Ухвала суду № 56278322, 01.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р. Справа № 876/12382/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0003262204 від 29.07.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Європейські будівельні технології" звернулося з позовом до Державної ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2014 року №0003262204, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 18 284,00 грн., в т.ч. 12 189,00 грн. за основним платежем та 6095,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області в ході проведення камеральної перевірки даних з податку на додану вартість ТзОВ "Європейські будівельні технології" за квітень 2014 року, про що складено акт перевірки № 4860/09-15-22-04/33859883 від 15.07.2014 року, яким встановлено неврахування акту камеральної перевірки №3149/09-15-22-04-01/33859883 від 21.05.2014 року, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) - рядок 24 декларації на суму 50673 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, за квітень 2014 року на 12198 грн. є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року, в задоволенні позову - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ "Європейські будівельні технології" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Європейські будівельні технології" за квітень 2014 року.

15.07.2014 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №4860/09-15-22-04/33859883 (а.с. 10-11), яким встановлено порушення товариством абзаців 12,13 п.п. 6 п. 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №678 , а саме: не враховано акт камеральної перевірки за лютий - березень 2014 року від 21.05.2014 року №3149/09-15-22-04-01/33859883. В результаті чого платником завищено залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 62 862 грн., завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму 50 673 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду на 12 189 грн..

На підставі зазначеного акту, ДПІ в м. Івано-Франківську було прийнято податкове повідомлення - рішення №000362204 від 29.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 18 284 грн., в тому числі за основним платежем 12 189 грн. та 6 095 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією (а.с. 9).

Підставою для визначення апелянту податкового зобов'язання, згідно податкового повідомлення-рішення № №0003262204 від 29.07.2014 року було неврахування висновків відображених в акті камеральної перевірки №3149/09-15-22-04-01/33859883 від 21.05.2014 року, що потягло за собою завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23, оскільки значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) - рядок 24 декларації на суму 50 673 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, за квітень 2014 року на 12 198 грн.

Первинно вказані висновки були викладені в акті перевірки № 139/1501/33859883 від 17.06.2013 року, на підставі якого ДПІ у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0014231502 від 27.06.2013 року, згідно якого ТзОВ "Європейські будівельні технології" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 17695,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4 424,00 грн. Вказані висновки, відображались податковим органом і в актах перевірок податкових декларацій, які подавались апелянтом в наступних періодах.

Отже, фактичною підставою виникнення спірних правовідносин слугував висновок податкового органу щодо правомірності відображення ТзОВ "Європейські будівельні технології" у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року коригування в сторону зменшення податкових зобов'язань на загальну суму 128 369,00 грн. по неплатниках податку на додану вартість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок повернення останніми авансових платежів за не отримане житло, згідно розірвання договорів купівлі-продажу такого. Відтак, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014231502 від 27.06.2013 року.

ТзОВ "Європейські будівельні технології" винесене податкове повідомлення-рішення №0014231502 від 27.06.2013 року оскаржило в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року у справі № 809/2116/13-а ТзОВ "Європейські будівельні технології" відмовлено у задоволенні його позову до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014231502 від 27.06.2013 року.

ТзОВ "Європейські будівельні технології" оскаржило рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015року, апеляційну скаргу ТзОВ "Європейські будівельні технології" залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року по справі №809/2116/13-а - залишено без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015 року у справі № 876/14727/13 встановлено, що відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. П.192.1.1 цієї статті передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно із п. 192.1.2 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. В п. 192.2 ст. 192 ПК України зазначено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до п. 192.3 ст. 192 ПК України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до договору про купівлю-продажу нерухомого майна (квартири), укладеного 04.11.2011р. між ОСОБА_2 та ТзОВ "Європейські будівельні технології" та на підставі податкової накладної № 189 від 28.12.2011 р., товариство отримало від даної фізичної особи 51640 грн.. Повернення вказаної суми коштів відбулась 02.04.2013р. по видатковому касовому ордеру та на підставі договору про переуступку боргу. Відповідно до договору від 11.06.2012р., ОСОБА_2 (ЦЕДЕНТ) передає, а ОСОБА_4 (НАСТУПНИК) приймає на себе права і обов'язки першого як Покупця за договором про купівлю-продаж нерухомого майна (квартири), яка мала бути зведена в майбутньому, укладеному між ОСОБА_2 та ТзОВ "Європейські будівельні технології" та посвідченим нотаріально 04.11.2011р. В п. 2.1 даного договору зазначено, що наступник (ОСОБА_4.) сплатила представнику (ОСОБА_2.) за відступлення права щодо квартири за договором купівлі-продажу суму в розмірі 280000 грн. За умовами даного договору ОСОБА_2 не повертав ТзОВ "Європейські будівельні технології" квартиру, а передав наступнику - ОСОБА_4 свої права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 04.11.2011 р.

Також судом встановлено, що 15.07.2008 року між ТзОВ "Європейські будівельні технології" та гр. ОСОБА_3 укладено нотаріально завірений договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яка мала бути зведена в майбутньому, на загальну суму 758 590 грн. Кошти в розмірі 718 500 грн. ОСОБА_3 сплатила товариству протягом 2008-2009р.р., що підтверджується податковими накладними та виписками з банківських рахунків. 02.04.2013 року між вказаними особами укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), згідно з яким товариство зобов'язане повернути ОСОБА_3 718500 грн. сплаченої суми договору, пеню в розмірі 75 859 грн. та проценти в розмірі 62 641 грн. З урахуванням цього ТзОВ "Європейські будівельні технології" в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року та додатку 1 до даної декларації відкорегувало податкові зобов'язання у відповідності до вимог ст.192 ПК України, зменшивши податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 128 369 грн. Згодом, в червні 2013 року товариством було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року, в якому відкореговано податкові зобов'язання підприємства згідно із ст. 192 ПК України та зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369 грн. І в додатку 1 до даної декларації підставою коригування таких податкових зобов'язань зазначено повернення 02.04.2013 року коштів ОСОБА_3 в розмірі 598 812,50 грн. (без ПДВ) та ОСОБА_2 в розмірі 43 033,33 грн. (без ПДВ).

Повернення коштів ОСОБА_3 здійснювалось через касу підприємства на підставі видаткових касових ордерів. При цьому в порушення п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., згідно з яким у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий, в зазначених вище касових ордерах відсутні такі відомості.

Згідно п.3.12 даного Положення передбачено, що під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Також, під час розгляду зазначеної справи встановлено, що в касових ордерах відсутні підпис касира, а також дані про паспорт чи документ, що його замінює, ОСОБА_3 (номер, ким і коли він виданий), що свідчить про порушення допущенні при складанні даних первинних документів.

Згідно п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (податку на прибуток підприємств), включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Пункт 192.2 ст. 192 ПК України передбачає можливість зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору, з урахуванням вищенаведеного представник позивача не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги.

Як наслідок, колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0014231502 від 27.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22119 грн., в тому числі 17695 грн. за основним платежем та 4 424 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області правомірно прийняла оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0003262204 від 29.07.2014 року, відтак вимоги апелянта є безпідставними і тому не підлягають до задоволення.

Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі №809/3341/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2016 року