Вирок № 56268406, 02.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7476/15-к

н.п. 1-кп/415/160/16

ВИРОК

Іменем України

02.03.16 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Суббота М.І.

за участю:

секретаря Гуртової К.О.

прокурора Кожушок Д.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002034 від 12 вересня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не інваліда, не одруженого, не судимого згідно ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В десятих числах вересня 2015 року, приблизно 15 годин 00 хвилин, більш точний час у ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, матеріали відносного якого виділені в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Артема, 17, шляхом вільного доступу, таємно викрали: мобільний телефон «Nokia C7-00», срібний ланцюжок з хрестиком та кулоном, грошові кошти у розмірі 70 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_3, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1648,26 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що в десятих числах вересня 2015 року вони з ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного спяніння, скоїли крадіжку речей у ОСОБА_3, знаходячись за адресою: м. Лисичанськ, вул. Артема, 17, які указано в обвинувальному акті. Майнову шкоду у сумі 1648 грн. 26 коп. відшкодував майно повернуто власнику. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, неодружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебуває на обліку з серпня 2011 року (а.с.19), у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.29-21), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та часткове відшкодування шкоди потерпілому.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зіст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів та беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, судвважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням ст. 75 КК України.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 та повне визнання вини останнім, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі найближче приближене до мінімальної міри покарання, в межах передбачених санкцією статті 185 ч.2 КК України що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не предявлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати у сумі 614,40 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи (ас.42-46) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Лисичнськ, 24060300, код 37800278, Банк ГУДКСУ у Луганській області МФО 804013, р/р 31117115700051).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: мобільний телефон «Nokia C7-00», срібний ланцюжок з хрестиком та кулоном, що згідно розписки (а.с. 49) передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити у його користуванні.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75,76 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, зобов»язав його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції

Запобіжний захід не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати:

- за проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 40 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази: мобільний телефон «Nokia C7-00», срібний ланцюжок з хрестиком та кулоном, що згідно розписки (а.с. 49) передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити у користуванні останнього.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.І. Суббота