Постанова № 56278273, 02.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 756/673/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2016 року м. Київ Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на підставі довідки про складові заробітної плати та премії № 25/4-4/913 від 04 травня 2011 року, виданої Державною митною службою України, починаючи з 25 грудня 2015 року включити в розрахунок пенсії ОСОБА_3 складові оплати праці: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення, які були нараховані та виплачені у 2009-2011 роках та на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва з 25 грудня 2015 року обчислювати та виплачувати пенсію ОСОБА_3 у первинно встановленому розмірі 90 % від суми заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга - підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити частково.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію державного службовця згідно з довідками № 25/4-4/912 від 04 травня 2011 року та № 25/4-4/913 від 04 травня 2011 року у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

25 грудня 2015 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва з заявою про включення в розрахунок пенсії складові оплати праці: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва №24516/09/М-565 від 29 грудня 2015 року у задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вважаючи, що рішення управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва є незаконним і таким, що порушує права, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексація сум заробітної плати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

У ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.3 ст. 2 вищевказаного закону до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать: виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи положення ст. 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Колегія суддів звертає увагу, що аналогічний висновок про застосування зазначених вище норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України, які прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах: постанова від 04 березня 2014 у справі №21-14а14, постанова від 06 листопада 2013 року у справі №21-350а13, постанова від 16 вересня 2014 року у справі №21314а14.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо невключення до складу заробітної плати державного службовця та неврахування при обчисленні розміру його пенсії сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 у частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва починаючи з 25 грудня 2015 року включити в розрахунок пенсії ОСОБА_3 складові оплати праці: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення - підлягають задоволенню.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Отже, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва з 25 грудня 2015 року обчислювати та виплачувати пенсію ОСОБА_3 у первинно встановленому розмірі 90 % від суми заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на підставі довідки про складові заробітної плати № 25/4-4/913 від 04 травня 2011 року, виданої Державною митною службою України, включити у розрахунок пенсії ОСОБА_3 складові оплати праці: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення - починаючи з 25 грудня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2016

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.