Ухвала суду № 56278303, 03.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 р. Справа № 876/6128/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука АІ.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Качор В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Баворівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Баворівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

Баворівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області 17.03.2015 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, в якому просила скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 року № Ю-56030-17, відповідно до якої сума недоїмки становить 21212,36 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Баворівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вважає, що рішення від 28.03.2014 року №0010301705 та від 28.03.2014 року №0010291705 є незаконними, скільки складені з порушенням чинного законодавства України.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що Баворівська сільська рада Тернопільского району Тернопільської області перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, внаслідок несплати самостійно узгоджених сум з єдиного соціального внеску на підставі поданих розрахунків з єдиного соціального внеску винесені рішення від 18.10.2014 р. № 0069541705, № 0069551705, № 0069521705, № 0069511705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У результаті несплати сум, зазначених у цих рішеннях станом на 05.12.2014 р. (на дату винесення оспореної вимоги) заборгованість позивача з єдиного соціального внеску становила 21212,36 грн., в тому числі недоїмка - 17528,08 грн., штраф - 2966,37 грн., пеня - 717,92 грн.

Наявність такої суми заборгованості підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного соціального внеску за 2014 р., та не заперечується сторонами, а відтак, не підлягає додатковому доказуванню в силу ч. 3 ст. 72 КАС України.

16.12.2014 р. Баворівська сільська рада не погодившись із такою вимогою, звернулася зі скаргою до Начальника головного управління ДФС у Тернопільській області.

14.01.2015 р. Баворівська сільська рада отримала рішення про результати розгляду скарги №3/9/19-0010- 01-06/189 від 12.01.2015 р. та не погодившись із відмовою у задоволенні скарги звернулась у порядку адміністративного оскарження до ДФС України. Рішенням від 12.02.2015 р. № 3293/5/99-99-10-10-0715 у задоволенні цієї скарги було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості віднесення суми нарахованого та несвоєчасно сплаченого єдиного внеску до недоїмки та нарахування податковим органом штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з єдиного соціального внеску, а відтак і винесення відповідачем податкової вимоги від 05.12.2014 р. № Ю-56030-17 на суму 21212,36 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Згідно п. 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455 (далі - Інструкція № 455) сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до п. 6.3 Інструкції № 455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, у випадку, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням - розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно п. 6.4 Інструкції № 455 вимога про сплату боргу формується, зокрема, на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до п. 7.1. за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно п.п 2 п. 7.2. Інструкції № 455 рішення про донарахування внеску приймається на підставі даних карток особових рахунків платників.

Як встановлено судом, Баворівська сільська рада протягом 2013-2014 років подавала звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом також встановлено та підтверджується інформацією з картки особового рахунку Баворівської сільської ради за платежем «єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності» за 2013 - 2014 р., що самостійно узгоджені суми платником сплачувались несвоєчасно, тобто, за межами строку, встановленого п. 8 ст. 9 Закону N 2464-УІ.

Пункт 6.8. Інструкції № 455 передбачає, що у разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти календарних днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними картки особового рахунку платника на дату подання.

До сум боргу платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України у вимогу про сплату недоїмки за даними картки особового рахунку платника включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

Згідно ч. 15 ст. 25 Закону № 2464 та п. 7.12. Інструкції № 455 суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

З матеріалів справи видно, що відповідач приймав рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, які надсилались позивачу.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач під час складання та надсилання позивачу спірної податкової вимоги діяв на підставі та у спосіб, що передбачені ПК України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Баворівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі №819/560/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 04.03.2016 року.