Постанова № 56278398, 29.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10311/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Оксененка О.М.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток - Елеком» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20 червня 2014 року №0001092206, №0001082206, податкової вимоги від 22 квітня 2015 року №5124-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 22 квітня 2015 року №988,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20 червня 2014 року №0001092206, №0001082206, податкової вимоги від 22 квітня 2015 року №5124-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 22 квітня 2015 року №988.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення - рішення від 20.06.2014 №0001092206, податкова вимога від 22 квітня 2015 року №5124-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 22 квітня 2015 року №988.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Росток - Елеком» з питань дотримання вимог валютного законодавства за розрахунками по експортному контракту від 23 травня 2013 року №2 з «Semex-Georgia» (Грузія) за період з 13 червня 2013 року по 29 травня 2014 року, згідно листів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 08.04.2014 №35-1-1-00/09/788, від 08.04.2014 №35-1-1-00/09/789 про порушення строків розрахунків; за наслідками перевірки складено акт від 05.06.2014 №26/0/26-58-22-06-15/14310454.

Актом перевірки встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

20 червня 2014 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0001092206, яким на підставі акту перевірки за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано пеню у сумі 197718,60 грн;

- №0001082206, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до позивача застосований штраф у сумі 340,00 грн.

В подальшому позивачу було направлено податкову вимогу від 22 квітня 2015 року №5124-23 про сплату податкового боргу з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 197718,60 грн.

Також, 22 квітня 2015 року відповідачем було винесено рішення про опис майна у податкову заставу.

Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення - рішення від 20.06.2014 №0001092206 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано 90-ти денний строк, замість 180-ти денного строку зарахування валютної виручки до поставок по контракту від 23 травня 2013 року №3 за ВМД від 07.10.2013 №526156 та ВМД від 15.11.2013 №526600, оскільки 18.11.2013 був останній день дії постанови НБУ від 14.05.2013 №163 та необхідна перерва для вступу в силу наступною постановою НБУ від 14.11.2013 №453 з 20.11.2013. Враховуючи, що оскаржувані податкова вимога від 22 квітня 2015 року №5124-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22 квітня 2015 №988 були прийняті у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 20.06.2014 №0001092206, яке в судовому порядку було визнано протиправним та скасовано, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вказаної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Semex - Georgia (покупець) та позивачем (продавець) укладений експортний контракт від 23 травня 2013 року №3, відповідно до якого останній зобов'язується поставити обладнання та інсталювати його в строк до 25 грудня 2013 року, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити його у відповідності з пунктом 4.1.

На виконання умов укладеного контракту позивач поставив на корись контрагента обумовлений товар на підставі вантажних митних декларацій від 07 жовтня 2013 року №526156, від 15 листопада 2013 року №526600, від 02 грудня 2013 року №526737, від 16 грудня 2013 року №526862, на загальну суму 466861,00 Євро.

Також, згідно матеріалів справи, нерезидентом Semex - Georgia здійснено оплату товару на загальну суму 408193,35 Євро.

В акті перевірки зазначено, що в порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» валютні кошти на загальну суму 38193,35 Євро від нерезидента надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів, а валютні кошти у сумі 58667,65 Євро взагалі не надходили станом на 29 травня 2014 року. У зв'язку із наведеним контролюючим органом встановлено кількість днів прострочення на суму 59604,00 Євро на 4 дні, 29604,00 Євро на 17 днів, 21410,65 Євро на 67 днів, 37257,00 Євро на 74 дні.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно частини першої статті 4 названого Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Отже, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При цьому, Національному банку України надано право на строк до шести місяців запроваджувати інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені Законом.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2013 №163 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за №718/23250) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що вона набирає чинності з 20 травня 2013 року, крім пунктів 4 та 5, які набирають чинності з 28 травня 2013 року; постанова діє до 19 листопада 2013 року.

14.11.2013 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №453 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 року за №1951/24483) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» пункт 1 якої установлює, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. У пункті 8 вказаної постанови зазначено, що вона набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до 17 травня 2014 року.

Таким чином, з 20 листопада 2013 року термін зарахування виручки резидентів у іноземній валюті повинен здійснюватися не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

На думку суду першої інстанції відповідачем протиправно застосовано 90-ти денний строк, замість 180-ти денного строку зарахування валютної виручки до поставок по контракту від 23 травня 2013 року №3 за ВМД від 07.10.2013 №526156 та ВМД від 15.11.2013 №526600, оскільки 18.11.2013 був останній день дії постанови НБУ від 14.05.2013 №163 та необхідна перерва для вступу в силу наступною постановою НБУ від 14.11.2013 №453 з 20.11.2013.

Разом з тим, згідно акту перевірки та матеріалів справи, контролюючим органом не встановлено порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті по вантажним митним деклараціям від 07.10.2013 №526156 та від 15.11.2013 №526600, оскільки визначені у них суми 154651,00 Євро (з граничним терміном надходження до 05.01.2014) та відповідно 82779,00 Євро (з граничним терміном надходження до 13.02.2014) були сплачені 24 грудня 2013 року та 11 лютого 2014 року, тобто у встановлені строки.

Згідно акту перевірки, порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті виникло по вантажним митним деклараціям від 02 грудня 2013 року №526737 на загальну суму 192174,00 Євро (з граничним терміном надходження до 02.03.2014 - 180 днів), та від 16 грудня 2013 року №526862 на загальну суму 37257,00 Євро (з граничним терміном надходження до 16.03.2014 - 180 днів).

Так, згідно акту перевірки та матеріалів справи, станом на дату митного оформлення та виписки вантажної митної декларації №526737 у позивача існувала кредиторська заборгованість перед Semex - Georgia у сумі 132570,00 Євро, тобто переплата. У зв'язку із митним оформленням 02 грудня 2013 року товару та випискою вантажної митної декларації №526737 на загальну суму 192174,00 Євро та наявністю переплати, у позивача виникла дебіторська заборгованість у сумі 59604,00 Євро (різниця між 192174,00 Євро та 132570,00 Євро). Також, у зв'язку із митним оформленням товару та виписки вантажної митної декларації №526862 на загальну суму 37257,00 Євро у позивача з урахуванням часткової сплати у сумі 30000,00 Євро збільшилась дебіторська заборгованість до 66861,00 Євро.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що в позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись лише на відсутність порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті по вантажним митним деклараціям від 07.10.2013 №526156 та від 15.11.2013 №526600.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Щодо посилання на невірне нарахування пені колегія суддів зазначає, що згідно акту перевірки позивачу нараховано пені у сумі 198282,42 грн, а згідно розрахунку пені, який є додатком до податкового повідомлення - рішення від 20 червня 2014 року №0001092206, сума пені складає 197718,60 грн. Під час апеляційного розгляду справи відповідачем надані пояснення, що різниця в сумі пені виникла у зв'язку із арифметичними помилками.

Тому, враховуючи, що сума пені в оскаржуваному податковому повідомленні - рішення є меншою, ніж та, що зазначена в акті перевірки, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення від 20 червня 2014 року №0001092206 є правомірним.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Опис майна у податкову заставу відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 22 квітня 2015 року №5124-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22 квітня 2015 року №988 є похідними, колегія суддів вважає, що останні є правомірними.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України колегія суддів дійшла висновку про перегляд постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20 червня 2014 року №0001082206 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 20 червня 2014 року №0001092206, податкової вимоги від 22 квітня 2015 року №5124-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 22 квітня 2015 року №988 та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В інший частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 03.03.2016)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: О.М. Оксененко

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Оксененко О.М.