Постанова № 56276668, 25.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.02.2016 справа №905/3461/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Не зявився ОСОБА_4 за довіреністю №12/6-17 від 11.01.16р. розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр на рішення господарського суду Донецької області від24.12.2015р. (повний текст рішення підписано 24.12.2015р.) у справі№ 905/3461/15 (суддя Уханьова О.О.) за позовом доПублічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" в особі структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр простягнення 23 685,00грн.ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2015р. у справі №905/3461/15 позовні вимоги Державного підприємства Придніпровська залізниця, м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр про стягнення 23 685,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 52380219 задоволені в повному обсязі.

Публічним акціонерним товариством "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції необгунтовано прийняв рішення про задоволення позовних вимог, оскільки: позивач не був позбавлений права на перевантаження вантажу з одного вагону у інший, проте позивачем здійснено перевантаження в окремий вагон та відповідачем сплачено вартість провізної плати додатково; в розділі «Д» комерційного акту не вказано про спосіб зважування вагону; порушено п.6.9 Правил оформлення перевізних документів; не здійснено огляд перевірку 150-тонних ваг у визначені занодавством терміни.

Одночасно, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру стягуваного штрафу на 100% посилаючись на тяжке економічне становище підприємства відповідача, знаходження у зоні проведення антитерористичної операції, відсутністю негативних наслідків для позивача від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, неспіврозмірності нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням, а також на те, що порушення зобовязання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

При цьому апелянт зазначив, що був позбавлений можливості звернутись з відповідним клопотанням до суду першої інстанції у звязку із обмеженим проміжком часу між датою отримання ухвали про порушення провадження у справі (23.12.2015р.) та днем прийняття рішення (24.12.2015р.)

Позивач у судове засідання не зявився, через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу в якому проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Також, просив суд розглянути справу без участі представника.

Одночасно, 23.02.2016 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" в особі структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ (далі - ПАТ Укрзалізниця) надійшло клопотання про заміну сторони, в якому представник Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" просить замінити Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (ЄДРПОУ 01073828) його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ ВП: 40081237) та залучити до участі у справі правонаступника Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ЄДРПОУ 01073828) - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ ВП: 40081237).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2016 року вищезазначене клопотання задоволено, Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (ЄДРПОУ 01073828) у справі № 905/3461/15 замінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ ВП: 40081237).

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №905/3461/15; розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї; заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр та зміни рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2015р. у справі №905/3461/15 з огляду на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 23.06.2015р. Публічне акціонерне товариство "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр (вантажовідправник) на адресу Бердянського морського торгівельного порту (вантажоодержувач) у вагоні №96391388 за залізничною накладною на групу вагонів №52380219 зі станції Часів Яр на станцію Бердянськ (експорт) відвантажило глину кислототривку та вогнетривку, не пойменовану у алфавіті. За накладною вага нетто у вагоні - 65000кг., брутто - не зазначено, тари 25200кг.

При проходженні зазначеного вагону з вантажем станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (попутна станція) виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції, повірених 15.10.2014р. виявилось: вага брутто 84 300кг, вага тари (з документу) 25200кг, вага нетто 59100кг, що менше проти даних залізничної накладної 5900кг., про що зазначено у акті загальної форми №1411/Ваги від 25.06.2015р. Тобто, маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

На підставі вищевказаного акту загальної форми складено комерційний акт РА№009015/390/188 від 25.06.2015р., в якому зазначено, що за результатами контрольного переважування вагону №96391388 на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (державна повірка 15.10.2014р.) станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 84300кг, тара за документом 25200кг, нетто 59100кг, що менше ваги зазначеної в документі на 5900кг. Навантаження в вагоні рівномірне, нижче бортів на 80см, без поглиблень. Торцеві двері і розвантажувальні люка з обох сторін зачинені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась.

По прибутті на станцію призначення спірного вагону в комерційному акті зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту виявлено не було.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем відповідачу нарахований штраф у сумі 23 685,00грн. із розрахунку: 4737,00грн. (тариф) х 5 ( плата за вагон масою 65т. складає 4222грн. Підвищений коефіцієнт для вантажів з кодом 301 дорівнює 1,122. Таким чином, 4222*1,122=4737,00грн. Сума штрафу 4737,00*5=23 685,00грн. Розрахунок плати визначається відстанню перевезення 421км. )

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає права, обовязки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обовязковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Як зазначено в ст. 6 Статуту, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі Правила №863/5084 від 24.11.2000 р.), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюється вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п.5 Правила приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644, визначається відправником.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність зазначених відомостей до накладної № 52380219 підтвердив представник відповідача ОСОБА_5

Відповідно до п. 11 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 466, у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач мав можливість і зобовязаний був запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Згідно з п. п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобовязаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 р. за №442, та інших нормативно - правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для накладення на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту.

У відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту штраф за неправильно зазначену масу вантажу складає пятикратний розмір провізної плати.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин : а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за №644, передбачено, що вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норм природньої втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів, які здані до перевезення у вологому стані.

Як зазначалось вище, вантажем є глина кислототривка та вогнетривка, не пойменована у алфавіті.

З огляду на вищезазначене максимальна природна втрата ваги могла б становити 1686кг, із розрахунку 65000х 0,02 = 1686 кг. З даних, зазначених у комерційному акті РА№009015/390/188 від 25.06.2015р., нестача ваги вантажу складає 5900кг, що є значно більше, ніж максимально можлива природна втрата.

Таким чином, доводи апелянта щодо зменшення ваги вантажу внаслідок високої температури у червні 2015р. є безпідставними. В свою чергу, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження зазначеного ним.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

За таких обставин колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого суду щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Одночасно, скаржник у судовому засіданні зазначив про те, що судом першої інстанції розглянуто справу у скорочені терміни, що позбавило апелянта можливості для звернення до суду з клопотанням про зменшення розміру стягуваного штрафу, у звязку з чим відповідачем надано клопотання про зменшення розміру штрафу на 100%.

В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, в підтвердження чого надав звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за січень 2016р. та довідку фонду гаранутвання вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПРОФІН БАНК» про акцептування вимог кредиторів №574 від 28.08.2015р., згідно якої кредиторські вимоги підприємства відповідача складають 10 683 220,84грн.

Розглянувши надане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його часткове задоволення та можливість зменшення розміру штрафу на 50% з огляду на наступне.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013.

Таким чином, зважаючи на те, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу, враховуючи наведені норми чинного законодавства та наведені обставини, апеляційний господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу за зазначене порушення на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 11 842,50 грн.

Виходячи з вищевикладеного, рішення господарського суду Донецької області підлягає зміні в частині суми стягуваного штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо можливості залізниці перевантажити вантаж з вагону № 96398334 у вагон № 9631388 колегія суддів зазначає, що такі дії не входять до обовязків залізниці, а також предметом спору у даній справі є нестача маси вантажу у вагоні №96391388, у звязку з чим такі доводи відповідача є безпідставними.

Щодо посилання апелянта на те, що зважування вантажу було здійснене на засобах ваговимірювальної техніки із простроченим терміном огляду-перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Технічного паспорту ЗВВТ №14 Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, міжповірочний інтервал ЗВВТ складає 12 місяців. Остання повірка даних вагів на момент складання комерційного акту проводилась 15.10.2014р., тобто дані ваги повірені до 15.10.2015р. Одночасно, відповідно до зазначеного Технічного паспорту інтервал між оглядами-перевірками складає 6 місяці. Останній огляд-перевірка був здійснений 15.04.2015р., тобто ваги є перевіреними до 15.10.2015р. Більш того, в наданому технічному паспорті є відмітка про проведення повірки ЗВВТ 15.10.2015р.

Отже, зважування вантажу у червні 2015р. було здійснене на справних та повірених 150-тонних вагонних вагах станції.

Виходячи з чого посилання апелянта на прострочення огляду-перевірки є безпідставними та не підтверджені матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача на не визначення способу зважування вагону у комерційному акті розділ « Д», останні також не приймаються судом до уваги оскільки у вказаному розділі залізницею зазначено, що зважування вагону відбувалось у статичному режимі, а відповідно до п. 3.3.1.4 ДСТУ OIML R 106-1:2008, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №520 від 30.12.2008р., статичне зважування це зважування нерухомого і незчепленого вагона для визначення його маси при випробуваннях. Тобто, при зважуванні спірний вагон знаходився у нерухомому стані та був розчеплений, виходячи з чого зазначені посилання апелянта не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Украни № 7 від 21.02.2013р., у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У звязку з зазначеним, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2015 року у справі № 905/3461/15 змінити в частині суми стягнутого штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Викласти перший та другий абзаци резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2015 року у справі № 905/3461/15 в наступній редакції :

"Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" до Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр про стягнення штрафу в сумі 23 685,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (84551, Донецька область, м. Артемівськ, м. Часів Яр, вул. Комсомольська, 1, код ЄДРПОУ 00191773) на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" суму штрафу у розмірі 11842,50грн., 1218,00грн. - судового збору. "

Господарському суду Донецької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України Про виконавче провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Зубченко І.В.

ОСОБА_3