (правонаступником якого є ПП "Імені Калашника") зобов'язувалось продати, а ТОВ "Будінвест - ДФ" придбати цукор кількістю 82000 кг та мішки у кількості 1640 шт загальною вартістю 492000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 82000,00 грн.

Крім того, позивачем укладено договори поставки з ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", за змістом яких ПП "Імені Калашника" (постачальник) зобов'язувалось передати товар (цукор) у власність покупцям а покупці - прийняти та оплатити товар у асортименті, кількості, ціні відповідно до заявки покупця, що узгоджується сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або в усній формі, а саме:

- договір поставки від 09.02.2015 №09/02/15 з ТОВ "Леком Інвестмент" /т. 1, а.с. 172-173/;

- договір поставки від 19.02.2015 №19/02/15 з ТОВ "Аквамарин Трейд" /т. 1, а.с. 183-183/;

- договір поставки від 13.05.5015 №15/05/15 з ТОВ "БК "Смайл" /т. 1, а.с. 164-165/.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають перевірятись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

За умовами згаданих вище договорів поставки підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній (у разі оплати товару на умовах відстрочки платежу) або оплата товару згідно рахунку-фактури (у разі проведення попередньої оплати товару). Видаткові накладні та рахунки-фактури мають юридичну силу специфікацій у розумінні статті 266 Господарського кодексу України і є невід'ємними частинами договору поставки.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договорів поставки позивач відвантажив покупцям товар, про що склав видаткові та податкові накладні /т. 1, а.с. 169,176, 187, 193; т. 4, а.с. 35-39/.

Акт перевірки та письмові заперечення відповідача проти позову не містять посилань на недоліки змісту та форми податкових накладних, виписаних позивачем покупцям.

Позивач на дату складення податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість та мав право виписувати податкові накладні.

Дослідивши в судовому засіданні надані позивачем копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Надаючи юридичну оцінку твердженням відповідача про те, що надані позивачем на перевірку видаткові накладні оформлено з порушенням вимог частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що відсутність у видаткових накладних інформації про ПІБ отримувача товарів, номер та дату довіреності на отримання ТМЦ не є беззаперечним свідченням безтоварності спірних господарських операцій та має оцінюватись у сукупності фактичних обставин справи.

Так, залучені до матеріалів справи копії видаткових накладних містять підпис отримувача товарів та разом з ними позивачем надано копії довіреностей покупців на отримання товарно-матеріальних цінностей /т. 1, а.с. 166, 174, 185, 186, 194/.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, відвантаження товару (цукру) відбувалось зі складу ПП "Ланнівський цукровий завод" у с. Н. Ланна, де цукор перебував на зберіганні /т. 1, а.с. 170-171, 177-181, 188-191, 195-198/. За твердженням представника позивача, з метою фактичної реалізації цукру покупцям ПП "Імені Калашника" направляло на склад ПП "Ланнівський цукровий завод" уповноваженого працівника, який здійснював контроль за відвантаженням продукції та передавав покупцям необхідні документи. Оскільки фактичне відвантаження цукру відбувалось зі складу ПП "Ланнівський цукровий завод" у с. Н. Ланна, то у графі "Пункт навантаження" виписаних позивачем товарно-транспортних накладних зазначено саме адресу складу ПП "Ланнівський цукровий завод".

На підтвердження наведених доводів до матеріалів справи залучено копії договорів на вирощування та переробку цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" від 03.09.2012 №3.09.(П)а /т. 1, а.с. 152-153/, від 25.02.2014 №25.02.П /т. 1, а.с. 156-157/, від 14.09.2015 №14.09аГП /т. 1, а.с. 160-161/, укладених між позивачем та ПП "Ланнівський цукровий завод". За умовами вказаних договорів виробник (позивач) зобов'язувався виростити цукрові буряки, а переробник (ПП "Ланнівський цукровий завод") - переробити цукровий буряк з метою виготовлення цукру-піску квоти "А". При цьому договірні сторони домовились, що вироблений товар знаходиться на зберіганні у ПП "Ланнівський цукровий завод" до його реалізації третім особам чи вивозу на ПП "Імені Калашника".

За твердженням представника позивача, з метою ведення внутрішньогосподарського обліку кількості виготовленого та реалізованого цукру ПП "Імені Калашника" складались звіти по коморі №5 та накладні форми №87 /т. 2, а.с. 124, 126, 128, 131, 133, 135, 138, 140, 142; т. 4, а.с. 45-50/, що не є первинними документами бухгалтерського обліку.

Позивачем надано відомості про наявність виробничих потужностей, працівників, кількість вирощеного цукрового буряка упродовж 2012-2014 років та дані про приймання, зберігання й переробку цукрового буряка ПП "Ланнівський цукровий завод" /т. 1, а.с. 199-202; т. 2, а.с. 222-248; т. 3, а.с. 1-168/.

Зі змісту залученої до матеріалів справи довідки ПП "Імені Калашника" від 17.02.2016 вих. №66 встановлено, що на 17.12.2014 позивачем оприбутковано вироблений ПП "Ланнівський цукровий завод" цукор у загальній кількості 383072 кг на суму собівартості 2331559,40 грн, що зберігався на складі ПП "Ланнівський цукровий завод" /т. 4, а.с. 23/. Того ж дня позивач реалізував цукор кількістю 11372 кг ПП "Ланнівський цукровий завод". До того ж, на 17.12.2014 на складі ПП "Імені Калашника" знаходився цукор минулого року виробництва у кількості 9954 кг /т. 4, а.с. 24-34/.

Судом надіслано запит на ПП "Ланнівський цукровий завод" з проханням надати пояснення та документальні підтвердження проведення господарських операцій з ПП "Імені Калашника".

06.01.2016 судом отримано відповідь на згаданий запит, за змістом якої підтверджено наявність господарських правовідносин між позивачем та ПП "Ланнівський цукровий завод" щодо вирощування цукрового буряка та його передачі на переробку останньому /т. 2, а.с. 199-205, 213-215, 219/. Вироблений цукор знаходився на зберіганні у ПП "Ланнівський цукровий завод" на складі у с. Ланна та відпускався уповноваженим працівникам позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на підставі довіреностей про отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких надано суду та залучено до матеріалів справи /т. 2, а.с. 206-212/.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 своїми показами підтвердила, що особисто приймала участь у відвантаженні цукру вищевказаним контрагентам за слідуючим алгоритмом дій: вона особисто отримувала відвантажений цукор на ПП "Ланнівський цукровий завод" на підставі належно оформлених первинних документів, виданих їй ПП "Імені Калашника", а потім як уповноважена особа позивача оформлювала відвантаження цього цукру на адресу контрагентів, які за попередньою домовленістю забезпечували транспорт для його перевезення, та товарно-транспортні накладні.

Покупцями у повному обсязі проведено розрахунки за придбаний у позивача цукор та мішки, що підтверджено залученими до матеріалів справи рахунками-фактури, платіжними дорученнями та банківськими виписками /т. 1, а.с. 168, 175, 184; т. 4, а.с. 40-43, 44/.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи у їх сукупності підтверджено реальність (товарність) здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", ТОВ "Будінвест - ДФ", а відтак, ПП "Імені Калашника" правомірно віднесло до податкових зобов'язань з ПДВ суму у розмірі 504 666,66 грн.

Стосовно посилань відповідача на те, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про місцезнаходження ТОВ "Будінвест - ДФ" та ТОВ "Аквамарин Трейд" не підтверджено, суд звертає увагу на те, що такі відомості відповідачем взято до уваги на дату проведення перевірки, а не на дату вчинення господарських операцій, а тому їх застосування до спірних відносин є безпідставним. Разом з цим, наданими позивачем витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджено, що на дату здійснення оспорюваних господарських операцій ТОВ "Будінвест - ДФ" та ТОВ "Аквамарин Трейд" були зареєстрованими юридичними особами.

Суд також зазначає, що сертифікати відповідності не є документами суворої звітності, а тому їх відсутність не свідчить про безтоварність спірних господарських операцій.

Так само не може свідчити про удаваність описаних господарських операцій відсутність у Єдиному реєстрі податкових накладних відомостей про подальшу реалізацію цукру ТОВ "Будінвест - ДФ" та відсутність у базах даних ДФС інформації про виробничі потужності контрагентів позивача, оскільки юридична відповідальність, в силу положень статті 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Окрім того, суд зауважує, що за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", ТОВ "Будінвест - ДФ" позивач, як продавець товарів, сформував податкові зобов'язання, які відобразив у податкових деклараціях відповідних звітних (податкових) періодів з ПДВ спрощеного режиму оподаткування як сільськогосподарський товаровиробник.

Разом з цим за результатами перевірки відповідач дійшов висновку, що у спірних відносинах не відбулось фактичного відвантаження товарів покупцям з одночасним надходженням коштів на розрахунковий рахунок продавця (ПП "Імені Калашника"), у зв'язку з чим такий дохід платника податку підлягає оподаткуванню відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та мав бути задекларований як податкові зобов'язання зі сплати ПДВ по податковій декларації з ПДВ (загальній) щодо розрахунків з бюджетом у загальному розмірі 504 666,66 грн.

Однак, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про реальність оспорюваних господарських операцій. До того ж, матеріалами справи підтверджено, що реалізований ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Леком Інвестмент", ТОВ "БК "Смайл", ТОВ "Будінвест - ДФ" на підставі договорів поставки цукор вироблено з цукрового буряка власного виробництва ПП "Імені Калашника".

А відтак, позивач правомірно задекларував податкові зобов'язання у загальному розмірі 504 666,66 грн в межах спрощеного режиму оподаткування як сільськогосподарський товаровиробник.

У зв'язку із вищенаведеним оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування позивачу основного зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 504 666,66 грн, та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 252 333,33 грн.

Стосовно віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 47277,00 грн щодо придбання товарів у ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід", суд встановив такі обставини.

Між позивачем та ПП "Прим Агро" 08.01.2014 укладено договір купівлі-продажу №12, за змістом якого продавець (ПП "Прим Агро") зобов'язувалося поставити та передати у власність покупця (ПП "Імені Калашника") товар, а покупець - зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору /т. 2, а.с. 143/.

19.08.2014 ПП "Прим Агро" виписано податкову накладну №58 про продаж глибокорозрихлювача ГР-2,5 (зі шпорчатим котком) загальною вартістю 48300,00 грн, у т.ч. ПДВ - 8050,00 грн /т. 2, а.с. 146/.

Крім того, позивач стверджує про наявність договірних правовідносин з ТОВ "Богдан Мід" щодо купівлі-продажу товарів.

Так, до матеріалів справи залучено копії виписаних ТОВ "Богдан Мід" податкових накладних від 02.07.2014 №4 та від 29.05.2014 №14 /т. 2, а.с. 144-145/.

Реальність вищезазначених операцій не заперечувалася відповідачем, натомість останній посилався на невідповідність виданих податкових накладних, якими сторони оформили свої відносини, ст. 201 ПКУ, що позбавляє права позивача формувати свій податковий кредит відповідного податкового періоду з урахуванням цих податкових накладних.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Дослідивши у судовому засіданні копії виписаних ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід" податкових накладних, суд встановив, що у графі "Особа (платник податку) - покупець" зазначено: "Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Калашника" /т. 2, а.с. 144-146/.

Разом з цим представник позивача у судовому засіданні визнала, що на дату складення зазначених податкових накладних назва підприємства-позивача відповідно до Статуту була "Приватне підприємство "Імені Калашника".

Наведене, окрім іншого, підтверджено змістом договору купівлі-продажу від 08.01.2014 №12, у якому назву позивача зазначено саме "Приватне підприємство "Імені Калашника" /т. 2, а.с. 143/.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що виписані ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід" податкові накладні складено з порушенням вимог абзацу "д" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме - у ній невірно зазначено назву покупця.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки в силу вимог закону складена з порушенням приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна не надає права покупцю на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у позивача права на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід" товарів.

До того ж, варто зазначити, що на неодноразову вимогу суду позивач не надав відомостей про використання придбаних у ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід" товарів у власній господарській діяльності.

Разом з цим, суд враховує, що за наслідками відображення у бухгалтерському обліку підприємства господарських операцій з придбання товарів у ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід" позивач сформував податковий кредит по Податковій декларації з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Згідно з пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

А відповідно до пункту 209.2 названої статті, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, нараховані платником суми податку у межах спеціального режиму оподаткування не підлягають сплаті до державного бюджету, а відтак, завищення позивачем податкового кредиту не призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати ПДВ, що підлягають нарахуванню та сплаті до державного бюджету.

За приписами підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Оскільки податок за скороченою декларацією не підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно ці кошти не підпадають під поняття грошового або податкового зобов'язання позивача.

Подана ПП "Імені Калашника" декларація (її форма та порядок заповнення) не передбачає розрахунки з бюджетом, внаслідок чого податкове зобов'язання, яке виникає за цією декларацією не можуть визначатися як податкові (або грошові) зобов'язання до бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.04.2013 №К/9991/66899/12 у справі за позовом ТОВ УГСП "Афіни" до Нижньосірогозької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Оскільки платник податку перебуває на спеціальному режимі оподаткування, то за наслідками зменшення податкового кредиту за скороченою декларацією не виникне зобов'язання сплатити ПДВ до бюджету, а тому підстави для збільшення ПП "Імені Калашника" грошових зобов'язань зі сплати ПДВ по основному зобов'язанню на суму 47277,00 грн - відсутні, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню.

Водночас, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту податкової декларації з ПДВ спеціального режиму оподаткування суми ПДВ у загальному розмірі 47277,00 грн (оспорювана частина) на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Прим Агро" та ТОВ "Богдан Мід", то суд погоджується із правомірністю застосування відповідачем до ПП "Імені Калашника" штрафних санкцій у розмірі 23 638, 50 грн. Перебування позивача на спеціальному режимі не звільняє його від відповідальності за допущенні порушення при формуванні податкових зобов'язань чи кредиту, яка є загальною для всіх видів податкових порушень.

Щодо господарських правовідносин ПП "Імені Калашника" з ТОВ "Соллі Плюс Полтава", суд встановив такі обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у травні 2015 року придбав у ТОВ "Соллі Плюс Полтава" легковий автомобіль Renault DOKKER та запасні частини до автомобіля, про що останнім складено податкові накладні від 20.05.2015 №264 та від 28.05.2015 №390 /т. 4, а.с. 21-22/.

На підставі даних податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту Податкової декларації з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства суму податку у загальному розмірі 63421,99 грн.

Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 209.5 статті 209 Податкового кодексу України платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

При цьому відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

А приписами підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, відносяться, в тому числі, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Таким чином, при визначенні напряму декларування сум податку на додану вартість визначальним є безпосереднє використання придбаних товарів/послуг у виробництві сільськогосподарської продукції.

У свою чергу, факт безпосереднього зв'язку використання придбаних товарів/послуг у виробництві сільськогосподарської продукції може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів/послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів/послуг для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідали б змісту цієї діяльності.

Оскільки легковий автомобіль та запасні частини до нього за своїм призначенням та якісними характеристиками безпосередньо не можуть використовуватись у межах господарської діяльності з виготовлення сільськогосподарської продукції, суд дійшов висновку про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту податкової декларації щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ суми податку у загальному розмірі 63421,99 грн.

Сплачені у ціні таких товарів суми ПДВ мали бути зараховані до податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ, а не декларації сільськогосподарського товаровиробника.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач правомірно збільшив суму грошового зобов'язання ПП "Імені Калашника" зі сплати ПДВ на 63421,99 грн та застосував штрафні фінансові санкції у розмірі 31711,00 грн.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі, суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що Полтавською ОДПІ у період з 18.10.2013 по 07.11.2013 проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Імені Калашника" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та фіксованого сільськогосподарського податку, за результатами якої складено акт від 08.11.2013 №1203/22/03769669 /т. 1, а.с. 221-222/. У висновках до акта перевірки вказано на порушення платником податків вимог пунктів 209.2, 209.17 статті 209 Податкового кодексу України в частині використання не за цільовим призначенням суми ПДВ у розмірі 120262,33 грн та пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ по спеціальній декларації у розмірі 69262,33 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Полтавською ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 №0001822201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), 14010100", а саме застосовано штрафні санкції у розмірі 150327,91 грн /т. 3, а.с. 173/.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що у спірних відносинах має місце повторне протягом 1095 послідовних календарних днів порушення позивачем вимог податкового законодавства, наслідком чого є донарахування податкових зобов'язань зі сплати одного і того самого податку, а саме - податку на додану вартість, платіж 14010100.

Доводи позивача щодо неправомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі з вищенаведених підстав суд вважає необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, виходячи з меж судового оскарження податкового повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 11.11.2015 №0001882202, дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання позивача зі сплати ПДВ за основним платежем у розмірі 551 943,66 грн, у тому числі щодо господарських правовідносин ПП "Імені Калашника" з ТОВ "БК "Смайл" - на суму ПДВ 114333,33 грн, ТОВ "Аквамарин Трейд" - на суму ПДВ 158333,33 грн, ТОВ "Будінвест - ДФ" - на суму ПДВ 82000,00 грн, ТОВ "Леком Інвестмент" - на суму ПДВ 150000,00 грн, ПП "Прим Агро" - на суму ПДВ 8050,00 грн, ТОВ "Богдан Мід" - на суму ПДВ 39227,00 грн.

Щодо штрафних (фінансових) санкцій, суд дійшов висновку про скасування їх нарахування у частині господарських правовідносин ПП "Імені Калашника" з ТОВ "БК "Смайл", ТОВ "Аквамарин Трейд", ТОВ "Будінвест - ДФ", ТОВ "Леком Інвестмент" у загальному розмірі 252 333,33 грн.

Відтак податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 11.11.2015 №0001882202 належить визнати протиправним та скасувати на суму у загальному розмірі 804 276,99 грн., в тому числі 551943,66 - за основним платежем, 252333,33 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПП "Імені Калашника" частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А відповідно до частини першої вказаної статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За розгляд даного позову позивачем загалом сплачено судовий збір у розмірі 14207,14 грн, що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 20.11.2015 №2070 /т. 1, а.с. 3/ та від 22.02.2016 №276 /т. 4, а.с. 56/.

Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 12064,15 грн.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Імені Калашника" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 11.11.2015 №0001882202 в частині збільшення Приватному підприємству "Імені Калашника" (ідентифікаційний код 03769669) грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 804276,99 грн (у т.ч., 551943,66 - за основним платежем, 252333,33 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39756650) на користь Приватного підприємства "Імені Калашника" (ідентифікаційний код 03769669) витрати зі сплати судового збору у розмірі 12064,15 грн (дванадцять тисяч шістдесят чотири гривні п'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 01 березня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько