Рішення № 56266840, 02.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5025/15-ц 22-ц/774/461/К/16

Справа № 210/5025/15-ц Головуючий в першій

Провадження 22-ц/774/461/К/16 інстанції Вікторович Н.Ю.

Категорія № 26 (ІІІ) Доповідач - Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

секретар: Євтодій К.С.

за участю: представника відповідача Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" - Заклецької Тамари Робертівни, представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, в зв*язку з втратою працездатності,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"(надалі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") та просив суд стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, 243 000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 рудня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в рахунок відшкодування моральної шкоди, в зв*язку із втратою працездатності 30 000 гривень та на користь держави судовий збір в сумі 487, 20 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ"АрселорМіттал Кривий Ріг", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду та зменшення розміру стягнутої з відповідача суми моральної шкоди

Зокрема, апелянт посилається на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди

Також судом не дано належної оцінки тому, що при прийнятті на роботу позивач був повідомлений про умови праці на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів.

При визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди не було взято до уваги роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». На думку апелянта, сума відшкодування моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, її визначено без урахування характеру і тривалості фізичних і моральних страждань позивача, ступіню вини як відповідача так і позивача, які призвели до виникнення професійного захворювання. На думку апелянта, стягнута судом сума є значно завищеною та такою , що не відповідає тим моральним стражданням, які фактично зазнав позивач.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилит, рішення суду залишити без змін, яка законне та обгрунтоване на її думку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 працював на підприємстві відповідача з 12 лютого 1976 року по 03 жовтня 1982 року в ДП «Криворіжсталь», КДГМК «Криворіжсталь», ВАТ КГМК «Криворіжсталь» правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по професії, - електромонтер з ремонту устаткування, з 02 листопада 2000 року по 16 листопада 2009 року, - в агломераційному цеху №2, - заступником механіка, змінним майстром, звільнений з підприємства в звязку з виходом на пенсію (а.с.8-11).Загальний трудовий стаж позивача в умовах впливу шкідливих факторів складає 22 роки 7 місяців.

Висновком лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 03 лютого 2015 року (протокол №200) , позивачу встановлено професійне захворювання за діагнозом: Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого - другого ступеню..

Висновком МСЕК від 01 липня 2015 року позивачеві була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 20 % з 15 червня 2015 року, безстроково (а.с.19).

Пунктами 17 акту розслідування професійного захворювання позивача №11 від 23.03.2015 року встановлено, що причиною отримання профзахворювання явилась саме робота в умовах перевищення гранично - допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, під вплив хімічних речовин, а саме запиленість - повітря робочої зони - вміст вільного двоокису кремнію - до 22,7 мг/м3 при нормі 4,0 мг/м3; токсичні речовини - марганець в зварювальному аерозолі в концентраціях від 0,23 мг/м3, при ГДК 0,2 мг/м3, оксид азоту в концентрації 6,6 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3.

В пункті 19 зазначено, що у звязку із закінченням роботи ОСОБА_5 в шкідливих виробничих умовах праці в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 16 листопада 2009 року, враховуючи його роботу впродовж 22 років і 7 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, та неодноразову зміну керівництва структурних підрозділів, визначити конкретних посадових осіб, які відповідальні за профілактику виникнення професійного захворювання, неможливо (а.с.16-18).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» винен у виникненні у позивача професійного захворювання, у зв'язку з чим йому було спричинену моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням був встановлений. Він отримав професійні захворювання, втратив працездатність у розмірі 20 %.

Позивач щоденно вимушений переносити хронічні фізичні страждання, в звязку з погіршенням стану здоровя. Стан загострюється вранці та ввечері позивач приймає медикаменти без яких на сьогодні він не може обійтись, швидко втомлюється, сухоти непокоять при зміні погоди, наявності пилу, весь час почувається хворим, в результаті прикладає значні додаткові зусилля для організації свого життя.

У зв'язку з чим, висновок суду щодо спричинення позивачу неправомірними діями відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральної шкоди, є правильним.

На підставі наведеного колегією судів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди підприємством відповідача.

Також безпідставними, на думку колегії суддів, є доводи апеляційної скарги відповідача про те, що при прийнятті на роботу позивач був повідомлений про умови праці на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, оскільки ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Крім того, згідно інформаційної довідки про умови праці №2/2-11-5-2656 від 10 серпня 2011 року, виданої ДЗ «Саксаганська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу» та карт умов праці, за показниками по рівню пилу та шкідливим хімічним речовинам умови праці відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості.

Однак, колегія суддів вважає, що при визначенні суми моральної шкоди, стягнутої з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_5, судом не в повній мірі враховані положення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Тому, враховуючи період роботи ОСОБА_5 на підприємстві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", характер і тривалість страждань позивача, стан його здоров'я, тяжкість професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає, що сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ " АрселорМІттал Кривий Ріг " на користь позивача, повинна бути зменшена з 30 000 грн. до 18 000 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «АрселорМІттал Кривий Ріг» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України,- зміні в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ПАТ " АрселорМІттал Кривий Ріг " на користь ОСОБА_5, зменшивши цей розмір з 30 000 грн. до 18 000 грн. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " АрселорМіттал Кривий Ріг " задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2015 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства " АрселорМіттал Кривий Ріг " на користь ОСОБА_5, зменшивши цей розмір з 30 000 грн. до 18 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є. Ляховська

Л.В. Михайлів