Рішення № 56266889, 03.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9039/15-ц 22-ц/774/492/К/16

Справа № 212/9039/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/492/К/16 інстанції -Борис О.Н.

Категорія № 50 (3) Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Грищенко Н.М., Соколан Н.О.

при секретарі: Маслової К.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного м. Кривого Рогу від 22 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач є її батьком. Після розірвання шлюбу між батьками вона залишилась жити з бабусею, а відповідача за рішенням суду від 16.12.2008 року позбавили батьківських прав щодо неї. Вона є інвалідом з дитинства та в даний час навчається у Вінницькому національному медичному університеті, термін навчання з 01.09.2013 року по 01.07.2019 року. Відповідач є працездатним, однак в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги не надає. Просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх доходів, щомісячно, на період навчання до 01 липня 2019 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітної плати (доходів) щомісячно, починаючи з 29 жовтня 2015 року, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь, до досягнення нею 23-річного віку за умови навчання у навчальному закладі.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць вступає в законну силу негайно.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 487 гривень 20 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким зменшити розмір аліментів до 1/12 частини доходу. Зазначає, що суд при ухваленні рішення, не перевірив майновий стан позивача, не врахував його майновий стан, а саме те, що він має на утриманні двох дітей: сина ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_10 і сплачує аліменти в розмірі 22,0% на користь ОСОБА_6 Також він має обов'язок по сплаті коштів за навчання та проживання у гуртожитку м. Києва доньки ОСОБА_10. Крім того суд не врахував, що з його заробітної плати, крім аліментів, стягують усі види податків та нарахувань. Зазначає, що він добровільно проводив виплати позивачу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача та представника позивача, яка погодилась з розміром аліментів - 1/12 частина заробітку відповідача, зазначених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду зміні з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про народження (а.с. 9), відповідач ОСОБА_4 є батьком позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2008 року ОСОБА_4 був позбавлений батьківських прав щодо позивача ОСОБА_2 (а.с. 11). У вказаному рішенні також зазначено, що мати ОСОБА_2 - ОСОБА_7 також позбавлена батьківських прав відносно доньки рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 травня 2007 року та дитина мешкає разом з бабусею ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 1 групи безстроково та з 28.07.2013 року отримує соціальну державну допомогу у розмірі 1341 грн. (а.с. 5, 6).

Відповідно до довідки № 1904 від 07.09.2015 року, ОСОБА_2 дійсно навчається у Вінницькому національному медичному університеті імені М.І. Пирогова, є студентом 3 курсу денної форми навчання медичного факультету № 1 за спеціальністю «лікувальна справа», навчається за держ.замовленням. Термін навчання з 01 вересня 2013 року по 01.07.2019 року (а.с. 7,8).

Відповідач ОСОБА_4 працює з 20.05.2003 року у ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді майстер в кар'єрі, сплачує аліменти в розмірі 22,0% на користь ОСОБА_6, за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року має загальний дохід в розмірі 69875,02 грн., сума стягнутих аліментів становить 12362,37 грн. (а.с. 40).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. ст. 184, 199, 200 Сімейного Кодексу України, обов'язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей за умови навчання в учбовому закладі та потреби в цьому дитини.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд помилково визначився з розміром стягнутих аліментів.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 зазначила, що відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання, хоча є працездатним, здоровим та має стабільний дохід.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сину, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, однак, разом з тим, при визначенні розміру аліментів, не врахував майновий стан позивача, яка, як пояснила апеляційному суду її представник ОСОБА_3, отримує стипендію в розмірі приблизно 1500 грн., пенсію в розмірі приблизно 1600 грн. та матеріальну допомогу від матері ОСОБА_7, а також не врахував майновий стан відповідача, який працює, однак сплачує аліменти на користь ОСОБА_6 в розмірі 22,0% та оплачує навчання доньки ОСОБА_10 у вищому учбовому закладі - Київському університеті ім. Бориса Грінченка, у зв'язку з чим колегія, приймаючи до уваги також і погодження представника позивача з апеляційною скаргою, вважає можливим зменшити розмір стягнутих аліментів з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до 1/12 частини.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного м. Кривого Рогу від 22 грудня 2015 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_4на користь ОСОБА_2 аліментів з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доход) до 1/12 частини.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.А. Братіщева

Судді: Н.М. Грищенко

Н.О. Соколан