Ухвала суду № 56277671, 01.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р.Справа № 591/6829/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15.12.2015р. по справі № 591/6829/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради третя особа Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації

про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

15 вересня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - відповідач, УПСЗН Сумської міської ради), третя особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у встановленні статусу інваліда війни згідно статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо видачі позивачці посвідчення інваліда війни;

- зобов'язати відповідача встановити позивачці статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення і нагрудний знак згідно п.7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, яка затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302.

15 грудня 2015 року постановою Зарічного районного суду м. Суми позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни, відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовуючи заявлені у апеляційній скарзі вимоги, вказує, що для прийняття рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни у спірних правовідносинах визначальним є встановлення факту перебування останньої в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони. Суд першої інстанції помилково підтвердив достовірність даного факту, посилаючись на дані, що містяться у посвідченні особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1, а також у довідці профільної медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №925143 від 12.12.2014 року. Вказані документи підтверджують лише належність позивачки до числа осіб - ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте жодним чином не слугують доказами перебування останньої у складі формувань Цивільної оборони у період з 29 квітня 1986 року по 02 травня 1986 року.

Зазначає, крім того, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, ухваливши рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни. Вважає, що таке рішення є передчасним, його ухваленню має передувати встановлення у судовому порядку факту перебування позивачки у складі формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У письмових запереченнях ОСОБА_1 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.9), є інвалідом третьої групи з причини наявності захворювань, що пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертної комісією серії 10 ААВ №925143 (а.с.10), а також копією Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України (а.с.12).

10 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до начальника УПСЗН Сумської міської ради із заявою про встановлення статусу інваліда війни згідно пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (а.с.23).

20 серпня 2015 року листом за вих.№Р-604/14.02-36 позивачку повідомлено, що у встановленні статусу інваліда війни останній відмовлено через відсутність прямого підтвердження у вигляді наказу чи розпорядження про залучення ОСОБА_1 до формувань Цивільної оборони (а.с.24).

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови позивачці у встановлення статусу інваліда війни та зобов'язання відповідача такий статус встановити, суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання ОСОБА_1 у період з 29 квітня 1986 року по 02 травня 1986 року робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони є підтвердженим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 22 жовтня 1993 року N 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ), до інвалідів війни належать особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС із зазначенням назви формування, терміну перебування у зоні відчуження та причинний зв'язок інвалідності із захворюванням, пов'язаним з цією аварією.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 № 90, формування Цивільної оборони, в тому числі невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж та їх наслідків, а також при ліквідації аварій, катастроф, стихійних сил, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення. Завдання щодо виконання завдань виробничого характеру на них не покладалися та не покладаються.

Пунктами 7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 визначено, що «Посвідчення інваліда війни» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

З урахуванням викладеного, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнвзовані, створювались саме з метою виконання робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Таким чином особи, які залучались до складу формувань Цивільної оборони у квітні 1986 року, інвалідність яких пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за наявності документів, підтверджуючих право на отримання статусу інваліда війни, мають право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.

Позивачкою для отримання статусу інваліда війни було надано відповідачу наступні документи: копію довідки №950 від 30.11.1992 року, копію посвідчення серії НОМЕР_2, копію довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №925143, копію експертного висновку від 05.12.2014 року №9066 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, копію табеля обліку робочого часу за квітень та травень 1986 року, копію трудової книжки ОСОБА_1, копію інформаційної довідки (про участь у формуваннях ЦО) Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.07.2015 року №01.01-09/926, копію листа Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.07.2015 року за вих.№01.01.-14/1038, які приєднані до матеріалів справи.

З наведених вище документів вбачається, що з 18 вересня 1979 року по 15 серпня 1989 року ОСОБА_1 працювала швачкою у білизняному цеху Чорнобильського промкомбінату (копія трудової книжки - а.с.18-19).

У період з 29 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року та з 01 травня 1986 року по 02 травня 1986 року виконувала роботи з погрузки піску у мішки у зоні відчуження (м. Чорнобиль) з метою ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, про що свідчить копія табелю обліку робочого часу за травень 1986 року (а.с.13-16), а також копія довідки від 30.11.1992 року №950 (а.с.17).

05 грудня 2014 року Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України встановлено причинний зв'язок хвороб ОСОБА_1 з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.12).

З 30 грудня 2014 року позивачці присвоєно статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (копія посвідчення - а.с.9).

Враховуючи, що позивачка в період з 29 квітня 1986 року по 02 травня 1986 року приймала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є інвалідом, захворювання якої пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №925143 та Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 05.12.2014 року №9066, суд приходить до висновку, що відмова відповідача надати ОСОБА_1 статус інваліда війни з видачею відповідного посвідчення є протиправною.

Доводи апеляційної скарги про відсутність необхідних документів, які б підтверджували факт виконання ОСОБА_1 робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС саме у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, колегія суддів вважає безпідставними.

Питання формування Цивільної оборони на час аварії на Чорнобильскій АЕС регулювалось наказами начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 року №90 "Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР"; Настановою по організації і веденню Цивільної оборони в районі (сільському) та на сільськогосподарському об'єкті народного господарства від 29.06.1976 року №92.

Аналізуючи згадані вище нормативні акти, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що цивільна оборона та її формування створювались на всіх підприємствах, установах, організаціях, та до складу формувань Цивільної оборони залучалось все працездатне населення.

ОСОБА_1, інвалідність якої пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виконуючи саме роботи у періоді з 29 квітня 1986 року по 02 травня 1986 року, пов'язані з роботою персоналу загонів ЦО, не могла бути не залученою до складу формувань Цивільної оборони, а тому, має право на отримання статусу інваліда війни з видачею відповідного посвідчення.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 15.12.2015р. по справі № 591/6829/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2016 р.