Ухвала суду № 56276227, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/4412/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Литвинова І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Троц В.О.,

за участю:

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Київської міської ради, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_7 про скасування рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2016 задоволено заяву позивача про забезпечення позову - заборонено відчуження земельної ділянки, площею 0,0587 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати. Вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального закону, зокрема залишив поза увагою, що заява про забезпечення позову є немотивованою та не обґрунтованою, оскільки позивачем не наведено підстав, у зв'язку з якими слід вжити заходи забезпечення позову та не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити. При цьому, представник відповідача зазначив, що обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає змісту заявлених вимог, а тому відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а відтак їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. При цьому, позивач направив до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, а третя особа в заяві на адресу суду просила розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З вказаним висновком суду погодитись не можливо, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2015 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_6 до КМР, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_7, в якій позивач просить: скасувати рішення КМР від 24.05.2007 № 571/1232 про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на вул. Сорочинській, 12 у Печерському районі м. Києва; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0587 га, кадастровий номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 для ведення індивідуального садівництва, серія НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_3, вказуючи на порушення визначеного законом порядку передачі землі у приватну власність, зокрема відсутність визначення меж земельної ділянки в натурі та погодження їх з користувачами суміжних земельних ділянок.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2015 відкрито провадження у справі.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивач вказував, що ним пред'явлено позов щодо нерухомого майна, яке має для нього значну цінність, а отже до вирішення справи по суті з метою унеможливлення відчуження відповідачем спірної земельної ділянки слід заборонити відповідачу розпорядження нею.

Відповідно до вимог частин 1-3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пункт 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши відповідні норми процесуального права, врахувавши зміст позовних вимог, дані про особу відповідача та належність йому спірного майна, колегія суддів приходить до висновку, що про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки обраний позивачем та застосований судом вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, які, у випадку їх задоволення, можуть бути реально виконані без застосуванням забезпечувальних заходів у вигляді заборони на відчуження земельної ділянки, яка є власністю відповідача.

Відтак, обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з заявленими позовними вимогами. Крім цього, позивачем не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про намір (намагання) відповідача відчужити належну їй земельну ділянку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а відтак оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312 п. 2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року про забезпечення позову - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва