Рішення № 56263118, 26.02.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.02.2016

Справа № 320/968/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді: - ОСОБА_1,

при секретарі: - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 Муніри до Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Гарант Авто» та Приватного підприємства «Євроімекс», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернулась ОСОБА_3 з позовом до ПАТ «» Українська Страхова Компанія «Гарант Авто» та Приватного підприємства «Євроімекс», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Свій позов позивачка обґрунтовує тим, що їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 831079 виданого 16.04.2013 року Мелітопольським ВРЕР УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області належить право власності на автомобіль НОМЕР_1.

Відповідно до довіреності на право керування транспортним засобом від 28.09.2013 року, ОСОБА_5 має право на керування вказаним транспортним засобом.

17 червня 2014 року, о 17.15 годин, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «DAF-XF 85430», державний номер НОМЕР_2, рухаючись із причепом по автошляху ОСОБА_2 - Н.Азовськ в порушення п. 2.3 Правил Дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок відкриття лівої боковини допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку руху, в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

За даним фактом 29.08.2014 р., ОСОБА_4 постановою Біляєвського районного суду Одеської області був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в автомобіля, який належить позивачці, були пошкоджені: передній капот, бампер, ліва фара, ліве крило, ліві задні двірцята, радіатор, що підтверджується доданою до заяви довідкою ДАІ

Після здійснення ДТП, як зазначає позивачка, їй стало відомо що водій, який скоїв ДТП має угоди обовязкового цивільного страхування відповідальності ПАТ «УСК ОСОБА_6», відповідно до наданих ним працівникам ДАІ страхових полісів №АС/8603153 від 01.10.2013 року та №АС/8603154 від 01.10.2013 року.

З цього приводу до страхової компанії відповідача була подана заява про виплату страхового відшкодування, з переліком необхідних документів для виплати страхового відшкодування.

До цього часу страхова компанія виплату страхового відшкодування позивачці не здійснила, про причин відсутності виплат їй не повідомляє.

Відповідно до звіту №55/Д від 01.10.2014 р., по дослідженню вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, яке було проведено позивачем за власні кошти : вартість відновлювального ремонту автомобілю позивача складає 84 798,62 грн..

Відповідно до заяви наданої до страхової компанії 18.06.2014 р., страхова компанія була повідомлена про необхідність зробити оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, або надіслати для цього свого представника, але відмовилася це зробити. У звязку з чим дослідження вартості відновлювального ремонту автомобіля була проведена позивачем самостійно з повідомленням страхової компанії телеграмою.

За проведення дослідження вартості відновлювального ремонту автомобіля експерту було сплачено 1000 грн. , що підтверджується квитанцією.

Також, позивачка зазначає, що ПП «Євроімекс», з яким ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах, повинно сплатити їй суму відшкодування за проведення дослідження вартості відновлювального ремонту автомобіля у сумі 1 000 грн.

Також позивачка зазначає, що внаслідок ДТП їй було заподіяно також і моральну шкоду. Вона полягає у хвилюванні та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобіля, протиправною поведінкою другого відповідача, а також у звязку з тим, що вона повинна була вдаватися до додаткових зусиль для компенсації коштів витрачених нею на ремонт пошкодженого автомобіля. Змінився нормальний спосіб її життя, вона вимушена була займатися питаннями по ремонту належного їй автомобіля , а також мала незручності у звязку з відсутністю автомобіля, необхідністю звернення до страхової компанії, та збиранням документів для звернення до суду, що займало багато часу, та впливало на нормальний спосіб життя та роботу. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінюю у 40 000 грн.

Відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону України «про загальнообовязкове страхуванні цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»: страховою компанією відшкодовується моральна шкода але не більше 5 % ліміту передбаченого п.9.3 ст. 9 цього закону, тобто не більше 5% від 100 000 грн.- 5000 грн., на кожний поліс страхування. Відповідно до наявності двох полісів обовязкового страхування, страхова компанія відшкодовує моральну шкоду у сумі не більше 10 000 грн.. Різницю між сумою відшкодування, визначеного судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа яку визнано винною в скоєнні ДТП.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія ОСОБА_6», повинен сплатити позивачці моральну шкоду у сумі 10000 грн., відповідно до діючого законодавства, відповідач ПП «Євроімекс» повинно сплатити їй відшкодування моральної шкоди у сумі 30000 грн.

Крім того, позивач поніс витрати на правову допомогу, що становить 4000,00 грн.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від її представника до суду надійшла письмова заява, згідно якої останній просить слухати справу у їх відсутність, на задоволені позову наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Третя особа в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив.

Від представника відповідача ПП «Євроімекс» в матеріалах справи є письмові заперечення, згідно яких представник підприємства вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Факт перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ПП «ЄВРОІМЕКС» не створює зобов'язання для ПП «ЄВРОІМЕКС» відшкодовувати будь-яку шкоду, завдану ОСОБА_7 Як вказано в письмових запереченнях, під час вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталась дорожньо-транспортна пригода і ОСОБА_3 завдано шкоду, 17.06.2014 р. ОСОБА_7 не виконував трудових обов'язків як працівник ГІП «ЄВРОІМЕКС». що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за червень 2014 р. 16. 17. 18.06.2014 р. у ОСОБА_7 були вихідні дні. Це також підтверджується тим. що автомобіль, яким керував ОСОБА_7. не перебував ані у власності, ані у користуванні ПП «ЄВРОІМЕКС». Як значиться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу з державним номером ВН3273ХО. копія якого наявна в матеріалах справи, він належить ОСОБА_8, а не ПП «ЄВРОІМЕКС». Також ПП «ЄВРОІМЕКС» не виписувало дорожніх листів на поїздку ОСОБА_7 ані 17.06.2014 р.. ані напередодні, за маршрутом, який би пролягав через ділянку шляху, на якому сталась дорожньо-транспортна пригода. Не виписувались та не надавались ОСОБА_7 також і будь-які товарно-транспортні документи, якими міг би бути зафіксований факт керування ОСОБА_7 17.06.2014 р. транспортним засобом під час виконання ним трудових функцій водія ГІП «ЄВРОІМЕКС». Варто звернути увагу і на те, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до полісів №№АС/8603154. АС/8603153 було здійснене ОСОБА_7, а не ПП «ЄВРОІМЕКС». Також в запереченнях вказано, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 29.08.2014 р. у справі №496/3398/14-п, на яку посилається ОСОБА_3. встановлено лише, що ОСОБА_7 на момент розгляду цієї справи працював водієм ПП «ЄВРОІМЕКС». проте не встановлено, що він виконував свої трудові обов'язки на цій посаді 17.06.2014 р. безпосередньо під час дорожньо- транспортної пригоди. Під час завдання шкоди ОСОБА_3 автомобіль марки «DAF-XF 85430», державний номер НОМЕР_3, не перебував у володінні ПП «ЄВРОІМЕКС». а ОСОБА_7 не виконував трудових обов'язків як працівник ПП «ЄВРОІМЕКС». а тому підстав для виникнення у ПП «ЄВРОІМЕКС» зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_3 немає.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності з ч. 2, 5 ст. 1187, Цивільного Кодексу України: шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою , яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа яка здійснює діяльність що є джерелом підвищеної небезпеки,відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України: шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати, для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове страхуванні цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»: страховою компанією відшкодовується моральна шкода але не більше 5 % ліміту передбаченого п.9.3 ст. 9 цього Закону.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав.

Позивачці на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 831079 виданого 16.04.2013 року Мелітопольським ВРЕР УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області належить право власності на автомобіль НОМЕР_1./а.с.8/

Відповідно до довіреності на право керування транспортним засобом від 28.09.2013 року, ОСОБА_5 має право на керування вказаним транспортним засобом./а.с.26/

17 червня 2014 року, о 17.15 годин, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «DAF-XF 85430», державний номер НОМЕР_2, рухаючись із причепом по автошляху ОСОБА_2 - Н.Азовськ в порушення п. 2.3 Правил Дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, внаслідок відкриття лівої боковини допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку руху, в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АБ2011742/а.с.23/ та схемою ДТП /а.с.24/.

Постановою Біляєвського районного суду Одеської області № 496/3398/14-п від 29.08.2014 року ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу./а.с.9/

ОСОБА_4 має угоди обовязкового цивільного страхування відповідальності ПАТ «УСК ОСОБА_6», відповідно до наданих ним працівникам ДАІ страхових полісів №АС/8603153 від 01.10.2013 року (страхова сума 50000 грн., франшиза 1000 грн.) та №АС/8603154 від 01.10.2013 року (стразова сума 50000 грн., франшиза 1000 грн.)./а.с.22/

Відповідно до звіту №55/Д від 01.10.2014 р., по дослідженню вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, яке було проведено позивачем за власні кошти : вартість відновлювального ремонту автомобілю позивача складає 84 798,62 грн../а.с.10-21/.

Представник ПП «Євроімекс» посилається на відсутність трудових відносин між підприємством та ОСОБА_4, однак жодних доказів на підтвердження цього не додає. В той же час представником ОСОБА_4 були надані до суду наступні документи: копію трудової книги, довідку про середню заробітну плату з ПП «Євроімекс», товарно-транспортні накладні, листи-заявки прийому овочів та фруктів, засобом перевезення яких є автомобіль «DAF-XF 85430», державний номер НОМЕР_2, що спростовують твердження представника ПП «Євроімекс» про не використання вищевказаного транспортного засобу в комерційних цілях.

В той же час позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 40000,00 грн. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд керується розясненнями постанови Пленума Верховного Суду України від 31.03.1995 року ( з наступними змінами та доповненнями) «Про судову практику у справах про стягнення моральної ( немайнової) шкоди».

Згідно п.3 вищеназваної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльності інших осіб.

Разом з тим, у п.4 постанови вказується, що позивач зобовязаний довести не тільки факт заподіяння моральних страждань, але і пояснити з яких міркувань він виходив, зазначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Суд бере до уваги, що внаслідок ДТП позивачка понесла певні моральні страждання, які полягають у перенесеному фізичному болю, глибоких душевних стражданнях, порушення звичного способу життя тощо.

Тому керуючись принципами розумності та справедливості суд оцінює завдану позивачці моральну шкоду діями відповідача на загальну суму 2000,00 грн., яку у відповідності до п.22.3 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове страхуванні цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», слід стягнути зі страхової компанії.

В той же час, позовні вимоги в частині стягнення судових витрати у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., витрат на проведення дослідження вартості відновлюваного ремонту в розмірі 1000,00 грн. та судового збору в розмірі 917,00 грн. підлягають задоволенню в частині стягнення лише суми судового збору, оскільки вони підтверджені належним доказами/а.с.1 платіжне доручення/.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-228 ЦПК України, ст.1166-1168 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 Муніри до Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Гарант Авто» та Приватного підприємства «Євроімекс», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Гарант Авто» (м. Київ пр.-т Перемоги 57, код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_3 Муніри (ІНН НОМЕР_4), яка мешкає: АДРЕСА_1 страхове відшкодування в розмірі 84798,62 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот девяносто вісім) гривень 62 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Гарант Авто» (м. Київ пр.-т Перемоги 57, код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_3 Муніри (ІНН НОМЕР_4), яка мешкає: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Гарант Авто» (м. Київ пр.-т Перемоги 57, код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_3 Муніри (ІНН НОМЕР_4), яка мешкає: АДРЕСА_1 суму судового збору в розмірі 917,00 грн. (девятсот сімнадцять) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_1