Постанова № 56277357, 01.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2016 рокусправа № 405/5942/15-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2015 року у справі № 405/5942/15-а (2-а/405/277/15) за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ленінської районної у м. Кіровограді ради про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ленінської районної у м. Кіровограді ради (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення № 224/07 від 22.07.2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень; визнати незаконною та скасувати постанову № 224/07 по справі про адміністративне правопорушення від 22.07.2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень в повному обсязі та закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що а ні судом першої інстанції, а ні адміністративною комісією не взято до уваги обставину, що дошки та підручні матеріали стояли у під'їзді будинку з причини проведення ремонту у квартирі і після проведення ремонту зайві речі зобов'язувалась прибрати, про що писала у протоколі. Апелянт вказував, що вона не була обізнана про відкриття кладовки з якої були витягнуті речі, речі перед ремонтом, частина меблів в розібраному стані, одяг, інструменти. Апелянт вказувала, що їй не відомо про те коли сміття прибирали представники МНС, будівельного сміття у під'їзді не було бо воно одразу вивозилось. Окремо апелянт зазначила про те, що нею були надані документи, підтверджуючі неможливість прибуття до адміністративної комісії на розгляд її справи. Апелянт зазначила, що гарантувала вивезти все сміття та прибрати речі після закінчення ремонту.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ОСОБА_1 здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 150 КУпАП, а саме, утримує в неналежному санітарному стані місце загального користування - площадку під'їзду, захаращувала будівельними відходами. Суд першої інстанції вказував, що адміністративною комісією дотримано порядок розгляду матеріалів адміністративного правопорушення, неявка без поважних причин ОСОБА_1 на засідання комісії не позбавляє права винести щодо неї постанову.

Матеріалами справи встановлено, що 08.07.2015 року 0 09:05 год. інспектором спеціальної інспекції міської ради під час рейдової перевірки за адресою АДРЕСА_1, було встановлено порушення правил користування жилими приміщеннями, а саме те, що громадянка ОСОБА_1 не утримує в належному стані місця загального користування - площадку під'їзду, захаращує будівельними відходами площадку під'їзду. Відносно виявленого порушення правил користування місцями загального призначення, складено протокол № 1105, на якому наявні пояснення ОСОБА_1 стосовно виявленого порушення, наявний підпис ОСОБА_1 та примітка, що з вказаним у протоколі вона не погоджується. Протокол складено у присутності свідків, підписаний особою, якою його складено та свідками, повідомлено ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи за адресою вул. Дворцова 53/59 кім. 16 22.07.2015 року о 14:30 год.

Встановлено, що на засідання адміністративної комісії 22.07.2015 року ОСОБА_1 не з'явилась, про причини своєї неявки комісію не повідомила.

22.07.2015 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ленінської районної у м. Кіровограді ради винесено постанову № 224/07, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 150 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 340,00 грн.

В матеріалах справи наявні фотодокази, які були зроблені 08.07.2015 року під час огляду під'їзду будинку АДРЕСА_1, з яких вбачається засміченість приміщення. Варто вказати, що у своїх поясненнях до протоколу та поясненнях щодо справи, ОСОБА_1 не заперечує проти того, що вона складала будівельне сміття у під'їзді, захаращувала місце загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що для визнання особи винною у вчинені адміністративного правопорушення обов'язково необхідно встановити, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вчинені умисно, має місце протиправна дія та наявна вина у діях. ОСОБА_1 не заперечувала проти наявності у місцях загального користування сміття, залишеного нею, захаращення будівельними відходами місць загального користування. 08.07.2015 року на час проведення перевірки адміністративне правопорушення мало місце.

Згідно ст. 150 КУпАП порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 150 КУпАП розмір штрафу за порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, під'їздів, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, складає від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 грн. до 51 грн. Натомість постановою по справі про адміністративне правопорушення № 224/07 від 22.07.2015 року відповідачем накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн., що не відповідає гранично допустимому розміру відповідно до ст. 150 КУпАП.

Колегія суддів вказує на наявність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, під'їздів, однак розмір застосованої санкції не відповідає розміру передбаченої санкції за таке порушення. Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Ленінської районної у м. Кіровограді ради застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн. діяла протиправно, оскільки стягнення у такому розмірі не передбачене.

Розмір відповідальності за вчинене ОСОБА_1 правопорушення відповідачем визначено не вірно.

За таких обставин, суд не наділений повноваженнями коригувати призначену міру адміністративного покарання позивачу.

Колегія суддів зазначає, що скасування оскаржуваної постанови не потребує додаткового закриття адміністративного провадження за адміністративне правопорушення.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2015 року у справі № 405/5942/15-а (2-а/405/277/15) - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ленінської районної у м. Кіровограді ради про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ленінської районної у м. Кіровограді ради щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення № 224/07 від 22.07.2015 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Визнати незаконною та скасувати постанову № 224/07 по справі про адміністративне правопорушення від 22.07.2015 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук