Ухвала суду № 56270587, 04.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2016 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюка В.І.

суддів Станковської Г.А.

ОСОБА_1,

за участю секретаря

судових засідань ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015260110000344 від 24.07.2015 року, за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3, підготовленою його захисником ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2016 року, -

за участю: прокурора Кисельова В.Л., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Кіцманського ПВ ГУ НП в Чернівецькій області погодженого прокурором прокуратури Кіцманського району про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, раніше судимого (17.02.2010 року Кіцманським районним судом Чернівецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; 23.07.2013 року Кіцманським районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі), -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 289 КК України.

Застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановлено до 12 години 00 хвилин 24 квітня 2016 року.

Провадження № 11-сс/794/41/16 Головуючий у 1 інстанції: Мізюк В.М.

Категорія ст. 309 КК України Доповідач: Петлюк В.І.

На вказану ухвалу подано апеляційну скаргу, підозрюваним ОСОБА_3, яка підготовлена його захисником ОСОБА_4, у якій останні порушують питання про скасування ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25.02.2016 року у справі № 718/226015-к про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалити нову, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема: предявлена підозра ОСОБА_3 є необґрунтованою, оскільки він злочинів не вчиняв, ризики прокурором доведені не були, адже підозрюваний ОСОБА_3 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та сімю, він особисто з потерпілим не знайомий і не має наміру вчиняти на них тиск, всі речові докази вже вилучені під час огляду, наміру їх знищити у нього немає, будь-яких підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність не встановлено. Звертають увагу і на те, що слідчий суддя не вказав в ухвалі про участь захисника у даному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на обставини в ній зазначені, просили апеляційний суд ухвалу районного суду скасувати та ухвалити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з підстав наведених в апеляційній скарзі, прокурора, який довів обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вказав на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в даному випадку буде недостатнім та недоцільним, а тому просив ухвалу районного суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, включаючи наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по вказаних матеріалах, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.

Приходячи до такого висновку, колегія суддів виходить із наступного.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, СВ Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області розпочато та Кіцманським ВП ГУНП в Чернівецькій області продовжено досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015260110000344 від 24.07.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст. 185 КК України, за яким 29 вересня 2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у їх вчиненні.

ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він, у ніч з 23.07.2015 року, маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в готельному комплексі «М», що за адресою: вул. Шевченка, 226 с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, проник до кімнати № 14 де перебував ОСОБА_5, звідки незаконно заволодів ключами від автомобіля марки «Хюндай», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5. В подальшому,

реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 вийшов на майданчик де зберігаються транспортні засоби та в подальшому підійшов до автомобіля марки «Хюндай», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, за допомогою ключів від зазначеного автомобіля, якими попередньо заволодів, відчинивши автомобіль потрапив до салону, привів двигун в робочий стан та таким чином отримав можливість керувати автомобілем і здійснювати рух на ньому, тобто без будь-якого дозволу власника автомобіля, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом та після цього з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши значної матеріальної шкоди власнику на суму 300 000грн.

Крім цього, в той самий час за наведених обставин, скориставшись тим, що ОСОБА_5 спав, з метою крадіжки чужого майна, з корисливих спонукань, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_5 марки «Нокіа 6300» і в подальшому з місця вчинення злочину пішов, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 1500 грн.

30.10.2015 року було оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_3, а досудове розслідування зупинено на підставі п.2 ч.1 ст. 280 КПК України, у звязку з тим, що останній переховувався від органів слідства і його місцезнаходження було невідоме.

Постановою від 25.02.2016 року досудове розслідування відновлено, оскільки було встановлено місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3

Зібрані досудовим розслідуванням матеріали з великою вірогідністю свідчать про те, що дії ОСОБА_3, які були вчинені ним можуть бути кваліфіковані за ч.2 ст.289, ч.3 ст. 185 КК України.

25.02.2016 року ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що надані слідчим та прокурором докази доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також, що зазначені ризики свідчать про те, що належну поведінку підозрюваного можливо забезпечити лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З таким рішенням районного суду погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч. 2 зазначеної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є

забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені вище.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, що передбачено ст. 178 КПК України.

Щодо доводів захисника про наявність достатніх доказів для визнання його підзахисного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, то на думку колегії суддів, вони є безпідставними, оскільки на етапі застосування запобіжного заходу не може стояти питання про достатність доказів, а стоїть питання лише про обґрунтованість підозри.

Дані, які містяться у зібраних на цій стадії досудового розслідування доказах, свідчать про те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у причетності до вчинення кримінальних правопорушень.

З матеріалів поданих разом із клопотанням слідчого, вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст. 185 КК України, санкція найтяжчого з них передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Необхідність обрання такого запобіжного заходу, слідчий та прокурор обґрунтували тим, що існує ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, а застосування більш мяких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобіганню вказаним ризикам.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком слідчого судді, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до категорії тяжких; раніше судимий за

вчинення корисливих злочинів; вчинив кримінальні правопорушення, у день звільнення з місць позбавлення волі за попередні злочини; в рамках цього кримінального провадження щодо нього було застосовано розшук, оскільки він переховувався від органів досудового розслідування та суду, - що в своїй сукупності може свідчити про схильність останнього до ігнорування законодавчих приписів та порушення меж поведінки, а отже в повній мірі вказує на можливість того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, колегія суддів враховує і те, що ОСОБА_3 є повнолітнім, не є особою похилого віку, тимчасово безробітній, в нього немає малолітніх та неповнолітніх дітей.

Застосування щодо ОСОБА_3 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, в даному конкретному випадку, є законним та обґрунтованим.

Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав, зважаючи на вимоги ст. 183 КПК України, застосувати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчим суддею допущено порушення кримінального процесуального закону при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як встановлено із даних матеріалів кримінального провадження, обставин, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України не встановлено, а тому слідчий суддя зобовязаний був визначити розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

При постановленні оскаржуваної ухвали вказані вимоги закону слідчим суддею не були виконані в повному обємі, що є у відповідності до ст. ст. 409, 412 КПК України істотним порушенням кримінального процесуального закону і слугує підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали із застосуванням до підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд, враховуючи обставини кримінального провадження вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат.

Саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам, забезпечує високі стандарти охорони основоположних цінностей суспільства,

буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім цього суд, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 309, 404, 405, 407, 409, 412, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3, підготовлену його захисником ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2016 року, якою застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати.

Клопотання слідчого СВ Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області погодженого прокурором прокуратури Кіцманського району про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, раніше судимого, - підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 289 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 години 00 хвилин 24 квітня 2016 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) мінімальних заробітних плат, що становить 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ГУДКСУ у Чернівецькій області, одержувач апеляційний суд Чернівецької області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 02894728, розрахунковий рахунок 37311015000095.

Розяснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- при наявності здати слідчому документи особи для виїзду/в'їзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 години 00 хвилин 24 квітня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Чернівецького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернівецькій області.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Чернівецького слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю в даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.І. Петлюк

Судді Г.А. Станковська

ОСОБА_1