Ухвала суду № 56275963, 03.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/1131/16-ц Провадження № 22-ц/795/553/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Логвіна Т. В. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,за участю:зивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, визнання договору про фінансовий лізинг виконаним, стягнення коштів та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_5 до ТОВ «Порше Лізинг України» про визнання недійсним умов договору фінансового лізингу, визнання договору про фінансовий лізинг виконаним, стягнення коштів та визнання права власності залишено без руху, надано позивачу строк терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2016 року та направити справу до Деснянського районного суду м. Чернігова для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Закон України «Про захист прав споживачів» безпосередньо регулює відносини, що склалися між сторонами договору фінансового лізингу і його умови не повинні суперечити положенням даного Закону,

Крім того ч. 2 ст. 627 ЦК України встановлено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

ОСОБА_5 зазначає, що правовідносини, які склалися між ним та ТОВ «Порше Лізинг Україна» підлягають розгляду саме на підставі положень Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого споживачі звільнені від сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_5 про визнання недійсним договору фінансового лізингу, визнання договору про фінансовий лізинг виконаним, стягнення коштів та визнання права власності, суддя суду першої інстанції виходив з того, що із Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Законом № 484-VIII від 22.05.2015 з 01.09.2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушеннями їхніх прав.

Даний висновок судді не відповідає вимогам закону і з ним не може погодитись колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Законом України „Про судовий збір від 08.07.2011 року визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє , використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 7 частини першої статті 5 Закону було передбачено, що споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIIІ, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав не передбачено.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом 03 лютого 2016 року, тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.

Разом з тим, ОСОБА_5 зазначає, що згідно положень Закону України «Про захист прав споживачів» він, як споживач, звільняється від сплати судового збору.

Дійсно, частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному.

Виходячи з положень ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про захист прав споживачів», норми якого не було приведено у відповідність до Закону України « Про судовий збір» та залишаються чинними, то слід керуватись спеціальним законом, який регулює вказані правовідносини.

За таких підстав висновки суду першої інстанції про те, що до даних правовідносин сторін не може бути застосовано законодавство у сфері захисту прав споживачів є необґрунтованими.

Таким чином, суддя суду першої інстанції залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_5 не дотримався порядку вирішення вказаного питання та застосував закон який не підлягав застосуванню.

З врахуванням наведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.3 ст.312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: