Ухвала суду № 56274657, 02.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №582/1055/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/462/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

02 березня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря -

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

на ухвалу Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 січня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 січня 2016 року позов ПАТ «Альфа-Банк» залишений без розгляду.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до місцевого суду для продовження розгляду

Заслухавши доповідь судді доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Звертаючись з позовом ПАТ «Альфа-Банк» просив стягнути з відповідача заборгованість за споживчим кредитним договором, за яким 25 грудня 2015 року судом першої інстанції було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні..

25 січня 2016 року представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду з запереченням, в якому він просив залишити без розгляду позов банку у звязку з наявністю в умовах укладеного між сторонами договору третейського застереження (а.с. 35).

Як вбачається зі змісту кредитного договору№500489080 від 19.06.2014 р., зокрема п.6 (а.с.4) дійсно, сторони погодились внести до кредитного договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст. 12 Закону України "Про третейські суди" про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з кредитним договором та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними кредитного договору ... відбуваються в постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту, який є невід'ємною частиною цієї третейської угоди.

З огляду на зазначені обставини та з врахуванням положень Закону України «Про третейські суди», Рішення Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року, розяснень які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд першої інстанції дійшов до висновку, що угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду є конституційним правом, яке не може бути скасоване або обмежене, з заявою про залишення позовної заяви без розгляду з підстав існуючої домовленості вирішення спорів у третейському суді представник відповідача звернувся своєчасно, що є підставою для її задоволення та залишення позову без розгляду.

Проте з даним висновком колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Одним зі способів захисту прав субєктів цивільних правовідносин є звернення до третейських судів, що передбачено статтею 17 ЦПК України.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Особливості регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, механізм їх захисту та основи державної політики у сфері захисту прав споживачів визначені в Законі України «Про захист прав споживачів».

Згідно з положеннями пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника, у тому числі й у фінансовій галузі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин за участю інших субєктів здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року та 18 листопада 2015 року в справі №6-187цс15, №6-187цс15.

Отже, відповідач ОСОБА_3 є споживачем банківських послуг, спір виник щодо заборгованості за кредитним договором, а тому третейському суду в силу положень п. 14 ч. 1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча, а отже суд постановив ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розподіл судового збору за апеляційний розгляд буде здійснено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Ухвалу Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 січня 2016 року в даній справі скасувати, а матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути до місцевого суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -